Чеський уряд представив проєкт пакету заощаджень і пенсійної реформи
Податки мають зрости, а податкові знижки і пенсії зменшитися — зміни необхідні, щоб подолати тенденцію зростання боргів чеської держави, заявляє прем’єр-міністр Петр Фіала.
Свій «оздоровчий план» уряд оголосив, за словами посадовців, о «за п’ять хвилин дванадцятій» і вважає, що він дасть можливість утримати «Чехію у формі». Як сказав прем’єр, темп зростання державного боргу загрозливий — від 2017 року державні видатки зростали на 900 мільярдів крон на рік, і Чехія опинилася за цим показником на другому місці в Європі в часи ковіду. Але після того для економіки настали нові шокові події: ніхто, за словами Фіали, не міг розраховувати на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, подальшу кризу з мігрантами і необхідність запроваджувати програми підтримки для громадян і фірм, які потерпали від зростання цін енергії.
Консолідаційний пакет, що його представив міністр фінансів Збинек Станюра, має на меті за два роки зменшити державні видатки на 78 мільярдів крон. Головна його частина — скасування частини дотацій, а саме неінвестиційних — загальна сума їх має зменшитися більш ніж на 54 мільярди крон.
Продукти можуть подешевшати, але будуть і подорожчання
Уряд також пропонує, зокрема, запровадити дві ставки податку на додану вартість замість нинішніх трьох: поряд із основною в 21 відсоток дві знижені, в 10 і 15 відсотків, мають об’єднатися в одній 12-відсотковій. Завдяки цьому трохи зменшиться, з 15 до 12 відсотків, ПДВ на продукти харчування, житло чи ліки — але дещо, навпаки, подорожчає, перейшовши до 12 відсотків ПДВ з десяти.
Із новою зниженою ставкою мають бути також плата за водопостачання, каналізацію й опалення, будівельні роботи, квитки до театрів чи поховальні послуги. Решта товарів чи послуг, до яких нині застосовуються знижені ставки, зокрема, і розливне пиво в закладах харчування, перейдуть до основної ставки в 21% — для пива це означатиме подорожчання на 3—6 крон за пів літра. Нульова ставка має бути тільки на книжки. Також планується значно підвищити акциз на тютюн і алкоголь і податки на азартні ігри: зокрема, оподатковуватися мають виграші вже від 50 тисяч крон, а не від 1 мільйона, як нині.
Податки зростуть, податкові знижки скоротяться
Крім того, аж удвічі мав би зрости податок на нерухоме майно, який нині в Чехії другий найнижчий у Європі: нинішні його суми, як і раніше, йтимуть територіальним громадам, а суми, на які він підвищиться, підуть у державний бюджет і, за планом, мають принести в нього 9 мільярдів крон.
Також планується скасувати 22 податкові знижки чи винятки. Наприклад, знижку на другого члена подружжя, що не працює чи має зовсім низькі доходи, пропонується залишити тільки для тих, хто доглядає дітей віком до трьох років. Пропонується скасувати й знижку на студента чи знижку на дитину, що ходить до дитсадка, яка нині відшкодовує оплату за садок, тощо.
Натомість має зрости податок на дохід юридичних осіб — із 19 відсотків до 21, що має додати державі 22 мільярди крон. Також мають зрости обов’язкові внески фізичних осіб-підприємців, які наступного року заплатили б державі додатково 3 мільярди крон, а 2025 року ще 4,5 мільярди.
Державна підтримка заощаджень на будівництво власного житла має знизитися до 1 тисячі крон на рік із нинішніх двох. Ціна «шосейної марки», тобто оплати за користування автомагістралями, має зрости з нинішніх 1500 крон за рік до 2300 і надалі індексуватися відповідно до інфляції.
Як стверджує Петр Фіала, вплив пропонованих змін на громадян буде «зведений до мінімуму».
Цей консолідаційний пакет, за планами чеського уряду, мав би бути ухвалений парламентом і набути чинності з тим, щоб почати діяти з початку 2024 року.
Пенсія стане нижчою, вік виходу на пенсію зростатиме
Зміни мають стосуватися й пенсійної системи. Вік виходу на пенсію мав би зростати — його пропонують перераховувати щороку залежно від прогнозованої тривалості життя так, щоб перебування на пенсії тривало пересічно 21,5 року. Гарантована пенсія мала б складати 20 відсотків від середньої заробітної плати, а нові пенсії мали б бути меншими, ніж нині — це, на думку уряду, має стимулювати людей вкладати більше грошей у пенсійні фонди з доплатою від держави. Також із часом планують підвищити внески до державного пенсійного фонду для фізичних осіб-підприємців. І ще одна пропонована зміна пенсійної системи — суворіші умови дострокового виходу на пенсію.
Як заявив міністр праці і соціальних питань Маріан Юречка, зміни мають на меті виправити нинішню ситуацію, за якої видатки на пенсії швидко зростають і вже нині становлять понад 30 відсотків від усіх видатків держави. Наступними роками почнуть виходити на пенсію народжені в демографічно «сильні» 1970-і роки, і залишиться менше працівників, які роблять внески в державний пенсійний фонд: близько 2050 року на одного працівника припадатиме один пенсіонер, сказав міністр. І якщо нічого не робити, того ж 2050 року пенсії складатимуть 5 відсотків від валового внутрішнього продукту, сказав він.
Пенсійну реформу уряд іще не закінчив розробляти і займатиметься нею і в другій половині року з тим, щоб парламент міг розглянути її вже в першій половині 2024 року.
Перші реакції
Національна бюджетна рада — незалежний орган, що стежить за дотриманням визначених законом правил бюджетної відповідальності в Чехії — привітала намагання уряду вповільнити темп зростання заборгованості держави і водночас застерегла від спроб депутатів пом’якшити цей пакет під час розгляду в парламенті. А радник президента Чехії з питань економіки Давід Марек повідомив, що порекомендує Петрові Павелу підписати цей пакет, коли він буде ухвалений.
Той момент, що пропоновані зміни мають перевести продукти харчування з нинішньої 15-відсоткової ставки ПДВ до 12-відсоткової, привітав і голова профспілки працівників торгівлі і туризму Томаш Проуза.
А от голова найбільшого в Чехії профспілкового об’єднання, Чеськоморавської конфедерації професійних спілок, Йозеф Стржедула розкритикував плани уряду, заявивши, що вони спрямовані і проти працівників і їхніх родин, і проти пенсіонерів. Також і голова правління Асоціації малих і середніх підприємств Йозеф Ярош вважає пропоновані заходи неефективними чи й прямо шкідливими і такими, що підривають економічне зростання.
