Чеський реактор може допомогти повернути тепло в Україну. А може, й ні
Україна зацікавлена в невеликому модульному ядерному реакторі Teplator, який розробили чеські фахівці для вироблення теплової енергії. Ідея чеських учених може допомогти при відновленні енергетичну інфраструктуру в Україні після війни. Проєкт ядерного реактора Teplator, над яким працюють фахівці двох чеських університетів, пропонує не лише дешеве тепло. Він також є унікальним завдяки своїй технології, яка пропонує можливість використання відпрацьованого ядерного палива, яке в іншому випадку не має застосування і зберігається під землею.
Проте наразі не ясно, які реальні перспективи такої співпраці. Адже, як випливає з пресрелізу цього проєкту, з українського боку документи про неї підписує не урядова структура, а громадська організація.
Програма створення невеликого модульного реактора, який міг би слугувати ядерним джерелом енергії, використовуваної для дешевого центрального опалення, виникла понад шість років тому. Її розробляють вчені на чолі з професором Радеком Шкодою з Чеського інституту інформатики, робототехніки і кібернетики при Чеському технічному університеті (ČVUT) у Празі.
«Ми насамперед прагнули, щоб процес отримання тепла був дешевим, а система вироблення простою: низький тиск, низькі температури. Це забезпечило б вартість палива для вироблення теплової енергії на рівні до 100 крон (4 євро) у розрахунку на один ГДж. Іще одна унікальна особливість полягає в тому, що наша установка дає змогу, але водночас не зобов’язує, використовувати відпрацьоване ядерне паливо, а таких відходів у Чехії налічується кілька тисяч одиниць, що дало б змогу забезпечити чеські міста тепловою енергією на кілька десятків років», — сказав Радек Шкода в інтерв’ю Чеському радіо.
Добра енергетична установка
Делегація українських експертів у галузі енергетики на чолі з Михайлом Борисюком, яка побувала в червні в Чехії, була поінформована про деталі технології й безпеки реактора. Українські фахівці змогли зазирнути в майбутнє проєкту за допомогою програми віртуальної реальності, яка імітує майбутнє будівництво і його інтеграцію в навколишній ландшафт або міську агломерацію. Віртуальна реальність не лише використовується для презентації, а й допомагає вдосконалювати розробку.
«Я був приємно здивований технологічним рішенням. Наприклад, у канадському реакторі відпрацьоване ядерне паливо має бути спеціально оброблене, виникають шкідливі радіоактивні викиди, а при застосуванні цієї технології такого не стається. Вона має право на те, щоб бути реалізованою», — сказав ядерний фізик Михайло Борисюк.
«Це дуже компактна, екологічна й економічна установка, що обходиться набагато дешевше за стандартну станцію. Завдяки модульності її можна встановити швидше. Необхідно ще перевірити деякі її параметри з погляду безпеки, але загалом вона мені дуже подобається. Я порекомендую здійснити цей проєкт в Україні в якнайшвидші терміни», — сказав Борисюк.
У вересні минулого року чеське інвестиційне товариство Invest & Property Consulting (IPC), яке є інвестором у цей проєкт, підписало меморандум із українською стороною. Наразі українська сторона підписала угоду про майбутню співпрацю з компанією World ThermoExport, яка просуває проєкт Teplator. Це дасть змогу в майбутньому впровадити технологію в Україні і, таким чином, посприяє розв’язанню проблем, пов’язаних із постачанням тепла до житлових масивів, шкіл і промислових підприємств, повідомили в компанії.
Процес ліцензування, який має початися цього року в Канаді, і подальше введення в експлуатацію, за словами представників проєкту, будуть непростими і можуть зайняти до п’яти років. Проте обидві сторони дійшли єдиної думки, що проєкт має великий потенціал на майбутнє і що вони зацікавлені спільно впровадити його в комерційну сферу, мовиться в пресрелізі.
Чи реальний проєкт?
Встановлення обладнання потребуватиме співпраці влади, регіонів і теплопостачальних компаній у процесі отримання дозволів.
Але, як випливає з повідомлень про візит представників України і підписані документи, з українського боку в цьому не брали участі представники ні української держави, ні регіонів, ні енергопостачальних компаній.
Підписувала документи «Міжнародна дипломатична місія публічної дипломатії». За цією гучною назвою стоїть… українська громадська організація, що не має ніякого стосунку до державних чи дипломатичних органів України.