Чеські виробники когенераційних установок не встигають задовольнити попит України
На цей час їх постачили на суму понад 2,5 мільярди крон. І цей попит триватиме і після закінчення війни, пише інтернет-видання Seznam Zprávy.
До січня 2026 року Україна внаслідок систематичних російських ударів по енергетичній інфраструктурі втратила понад половину потужностей електрогенерації, які вона мала до повномасштабної війни Росії проти України. В неї лишилися виробничі потужності лише приблизно на 11 гігаватів — а це тільки трохи більш як 60 відсотків від необхідних країні 18 гігаватів.
Цей дефіцит частково перекривали імпортом електроенергії з-за кордону. Але її все одно не вистачало — тривалі «блекаути» супроводжували всю зиму.
Тепер після закінчення опалювального сезону настав час на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури. Зокрема, й за допомогою менших децентралізованих потужностей — таких, як когенераційні установки, які, використовуючи газ, виробляють електрику і тепло.
Чеські виробники постачають до України свої когенераційні установки протягом цілого року — як тільки замовник готовий встановлювати їх. «Весняний і літній час ідеальний для відновлення енергетичної системи, бо опалювальний сезон закінчився і погода більш сприятлива. До того ж досі ми не мали повідомлень про удари по наших когенераційних установках», — каже Ладіслав Земан, генеральний директор одного з виробників цих систем — групи Tedom.
Ця компанія від початку повномасштабної війни постачила до України понад сто когенераційних установок на загальну суму понад мільярд крон.
У міжнародних тендерах на постачання когенераційних установок для України має успіх і компанія Gentec CHP. За словами її генерального директора Вацлава Клайна, від початку повномасштабної війни ця компанія постачила до України вже 82 когенераційні установки загальною потужністю понад 100 мегаватів і вартістю понад 1,5 мільярда крон.
У когенераційній установці двигун, що використовує як пальне газ, обертає електрогенератор; відбирається й використовується також і тепло, що виникає в процесі. Такий процес когенерації, тобто генерації одночасно і електричної, і теплової енергії, аж на 90 відсотків ефективніший і на 30 відсотків економніший, ніж окреме виробництво електричної і теплової енергії.
Когенераційні установки досягають повної потужності вже через лічені хвилини після запуску. Вони також відносно швидко створюються в компанії-виробнику і на місці потребують лише монтажу, що важливо для України в часи війни.
І чеські компанії далі працюють над постачанням до України нових таких установок. Gentec CHP нині готує їх п’ять, потужністю понад 10 мегаватів. «Ці установки призначені в першу чергу для лікарень, шкіл, систем опалення, критичної інфраструктури. До України вони мали б дістатися протягом серпня-вересня», — каже Клайн.
Фірма Tedom останнім часом направила до України 14 когенераційних установок із потужністю від 200 до 530 кіловатів. Іще 13, із потужністю від 120 до 350 кіловатів, поїдуть до України наступними місяцями.
«Крім постачання когенераційних установок, ми забезпечуємо й обслуговування і технічну підтримку їх безпосередньо в Україні у співпраці з місцевими партнерами. Мета компанії Gentec — не тільки постачити технологію, а й забезпечити її тривалу і надійну роботу в місцях, де енергія потрібна найбільше», — каже Клайн.
Попит буде зростати й надалі
За словами виробників, попит на когенераційні установки в Україні й далі високий і буде зростати й надалі. Вони розраховують, що такий стан триватиме ще кілька років.
«Українська енергетика значно зруйнована, і її відновлення триватиме ще кілька років. Когенераційні установки засвідчили себе як технологія, здатна швидко відновити виробництво енергії безпосередньо в місці споживання. Її вигода — швидке будівництво, одночасне виробництво електроенергії і тепла, здатність працювати в «острівному режимі» при вимкненнях електропостачання і висока гнучкість. Саме тому вона належить до ключових технологій для відновлення української енергетики», — каже Клайн.
Але виробники вже зараз не встигають виконувати всі замовлення. Тож головною проблемою буде в першу чергу сама доступність когенераційних установок. «У всій Європі нині бракує деяких ключових компонентів, зокрема двигунів для більших когенераційних установок, і терміни постачання продовжуються. Саме обмежені виробничі можливості будуть наступними роками одним із чинників, які можуть уповільнити темп постачань до України», — звертає увагу Клайн.
Українська влада, області, окремі організації весь час оголошують тендери на постачання когенераційних установок. Уряд України наприкінці травня схвалив новий конкурс на будівництво гнучких джерел генерації з потужністю більш ніж в 1,3 гігавата, які мають посилити українську енергетику в найбільш енергодефіцитних областях, у першу чергу на півночі і сході країни.
«Це дозволить зменшити навантаження на систему передачі електроенергії й зробити ці регіони більш енергостійкими та самодостатніми», — заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль.
«Очікуємо, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. Це стане одним із ключових елементів розвитку розподіленої генерації, а також сприятиме формуванню нової архітектури енергетичної безпеки України», — додав міністр.
За його словами, в Україні введено в експлуатацію понад 250 когенераційних установок і ще близько 200 перебуває на різних стадіях реалізації проєктів.
Тож когенераційні установки є не тільки кризовим рішенням на час війни — вони стануть основою майбутньої децентралізованої економіки України. «Тамтешня енергетична система застаріла, неефективна і значно централізована. Тому саме когенераційні установки є важливим елементом модернізації і децентралізації енергетики. Нині здійснюються тільки найнеобхідніші заміни й ремонти, і повна трансформація української енергетики триватиме після війни», — вважає Клайн.
Тож і після закінчення війни такі установки будуть забезпечувати постачання електрики і тепла для міст, лікарень, шкіл, промислових підприємств чи опалювальних систем, додає Клайн: «Завдяки високій ефективності, гнучкості, швидкому будівництву і здатності працювати без постачання електроенергії вони є довгостроковою інвестицією в сучасну і безпечну енергетику України».
