Дайте свідчення про воєнні злочини Росії

Адаптаційна група для дітей у Чеських Будейовицях; курси чеської в Західночеському університеті в місті Пльзень; як пройти медогляд при працевлаштуванні.

Біженців просять давати свідчення про воєнні злочини Росії в Україні

Комісарка ЄС із внутрішніх справ Ілва Юханссон під час візиту до Праги закликала сьогодні чехів записувати свідчення біженців із України про воєнні злочини.

Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан заявив, що персонал центрів допомоги українцям уже зосереджується на цьому питанні під час вступних співбесід і попереджає біженців, що вони можуть звернутися до чеської поліції і повідомити про пережите.

Тож якщо ви в Україні були свідками воєнних злочинів російських військ — не соромтеся звернутися до поліції або до волонтерів, які вам допомагають, щоб вони допомогли організувати і фіксацію ваших свідчень.

У Чехії від початку вторгнення Росії в Україну вже працевлаштувалися понад 12 600 українців

У Чехії від початку вторгнення Росії в Україну вже працевлаштувалися понад 12 тисяч 600 українців, свідчать оприлюднені сьогодні дані Бюро працевлаштування Чехії.

Найчастіше це посади на виробництві, в постачанні чи сфері послуг.

Також бюро працевлаштування має на цей час подані заявки ще від майже 8400 українських біженців, мовиться в повідомленні.

За словами аналітиків, яких цитує агентство ЧТК, таким чином, війна Росії проти України практично не відобразилася на чеському ринку праці.

Загалом у Чехії на цей час є понад 360 тисяч вакансій на ринку праці, а безробітних у країні зареєстровано майже 253 тисячі.

---

Єдина на цей час адаптаційна група для дітей-біженців із України в Чеських Будейовицях діє у дитячому садку, створеному містом, на вулиці Вєтрна (Mateřská škola Větrná, www.msvetrna.cz).

Вона пропонує місця для дітей без вікових обмежень, де з ними також можуть проводити час їхні матері.

Єдине обмеження — це кількість місць: їх близько двадцяти.

Адаптаційна група для дітей в дитячому садку Větrná працює кожного буднього дня з 8:00 до 16:00.

---

У чеських школах поступово набувають досвіду, як навчати українських дітей. І не завжди навчати легко.

Вчителька Яна Ґрунтова з села Мале Сватоньовіце на півночі Чехії визнає труднощі з деякими учнями: «Іноді, буває, ляже на лавиці і: «не буду». Це дуже важко…»

Проте українським дітям із початкової школи «Єсеніова» в Празі у школі подобається:

— Дуже добре, колектив хороший, ніхто не свариться, нема такого, що діти сміються з того, що ти приїхав з іншої країни, всі добре сприймають, допомагають.

— Тут вчителі добрі, вони ніколи не кричать, і вони завжди питають: «де тут новенький, ти ще тут нічого не знаєш».

Курси чеської в Західночеському університеті в місті Пльзень

Як відзначають чеські фахівці, чеський ринок праці може якісно зрости завдяки кваліфікованим українцям, які були змушені внаслідок розв’язаної Росією війни покинути свої домівки і тепер працевлаштовуються в Чехії. Але передусім для працевлаштування їм потрібно хоча б мінімальне знання чеської мови. Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова з’ясовувала, як проходить навчання на курсах чеської мови, що їх відкрив для українських біженців Західночеський університет в місті Пльзень.

При університеті працює вже сім груп, набрана восьма група і є ще багато охочих відвідувати мовні курси. Хоча українські біженки спілкуються між собою, але до зовнішнього світу потрібно адаптуватися, каже Юлія Самарська з Черкащини та її нова подруга Дарія.

— Для простоти спілкування з чехами, для того, щоб можна було знайти кращу роботу, для того, щоб моя дитина змогла легше адаптуватися до Чехії.

— А ви вже знайшли роботу?

— Ні. Ще не знайшла, тому що в мене маленька дитина і я не маю можливості поки що ходити на роботу. А на півдня — у нас поки що не було такої можливості.

— Скажіть, як вам «йде» чеська мова? Вона ж споріднена з українською мовою.

— Вона трохи твердіша, бо ми пом’якшуємо слова. Але в принципі, якщо поставити ціль, то її можна вивчити.

— І декілька слів від вас.

— Я Дарія, приїхала з Вінниці, теж близько місяця тому. На курси мови ходимо в першу чергу, щоб вдома не сидіти, тому роботи як такої ще не маємо. І для того, щоб, можливо, працювати краще в тій сфері, в якій працювали вдома, в Україні. Хочемо знайти роботу таку саму тут — Пенсійний фонд.

Ян Гартман є лектором чеської мови Інституту мовної підготовки Західночеського університету. В аудиторії були четверо слухачів курсів, які пильно писали граматичні вправи, поки ми з паном Гартманом говорили про те, як швидко вони оволодіють початковим курсом і як йому подобається його новий досвід у навчанні людей, різних за віком та рівнем освіти. Ян Гартман впевнений, що рівня А1, запланованого двомісячною навчальною програмою, більшість студентів досягне.

— Мені дуже подобається. Студенти дуже вправні, а головне, старанні. Жодних проблем під час навчання немає. І мовний бар’єр не є таким великим, як, я думав, міг би бути. Мінімально рівень А1 вони б могли опанувати, а дехто навіть буде на вищому рівні. Хто як, тому що деякі студенти вже трішки знають чеську, а дехто зовсім ні. Намагаємося полегшити навчальну програму, тому що, як ми говорили, курс триває два місяці. А це дуже мало часу для того, щоб приділяти час деталям. Ми називаємо це «чеська мова для виживання». Щоб ці люди могли зорієнтуватися в місті, вміли задавати запитання, домовитися в офісі. Так що, дійсно, тільки найважливіші основи: щоб вміли сформулювати питання і трохи розмовляти.

Звичайно, що такі експрес-курси проходять за скороченою програмою, але зважаючи на те, що студенти перебувають у країні мови, яку вони вивчають, це теж діє як допоміжний важіль, який допомагає оволодіти мовою якнайшвидше.

Що стосується культурних традицій і свят, знайомство з ними теж частина життя українських біженців. Наприклад, традиції Великодня, який наближається в Чехії. Чи планує пан Гартман включити в свою навчальну програму дещо про чеські традиції?

— Добре питання, я над цим не думав. Вони, звичайно, помітять якісь прикраси чи те, що в магазинах з’явилось щось нове, незвичне, інші сезонні товари, можливо, трішки цю тему зачепимо, але насправді тільки фрагментарно. Наприклад, про pomlázku — українською мовою це батіг. «Помлазка» — це чеська традиція. «Помлазку» часто плетуть із гілочок верби, а на Великдень хлопці ходять від одного будинку до іншого і б’ють, треба сказати, дуже ніжно, дівчат. А дівчата їм навзаєм дають яєчка.

Як пройти медогляд при працевлаштуванні

Одним із документів, які очікує роботодавець при оформленні працівника, є висновок лікаря про медичний огляд — vstupní prohlídka. Його проводить сімейний лікар, або, як їх називають у Чехії, практичний лікар.

Зазвичай про час проходження домовляється саме роботодавець. Він може оплачувати медогляд. Або ви сплатите винагороду лікареві самостійно, а роботодавцю принесете чек.

Подробиці — в матеріалі кореспондентки Чеського радіо Вікторії Шмуліної.

Як підготуватися до медогляду, розповідає практична лікарка з Їглави Катержина Малішкова:

— Пошукач роботи має обов’язково звернутися до лікаря, з яким є відповідний договір. У 90% роботодавців є договори з лікарями, і якщо роботодавець спрямовує співробітника до такого лікаря, треба потрапити саме до нього.

Під час обстеження треба мати картку застрахованої особи, закордонний паспорт, а також перелік ліків, які приймаються, записаний латиницею, бо ми (чеські лікарі) погано розуміємо кирилицю. При собі треба мати окуляри, якщо ними користуєтесь, а також принести ранкову сечу на аналіз.

В ідеалі також треба мати виписку від свого лікаря. Але у біженців її може не бути. Тоді біженці підписують документ, що вони перед нами нічого не приховали про свій стан здоров’я. Або практичний лікар дасть їм якийсь опитувальник, де вони зазначать, як і чим вони лікуються, які у них були операції, які приймають ліки, які у них алергії тощо.

Ідеально було б, якби з ним приходив перекладач. Це може бути й українець, котрий тут працює. Або якийсь родич. Тому що найчастіше мовний бар’єр — це проблема.

Пані Малішкова пояснює, чому чесне проходження медичного огляду таке важливе:

— Це важливо, тому що — не знаю, як у вас в Україні, а у нас є чотири категорії роботи: від одиниці до четвірки. Одиниця — це найпростіші, наприклад, офісні роботи. А четвірка — це найважчі. Але це виняткові випадки, пов’язані з високим ризиком, коли це, приміром, робота позмінна на якомусь заводі. У таких випадках важливо, щоб у людини не було проблем із серцем, не було раптових перепадів тиску, щоб вона не страждала на епілепсію. І від стану здоров’я буде залежати, чи ми допустимо людину до такої роботи, чи ні.

Деякі роботодавці очікують, що буде оформлена і санітарна книжка, або potravinářský průkaz. Насамперед це стосується роботи в сфері виробництва харчових продуктів або в ресторанах чи кафе. За неї сплачувати доведеться, найімовірніше, самостійно: цей документ, як і в Україні, здається роботодавцю, а після звільнення її повертають.

Що потрібно для того, щоб вам її оформив лікар, продовжує пояснювати пані Малішкова:

— Для санітарної книжки треба майже все те ж, що потрібно й до лікаря, у якого є договір з роботодавцем. Досить ранкової сечі і якогось переліку ліків. Тобто якийсь анамнез. Ми питаємо, від чого людина лікується, які операції були, чи є якісь проблеми зі здоров’ям.

За досвідом нашого кореспондента, оформлення і медичного огляду, і санітарної книжки відбувається, як то кажуть, швидко й безболісно.