Чеський «Ковчег» відсканував фасад Успенського собору в Києві — якраз незадовго до російського удару
Завдяки чеській технології Києво-Печерська лавра має детальний тривимірний знімок фасаду її головного храму, по якому в ніч на 15 червня вдарив російський дрон. Частину фасаду вдалося задокументувати лише за два тижні до удару. Оцифрування здійснила унікальна чеська мобільна станція Archa III, лише менш ніж місяць тому передана Національному заповідникові «Києво-Печерська Лавра».
Робота цієї станції — частина проєкту, що має створювати цифрові копії української культурної спадщини, якій загрожує пошкодженням чи й знищенням російська війна. Проєкт Archa, тобто «Ковчег», має на меті рятувати цю спадщину, як біблійний Ноїв ковчег. Але сканування фасаду Успенського собору здійснювали якраз перед російським ударом суто випадково, розповів автор концепції третього «Ковчега», фахівець із тривимірного сканування і фотограмметрії Паул Сафко станції Radiožurnál Чеського радіо.
Третя станція з серії Archa, каже він, — головний сканувальний інструмент усієї оцифрувальної кампанії.
«Це унікальне рішення. До автофургону, а саме до Volkswagen Crafter, ми вмонтували роботизовану сканувальну систему та інше обладнання. Там є комп’ютерна робоча станція і фотограмметричний тривимірний сканер, здатний зісканувати будь-які предмети, які помістяться до нього. Фургон має розсувні двері і з лівого, і з правого боку, і коли їх відкрити, його простір доступний із обох боків, щоб розмістити там предмет, який треба відсканувати. Предмет кладеться на керовану комп’ютером платформу, що повертається на всі 360 градусів, автоматична сканувальна система виставляє цифрові фотоапарати, і за кілька хвилин предмет сканується з усіх боків. Потім фотограмметричним методом створюється його тривимірна комп’ютерна модель».
За словами фахівця, єдине обмеження системи — прозорі предмети, такі, як скло чи кришталь. А для сканування блискучих металевих предметів є спеціальний кросполяризаційний пристрій.
А що ж із фасадом цілого собору? Archa III здатна відсканувати і такі об’єкти, розповідає Сафко.
«Крім сканера, який вмонтований у фургон, ми з Фондом родини Карела Комарека і з Національним музеєм подарували й інше технічне обладнання — серед того й напівпрофесійний дрон для тривимірного сканування цілих будівель. Він робить фотознімки з повітря, і потім фотограмметричним методом створюється тривимірна комп’ютерна модель усієї стіни… Завдяки тому обладнанню, яке ми їм подарували, вони мають практично необмежені можливості. Вони можуть сканувати від найменших предметів, скажімо, ювелірних прикрас, аж до всього комплексу Києво-Печерської лаври. Ми подарували їм також лазерний сканер території, так що вони будуть здатні сканувати від буквально мікропредметів аж по всю територію, тобто архітектуру».
За словами фахівця, він приїхав до Києва, коли близько місяця тому «Ковчег-3» передавали Україні, і потім іще з тиждень залишався там, навчаючи українських працівників роботі з системою. І так сталося, що за цей тиждень лазерним сканером почали сканувати головний фасад Успенського собору — незадовго до російського удару по храму. Але сканували тоді тільки фасад — до сканування даху, нині пошкодженого ударом, за той тиждень не дійшло.
«У плані було сканувати цей храм якраз тепер, найближчими днями, але, зрозуміло, цього не встигли».
Але та частина фасаду, яку відсканувати встигли, тепер оцифрована повністю — включно з кольоровими фресками.
«До деталей видно той стан, який був пару тижнів тому. І якщо відсканувати нині, буде чітко видно всі можливі пошкодження — буде можливість порівняти стан до і після пошкодження».
За словами фахівця, такий підхід можна використати і для оцінки завданої шкоди, і для реставрування.
«Тоді фахівці, які візьмуться за реставрацію, матимуть взірцевий зразок того, який вигляд повинен мати об’єкт після реставрації, щоб він повернувся до первісного стану».
Сама машина зі станцією Archa III, додав Паул Сафко, від російського удару не потерпіла — вона стояла в гаражі на протилежному кінці території заповідника. І тепер вона працюватиме далі.
«Одним із головних завдань, яке ми собі поставили, було повністю оцифрувати весь комплекс Києво-Печерської лаври. Йдеться про два головні етапи. З одного боку, це оцифрування експонатів із колекцій — деякі розміром у 10—15 сантиметрів, деякі й по пів метра. І друга принципова частина всього проєкту — архітектура, тобто великі об’єкти, будівлі і в ідеальному випадку в кінцевій фазі і вся територія заповідника».
Загалом має бути три «Ковчеги». Тим часом є два
Проєкт Archa III виник у співпраці Національного музею Чехії, Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» і Фонду родини Карела Комарека, чеського підприємця, компанії якого працюють і в Україні. Унікальне ноу-хау в галузі мобільного оцифрування культурної спадщини підготували фахівці Національного музею, а реалізацію проєкту фінансово підтримав Фонд родини Карела Комарека.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Archa III — третя частина проєкту «Ковчег». Перша, Archa I, — це мобільна майстерня для консервації й реставрації письмової культурної спадщини, змонтована в контейнері, який можна перевозити вантажівкою. Цю майстерню передали Україні, а саме Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого в Києві, на початку 2025 року.
Готується й другий «Ковчег»: проєкт Archa II спрямований на оцифрування писемної спадщини України. Та, на відміну від першого і третього, його не оплатили щедрі меценати — кошти на нього збирають публічним збором.
