Три роки війни: в Чехії немає єдності у ставленні до України й українців
Чехи за три роки повномасштабної війни Росії проти України поділені в думках про українських біженців і про війну. Понад половина чехів і далі вважає росіян винними в їхній війні. А до допомоги біженцям вони ставляться скептичніше. І лише кожен третій опитаний вважає, що українські біженці сприяють чеській економіці, свідчить дослідження агентства Ipsos.
Чи вдається інтегрувати українських біженців? Чи треба їм далі допомагати? Чеське суспільство поділене у відповідях на ці питання майже на однакові частини. Це випливає з ексклюзивного дослідження «Втомлена демократія» компанії Ipsos, яке вона здійснила на замовлення інтернет-видання Seznam Zprávy.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На онлайн-анкету відповіли 1600 респондентів. Понад 55 відсотків вважають винними у війні росіян. Але майже чверть бачить винними українців. Приблизно навпіл поділилися відповіді про співжиття чехів із українськими біженцями.
«Країна досить розколота. Через три роки війни ми поділені в ставленні до того, наскільки підтримувати українців або чи є вони тягарем для економіки. В публічних дебатах це досі одна з головних тем», — каже аналітик агентства Ipsos Міхал Корманяк.
Усе більше людей відкидає подальшу допомогу Україні
За його словами, в людей виявляється втома від війни. «Люди вже п’ять років від «ковіду» живуть у кризових ситуаціях, які замінюють одна одну і перетинаються одна з одною. Ми пережили високу інфляцію, зросла вартість життя», — каже він.
Понад тисяча респондентів відповідала, серед іншого, на питання, яку допомогу Чехія мала б надалі надавати Україні. Далі підтримувати українців хоче менш ніж 37 відсотків. А понад 40 відсотків схиляються до вибору радше не допомагати.
Певне охолодження в ставленні до біженців вважають за логічне і люди, які беруть у допомозі безпосередню участь. Українка Марія Короткова живе в Чехії вже понад десять років. Від часу повномасштабного вторгнення Росії до України вона допомагає біженцям влаштуватися на мовні курси, знайти роботу й загалом вирішувати щоденні проблеми.
«Ця криза з біженцями нічим не відрізняється від інших у минулому. З часом зростає відсоток людей, які дотримуються думки, що українцям не треба допомагати. Як на мене, негативних голосів не побільшало аж настільки, але їх чутно. Ми все ще відчуваємо підтримку, але втома логічна. Це зовсім не дивує», — каже Короткова, проєктна менеджерка громадської організації «Українська ініціатива Південної Моравії».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У Чехії нині живе понад 366 тисяч українців із тимчасовим захистом. Але опитані не доходять згоди, до якої міри вдалася їхня інтеграція. Дві п’яті вважають її вдалою, майже стільки ж вважає навпаки.
На думку соціологині Марії Єлінкової з Карлового університету, успіх інтеграції різний у різних галузях, але загалом Чехія зробила в ній великий і позитивний поступ. Як приклад вона наводить підтримку мовної освіти дітей в основних школах. «І навпаки — там, де ситуація не була вирішена і до 2022 року, або там, де вона непроста і для самих чехів, ця ситуація незадовільна. Прикладом може бути невикористання кваліфікації українських біженців чи ускладнений доступ до житла», — каже вона.
Особистий досвід змінює ставлення
На громадську думку, за її словами, впливають і різні менші речі — такі, як, скажімо, культурні відмінності. «Таке зживання мусить тривати багато років. Добре б допомогти йому кроками назустріч — як, наприклад, розширенням кількості місць для пікніків і пояснення, а за потреби й покарання, в тих випадках, коли співжиття незадовільне», — додає вона. За даними фахівчині, до біженців мають краще ставлення ті, хто знає когось із біженців особисто.
Марія Короткова звертає увагу, що резерви для інтеграції є з обох боків. Залежить це і від непевного майбутнього біженців. «Серед них значний відсоток людей, які живуть на валізах і все сподіваються, що повернуться додому. Їм бракує мотивації більше вливатися в тутешнє життя, вони, скажімо, не поліпшують рівень своєї чеської, що відіграє велику роль в інтеграції», — каже Короткова, соціологиня за освітою.
І відразу додає, що й пропозиція мовних курсів недостатня. «В Українському центрі в Брні ми маємо двісті студентів за семестр — можливості заповнюються повністю. Звичайно, в місті є й інші курси, але будьмо відверті: в Брні є понад 30 тисяч українських біженців. Пропозиція недостатня, та й можливості фінансування часто обмежені», — каже вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Крім того, додає Короткова, заважають і законодавчі бар’єри, які не дають більш кваліфікованим українцям знайти адекватну працю.
Чіткіше поділилися чехи в питанні, чи біженці становлять для держави економічний тягар. Лише третина відповіла, що біженці корисні з економічного погляду.
А тим часом 2024 рік приніс злам: того року біженці внесли до чеського державного бюджету на вісім мільярдів крон більше, ніж держава видала на їхню підтримку. Це випливає з даних Міністерства праці і соціальних питань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
От тільки 45 відсотків опитаних висловило радше протилежну думку. Директорці жіночої асоціації «Весна» Барборі Антоновій, яка допомагає матерям-одиначкам і біженцям, бракує тут сильнішого й авторитетного голосу, який би однозначно й без емоцій пояснював про біженців: «Якби вони раптом встали й пішли геть, у нас упаде економіка, послуги. Мені не вистачає раціонального голосу, який пояснював би їхній величезний внесок, і не лише на ринку праці».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Понад половина опитаних заявила, що саме Росія винна у своїй війні проти України. Але, з іншого боку, понад дві п’яті вважають, що «конфлікт спровокувала сама Україна». В цій ситуації не йдуть на користь заяви адміністрації президента США Дональда Трампа останніх тижнів — «частину таких думок можуть перебрати й люди в Чехії», звертає увагу Корманяк.
А Короткова додала згадку про неприємні моменти в лютому, коли світ вшановував треті роковини повномасштабної російської агресії. «В соціальних мережах ми отримували сотні злих коментарів, ненависні реакції. Це нас дуже здивувало. Я не маю доказів, але думаю, що то була проплачена атака тролів. Бо в реальному житті все було нормально», — каже вона.
Велику роль відіграють у громадській думці, вважає вона, і майбутні парламентські вибори в Чехії. «Українським питанням деякі групи будуть сильно маніпулювати. Ми усвідомлюємо це. Це неприємна річ. Пропаганда сильна. Тут не лунають сирени, і низка людей не усвідомлює, що ми вже живемо під час гібридної війни», — вважає Короткова.
Та попри це, соціологиня Єлінкова наголошує й на позитивному моменті: «Я бачу, що частина суспільства має, і з огляду на те, що відбувається на міжнародній сцені, тенденцію применшувати причини війни. Але загалом я думаю, що чеська громадськість із цього огляду варта високої оцінки, бо ж більшість людей ясно визначає, хто агресор і хто жертва. Це сьогодні не самоочевидно, і треба, щоб це збереглося».
