Чеський депутат порушив тему повернення до України військовозобов’язаних чоловіків. Чи реально це?
Ідея депутата нижньої Палати депутатів парламенту Ондржея Коларжа від коаліційної партії TOP 09 має прихильників. Його партія має намір обговорити її на засіданні коаліції. Та чимало політиків, юристів і коментаторів кажуть, що на практиці це не реально.
Україна, якій для оборони від агресії Росії бракує не тільки озброєнь, але й у першу чергу бійців, уже давно заявляє, що хотіла б повернення з-за кордону додому сотень тисяч чоловіків призовного й мобілізаційного віку. Українські посадовці вже не раз закликали країни Європи допомогти з цим поверненням. А президент України Володимир Зеленський і міністр оборони України Рустем Умєров закликали українців-чоловіків мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном, повернутися до України і з’явитися до призовних пунктів.
У деяких країнах Європи — зокрема, в Німеччині, Польщі й Литві — вже пролунали заяви окремих політиків про те, що ці країни, ймовірно, могли б допомогти Україні в цьому. Тепер до таких країн доєдналася й Чехія.
Депутат нижньої Палати депутатів парламенту від коаліційної партії TOP 09 Ондржей Коларж, якого називають одним із найбільших прихильників України, заявляє, що «Чехія мала б почути прохання України і допомогти їй повернути на батьківщину боєздатних чоловіків, яких їй бракує». Як написав він у своїй заяві на партійному сайті в середині минулого тижня, він закличе міністрів внутрішніх і закордонних справ Чехії знайти спосіб, як «мотивувати українців повернутися додому», а також порушить цю тему на засіданні членів владної коаліції.
«Чехія мала б допомогти з поверненням боєздатних українців додому. Ми посилаємо зброю, кошти, і це ще один крок, як допомогти Україні оборонятися від російської агресії».
«Необхідно, щоб ми й надалі надавали захист біженцям від війни, жінкам, дітям і старшим людям. Їх ми маємо підтримувати, як тільки можливо, надавати їм захист. Але ми не мали б оминати увагою факт, що поки Чехія і чеські громадяни значною мірою підтримують Україну, деякі її мешканці з нашою фінансовою підтримкою ухиляються від свого обов’язку. Я хочу, щоб уряд якнайшвидше вирішив саме це питання», — заявив Коларж.
Питання про допомогу Україні з поверненням додому її громадян, яких стосується військовий обов’язок, винесе на розгляд найближчої зустрічі коаліційних партій голова TOP 09, голова Палати депутатів Маркета Пекарова-Адамова. «Це надзвичайно делікатна тема, тому є загроза, що нею можуть зловжити місцеві популісти, які посунули б усе питання поза межі пристойності. Тому я хочу, щоб ми і попри труднощі, які це питання з собою несе, розглядали його відкрито, без неналежного націоналізму і з ясним прагненням допомогти Україні», — цитує її слова партійний сайт.
На думку Ондржея Коларжа, ідеальним було б загальноєвропейське рішення. А тим часом допомогти Україні можна було б зміною доступу до соціальних виплат, дозволів на працевлаштування чи інших документів, що їх потребують українці на території ЄС. Іще одним можливим інструментом, який можна розглянути, є візова політика, вважає він.
При цьому Коларж зауважує, що можливі обмежувальні заходи стосувалися б тільки чоловіків, яких стосується український військовий обов’язок. Політик не пояснює, яким чином він збирається застосовувати в Чехії деталі українського права, яке передбачає цілу низку вузько визначених винятків із військового обов’язку.
Чеські урядовці й опозиціонери не бачать можливості
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський іще до заяви Коларжа заявляв на початку місяця, що «розуміє» проблему виїзду з України чоловіків мобілізаційного віку. «Чехія тривалий час підтримує українських біженців, і ми вітаємо їх на своїй території. Але ні в якому разі не тих, хто намагається ухилитися від визначеного законом військового обов’язку», — казав він тоді інтернет-виданню Novinky.cz. Та в цій заяві не було ані слова про те, що Чехія могла б допомогти повернути цих чоловіків.
При цьому наприкінці січня той же Ліпавський наголошував, що Чехія не може примусово повертати громадян України додому через українську мобілізацію. «Таких механізмів не існує, і, очевидно, вони не відповідали б міжнародному праву і обов’язкам, які має Чехія в міжнародних відносинах», — сказав він тоді Чеському телебаченню.
Схожу думку має і міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан. Країни Європейського союзу, включно з Чехією, мають лише дуже обмежені інструменти для того, щоб повернути додому військовозобов’язаних українців. «У цю хвилину репатріація з причини порушення військового обов’язку в іншій країні просто неможлива», — сказав він у неділю на чеському телеканалі CNN Prima News.
Не бачить можливості видавати Україні чоловіків боєздатного віку ні на рівні чеської держави, ні на рівні всього ЄС і Ярослав Бжох, депутат Палати депутатів від нині опозиційної партії ANO — її представники часто виступають проти постачання Україні озброєнь і за негайний мир між Україною і Росією, замовчуючи, що такий мир був би можливий тільки на російських умовах.
«Ми це зараз вирішуємо як Чеська Республіка. І якби нас про це попросила Україна чи й прямо президент Зеленський, то нам як Чеській Республіці це буде важко виконати. В цьому випадку мала б бути укладена якась домовленість, якби до цього дійсно дійшло, між усім Європейським союзом і Україною, бо, скажімо відверто, ми в «шенгені», і українці мають тут тимчасовий захист, який дійсний у всьому Євросоюзі, і я можу добре уявити, що якби в ефірі пішла новина, що Чехія буде повертати боєздатних чоловіків до України, то вони відразу зберуть речі і переберуться до іншої країни ЄС, яка б на це не пристала. Так що таке рішення мало б бути загальноєвропейським… Але й якби Україна цього від нас хотіла, хотіла б від нас такої допомоги, то це навряд — як Європейський союз ми будемо в цьому відмовляти. Відверто кажучи, не можу цей процес уявити», — сказав Бжох в інтерв’ю Radio Prague International.
Експерти і юристи теж не згодні
Про те, що депортувати військовозобов’язаних українців до України неможливо, говорять і експерти й юристи, яких опитало інтернет-видання Parlamentní listy (всупереч назві, воно не має ніякого стосунку до чеського парламенту).
Наприклад, юрист Павел Газенкопф, який спеціалізується на конституційному і міжнародному праві, називає цю ідею безглуздям із правового боку і свинством із людського. «Якщо ми не є стороною, що бере участь у війні, то можемо повертати людей до України тільки тоді, коли мине небезпека, від якої вони втекли», — нагадав він засадничий принцип міжнародного права щодо біженців. «Кожен, хто пропонує послати їх туди, мав би сам узяти рушницю і йти туди показати їм приклад», — додав він.
Юрист і колишній міністр закордонних справ Циріл Свобода попри те, що він доволі критично ставиться до європейської допомоги Україні, вважає пропозицію за нереальну. «Не можу уявити, як ми будемо затримувати людей із чинною візою, які мають право пересуватися всім Шенгенським простором», — заявив він. На його думку, йдеться радше про передвиборчу політичну заяву Ондржея Коларжа.
На цей же момент звертає увагу і політолог Лукаш Валеш: у випадку Ондржея Коларжа, каже він, вочевидь ідеться про спробу привернути до себе увагу перед виборами до Європейського парламенту, які відбудуться 7—8 червня. У кандидатському списку коаліції Spolu він на шостому місці і, на думку політолога, не певен, чи ця коаліція взагалі набере стільки місць.
Чеська адвокатка українського походження Оксана Різак в інтерв’ю інтернет-виданню ProUkraїnu звернула ще напередодні заяви Коларжа увагу, що на цей момент згідно з чинним законодавством Чехії не існує можливості видворити або примусово повернути українських чоловіків.
«Закон Чехії дозволяє примусове повернення всіх іноземців тільки у випадку порушення чинного законодавства, у випадку реалізації депортації, тобто де ця можливість вважається як санкція за порушення чеського законодавства. Але я не думаю, що якщо українець не буде виконувати свій військовий обов’язок, це могло б бути підставою в демократичній державі для примусового видворення з території Чехії за наявності легальної основи для перебування», — сказала вона. За її словами, така сама ситуація наразі в усіх країнах ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Фахівці звертали увагу, що практично єдиним теоретично можливим способом для України повертати своїх громадян, які не виконують військовий обов’язок, було б відкрити щодо них в Україні кримінальне провадження — щодо кожного окремо — і звернутися до Чехії з проханням про екстрадицію відповідно до двостороннього договору. Відтак чеський суд мав би вирішити, чи обґрунтоване це прохання — так само окремо щодо кожного, на кого прийшов запит. Очевидно, що через надто велику кількість таких громадян це фізично нереально.
Біженців призовного й мобілізаційного віку в Чехії — понад 90 тисяч
Як вважають, нині за межами України перебувають сотні тисяч її громадян-чоловіків віком від 18 до 60 років, тобто призовного й мобілізаційного віку. Найбільше їх у країнах Євросоюзу.
У Чехії станом на кінець дня 12 травня, за даними Міністерства внутрішніх справ країни, було зареєстровано 347 397 громадян України з тимчасовим захистом, із них 146 110 осіб чоловічої статі, з яких 95 584 чоловіки віком від 18 до 65 років (в Україні військовий обов’язок стосується чоловіків від 18 до 60).
На 31 березня 2024 року, за даними МВС Чехії, в країні була майже 101 тисяча громадян України з правом на постійне перебування і понад 435,5 тисяч українців із іншими дозволами на перебування, включно з тимчасовим захистом — разом понад 536,5 тисяч. Із них чоловіків будь-якого віку з правом на постійне перебування було майже 52 тисячі, з іншими дозволами на перебування, включно з тимчасовим захистом, — понад 201 тисяча. Ця загальна статистика про іноземців у Чехії ведеться без розподілу за віком.
