Чи вплине Україна на чеські вибори? Новий склад Палати депутатів визначить восени наступний уряд Чехії
Ставлення до подій навколо України впливає на політичні преференції чехів. Прихильники нинішніх владних партій вважають підтримку біженців і України важливою. Виборці опозиції мають інший погляд.
Від самого початку повномасштабної війни Росії проти України нинішні владні партії голосно говорять про необхідність підтримувати Україну і не зменшувати цю підтримку. Опозиційні сили ставляться до такої підтримки набагато стриманіше. Вони хочуть у першу чергу переговорів про «мир», неприхильні до чеської снарядної ініціативи і загалом заявляють, що важливіше зосередитися на інтересах Чехії.
Тема війни Росії проти України поділяє не тільки політиків, а й суспільство в Чехії. Про це свідчать і нові дані агентства Ipsos, зібрані в перебігу дослідження громадської думки «Втомлена демократія» на замовлення інтернет-видання Seznam Zprávy.
Загалом 1060 респондентів відповідали на запитання про ставлення до ситуації в Україні чи про їхні політичні преференції. З отриманих даних випливає, що чехи в погляді на війну і підтримку України поділяються на шість груп.
- «Розсерджені» (10%): вважають, що у війні винні Україна і Захід, і виступають проти біженців із України. Це переважно люди, старші за 66 років, економічно неактивні — найчастіше пенсіонери, що не працюють.
- «Ідеалісти» (18%): допомога Україні, на їхню думку, має бути на першому місці. Найчастіше це люди віком близько 50 років, економічно активні — переважно на керівних посадах.
- «Прихильники» (22%): кажуть, що українці заслуговують на допомогу Чехії, але не певні щодо економічної вигоди. Найчастіше це люди віком від 25 до 34 років, економічно активні, нерідко у відпустках для догляду за дитиною.
- «Невпевнені» (18%): не мають певності, хто винен у війні, і вважають, що допомога біженцям уже більш ніж достатня. Пересічний вік цієї групи — 48 років, вони економічно активні — найчастіше це працівники, що не мають підлеглих.
- «Підведені» (9%): не підтримують Росію, але кажуть, що досить уже допомоги українцям — треба думати і про чехів. Частіше це люди віком від 35 до 44 років, економічно активні — найчастіше це працівники, що не мають підлеглих.
- «Апатичні» (24%): не мають своєї думки про війну Росії проти України і про українських біженців. Пересічний вік цієї групи — 49 років. У багатьох випадках це пенсіонери, що не працюють.
Як каже аналітик компанії Ipsos Міхал Корманяк, ставлення до подій навколо України виявляється і в тому, яким політичним силам віддають перевагу люди. Виборці партій нинішнього уряду, включно з виборцями Піратської партії (вона донедавна теж була в складі нині владної коаліції, але недавно вийшла з неї — ред.), схильні допомагати Україні і мають відчуття, що Чехія з економічного погляду має радше вигоду від перебування в ній біженців. Прихильники ж опозиції бачать ситуацію цілком інакше.
Прихильники уряду підтримують Україну
І хоча уряд прем’єра Петра Фіали не завжди діяв як єдина сила, а «пірати» його врешті минулого року залишили, у ставленні до України всі вони мають згоду. Лідери окремих партій від початку повномасштабної російської агресії згідно звертають увагу, що Росія є агресором і що треба допомагати країні, яка зазнала нападу, — і то в інтересах самої Чехії. «Україна бореться не лише за свою свободу, а й за безпеку Європи», — заявляє, наприклад, Фіала.
Із даних дослідження випливає, що з такою позицією послідовно згодні 18 відсотків чехів. Група «ідеалістів» часто читає новини про події навколо України і вважає за потрібне підтримувати її і простягати руку допомоги біженцям. При цьому вони не мають відчуття, щоб Чехія через це зазнавала економічних втрат. Понад половина їх і на виборах цієї осені планує підтримати політичні сили зі складу уряду — коаліцію „Spolu“ («Разом»), рух STAN чи «піратів».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але якщо люди не на сто відсотків упевнені в економічній вигоді від підтримки України, то вони набагато більше вагаються й у тому, за кого голосувати. Таких серед чехів приблизно одна п’ята. І з них третина не знає, кому восени віддати свій голос. За даними дослідження, найчастіше це люди віком від 25 до 34 років, економічно активні і з доходами дещо вище від пересічного.
До того ж третина з них на попередніх виборах до Палати депутатів 2021 року не пішла голосувати. Ті ж, хто прийшов, переважно обирали нинішні урядові партії.
Та цього року все буде інакше. Підтримка коаліції „Spolu“ серед цієї групи людей упала на сім відсотків, зате зросла популярність руху ANO.
Найсильніша опозиційна партія ANO, популістська і євроскептична, за прогнозами, отримає найбільше голосів із великим відривом і, найімовірніше, матиме можливість формувати наступний уряд Чехії. Її лідери виступають за негайний «мир» між Україною і Росією, воліючи не згадувати, що це можливо фактично лише на російських умовах і означатиме поразку України, — і проти військової допомоги Україні, яка, мовляв, тільки затягує війну (бо якби Київ втратив цю підтримку і не міг більше опиратися, він був би змушений до такого «миру»). Допомогу ж чинного чеського уряду Україні і українським біженцям ANO критикує як «розпалювання війни».
Зокрема, кажуть в ANO, в разі її приходу до влади чеська снарядна ініціатива забезпечення України артилерійськими боєприпасами великих калібрів, закуплених у всьому світі за кошти країн-донорів, буде припинена — при тому, що сама Чехія бере в ній участь головно організаційно, витрачаючи на програму мінімум власних коштів, а чеські зброярські компанії ще й заробляють на підготовці куплених снарядів до бойового використання.
Не надто прихильна ця партія й до українських біженців у Чехії. Її лідер Андрей Бабіш навіть ставив під сумнів необхідність продовжувати для них тимчасовий захист, уже не кажучи про фінансову підтримку.
Причиною може бути саме економічна непевність навколо підтримки біженців. Це підтверджує й політолог Ян Герцманн. «Серед прихильників ANO дуже поширена думка, що наша підтримка на користь України надто велика. Тож не дивно, що ANO з цією ідеєю працює», — каже він.
Більшість чехів вважає Росію агресором
Приблизно п’ята частина чехів ставиться до війни і біженців радше з апатією. «Це люди, які загалом не особливо цікавляться не тільки міжнародною політикою, а й внутрішньою чеською. Вони просто собі живуть і нічим особливо не цікавляться, що видно і за іншими темами. Тому не дивно, що цей сегмент найбільший», — пояснює Корманяк.
І хоча «апатичні» не дуже цікавляться політикою, їхні преференції теж змінюються. Більш ніж третина їх на вибори 2021 року не пішла — а цього року вони планують голосувати за ANO. Також ця найсильніша опозиційна політична сила має підтримку й серед «підведених» — тих, хто, за їхніми словами, не підтримує Росію, але має відчуття, що досить уже допомагати Україні і треба «думати про наших людей».
Цією останньою позицією активно користується й лідер ANO Андрей Бабіш. Він іще невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії до України заявляв у парламенті, що його партія «підтримує прем’єра і його уряд у кроках проти російської агресії в Україні». Але вже через кілька місяців він почав використовувати тему підтримки українських біженців проти своїх політичних супротивників.
«Головна проблема в тому, що уряд не піклується про наших громадян… Якщо наші люди мають відчуття, що наш уряд на них наплював і піклується тільки про українців, а наразі все схоже на це, — то це не закінчиться добре», — заявляв він пізніше в 2022-му. І відтоді ANO часто вдається до теми війни: Бабіш, наприклад, звинувачує Фіалу в тому, що той «грається в прем’єр-міністра України».
Із вуст керівника найсильнішої опозиційної сили також не раз лунало, що найважливіше — домовлятися про мир. До цього Бабіш часто додає, що Європейський союз із цього огляду зазнав провалу, тому треба покладатися на адміністрацію президента США Дональда Трампа — який свого часу обіцяв «закінчити війну» за 24 години, потім за кілька тижнів, потім за кілька місяців, а нині воліє взагалі не згадувати, коли ця війна могла б закінчитися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«У чеському суспільстві переважає думка, що в війні винна Росія. І навіть серед виборців руху ANO. Але ці виборці мають сумніви в тому, чи не було підтримки (України і українців) аж занадто і чи Чехія на цьому не втрачає», — каже соціолог Корманяк. Рух ANO цей факт вочевидь усвідомлює і тому до активної підтримки України ставиться радше негативно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Тут досить лише згадати заяву першого заступника голови цієї партії Карела Гавлічека, який на початку року заявив, що якщо ANO дістанеться до влади, то скасує чеську снарядну ініціативу на допомогу Україні. А за пару тижнів до того Гавлічек обіцяв послові України в Чехії підтримку його партії, на яку «можна розраховувати й надалі», а також «комерційну співпрацю, і не тільки у відновленні України».
Виборці SPD часто не знають, хто розпочав війну
Тут варто нагадати, що рух Андрея Бабіша до певної міри опинився в пастці власної стратегії. Адже не таємниця, що ця партія радо привабила б до себе щонайбільше виборців із найрізноманітніших верств. Із даних дослідження агентства Ipsos до того ж чітко випливає, що ANO це вдається: прихильники цієї партії, до яких, за останніми опитуваннями, належить близько третини чехів, значною мірою представлені в усіх групах суспільства, крім хіба що «ідеалістів».
І якщо Бабіш хоче втримати дотеперішню прихильність виборців, він мусить думати про це і відбивати це і в своїх виступах. Тому не варто очікувати, що він би в заявах щодо біженців чи ситуації довкола України робив свою позицію суворішою. «Це пов’язано з тим, що ANO заявляє про себе, що це «партія всіх». А більшість ви екстремістською позицією просто не привабите», — пояснює експерт із політичної комунікації Отто Айбл.
І в той час як Бабіш мусить брати до уваги, що його виборча база має дуже широкий спектр поглядів, радикальні сили такої проблеми не мають. Наприклад, голова руху SPD Томіо Окамура може ввімкнути стосовно України свій відомий «турборежим» — і саме цього й чекають його прихильники.
Партія SPD — антиімміграційна, популістська і неприховано проросійська, а останнім часом і відверто антиукраїнська, яку за її погляди іноді називають «фашистською» (партія зверталася щодо такого визначення до суду, але суд підтвердив, що воно виправдане). Вона виступає взагалі проти будь-якої допомоги Україні і українцям, а найпомітніший її діяч, лідер партії Томіо Окамура, в своїх виступах регулярно повторює заяви, що повністю відповідають позиції Кремля.
«SPD не звертається до більшості, так що може говорити різкіше і націлюватися на більш невдоволену частину населення, якій мало того, що каже ANO», — пояснює Айбл. Це підтверджують і дані дослідження компанії Ipsos: виборці SPD значною мірою належать до груп «невпевнених» і «розсерджених». Часто вони не знають, хто розпочав війну, або переконані, що «в конфлікті винна Україна чи загалом Захід». Вони також виступають проти біженців, твердячи, що про них «Україна мала б потурбуватися сама».
Саме тому Окамура в своїх виступах постійно рішуче вимагає, що біженці мають повернутися до України, і гостро виступає й проти гуманітарної допомоги їм і проти підтримки України.
Тим не менше, нагадує Айбл, і Окамура не взявся за різку риторику відразу після початку повномасштабної війни. «Спершу був шок, і навіть Томіо Окамура не дуже знав, що говорити. Але з часом він став на нинішню позицію, бо війна тривала вже досить довго, і в суспільстві почали з’являтися думки, що уряд піклується про біженців більше, ніж про чехів», — каже фахівець.
На вибори вплине відчуття гаманця
І хоча може здатися, що серед радикальніших виборців популярні саме такі сили, як SPD, наразі і для них на першому місці — саме Бабіш. «Але SPD намагається цю різницю зменшити. І поки ANO муситиме в цій риториці бути більш зваженими, SPD і „Stačilo!“ («Досить!» — комуністичний проросійський рух — ред.) можуть бути набагато прямішими», — каже соціолог Корманяк.
За словами аналітиків, на виборах важливе буде те, яким чином окремі партії будуть подавати тему війни. Бо, з одного боку, є урядові партії, які ставляться до війни як до загрози безпеці і на цьому ґрунтують свої заяви, і водночас нагадують, що підтримка України є інвестицією у власну незалежність Чехії, а біженці роблять позитивний внесок в економіку. Опозиційний же табір використовує війну як аргумент, чому людям фінансово стає важче.
Саме економічний момент буде, на думку аналітиків, вирішальним — особливо серед виборців із нижчими доходами і з бідніших місцевостей. «Дуже багато виборців буде врешті голосувати з почуття якоїсь загальної сердитості, посиленого відчуттям із власного гаманця», — каже Айбл.
