День пам’яті. Жертвами Голокосту стали 80 тисяч чеських євреїв
Одна з найважливіших дат, пов’язаних із Другою світовою війною, від закінчення якої цього року виповнюється 80 років, — це 27 січня 1945 року. Цього дня радянська Червона армія звільнила нацистський концентраційний табір Аушвіц на півдні Польщі, де на той час перебувало близько 7000 в’язнів. 2005 року ООН оголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту.
У період із 1940 по 1945 рік в системі таборів Аушвіц біля польського міста Освенцима загинуло щонайменше 1,1 мільйона осіб — переважно євреїв, але також поляків, ромів, українців, білорусів, росіян, чехів, словаків, французів, німців, австрійців… Як встановили історики, серед в’язнів Аушвіцу було близько 50 тисяч громадян Чехословаччини.
На чеській території расова політика нацистів почала втілюватися відразу після її окупації і заснування «протекторату Богемія і Моравія» — у березні 1939 року. Незабаром почалися депортації в гетто, а потім і відправлення євреїв у табори смерті. Одним із центрів здійснення такої політики стало місто-фортеця Терезін, відоме також за німецькою назвою Терезієнштадт. Нацисти перетворили його на гетто, концентраційний і пересильний табір.
«Для Чехії, і це однозначно, головний меморіал Голокосту, місце вшанування пам’яті жертв — Терезін. Він став місцем страждань євреїв не лише з «протекторату Богемії і Моравії» — нацисти направляли сюди в’язнів із усієї території Європи, і Східної, і Західної. Гетто в чеському Терезіні було одним із центрів, пов’язаних із реалізацією нацистського плану геноциду єврейського народу. Одночасно Терезін слугував для пропагандистських та дезінформаційних цілей. Саме з чеським Терезіном пов’язана сумнозвісна інспекційна місія Червоного Хреста. Демонструючи терезінських в’язнів, які перебували у «зразково-показовому гетто», нацисти прагнули переконати весь світ у тому, що нічого поганого з євреями не відбувається. Терезін — це не лише чеська, це загальносвітова історія Голокосту», — наголошує директор Центру дослідження геноциду Сімон Крбец.
Планове винищення єврейського населення в «протектораті Богемія і Моравія» — втілення плану «остаточного вирішення єврейського питання» — почалося 27 вересня 1941 року з призначення на посаду заступника рейхспротектора Райнгарда Гайдріха. Дуже скоро у старовинній військовій фортеці Терезін був організований «збірно-пересильний табір» для єврейського населення. Перший ешелон до Терезіна прибув уже 24 листопада 1941 року.
Гетто у Терезіні двічі відвідувала делегація Міжнародного комітету Червоного Хреста. Тільки підготовка до першого її візиту коштувала життя тисячі людей, які не відповідали встановленим параметрам. Саме тому напередодні приїзду делегації Червоного Хреста вони були вислані до Аушвіцу і загинули там у газових камерах.
Представники Міжнародного комітету Червоного Хреста відвідали Терезін 23 червня 1944 року, а після їхнього від’їзду керівництво гетто вирішило повторно використати декорації, створені для зустрічі комісії. Були створені приміщення, які насправді не використовувалися, але мали демонструвати умови життя євреїв у Терезіні. У тих же декораціях зняли й пропагандистський фільм, який, проте, виявився для всіх настільки непереконливим, що його так і не використали. Зйомки нацистського фільму-агітки відбувалися в серпні-вересні 1944 року, і абсолютна більшість тих, хто в них брав участь або ж перебував на той час у Терезінському гетто, опинилися в останньому транспорті, що прямував в Аушвіц.
Із єврейської громади Чехословаччини, яка налічувала 350 тисяч людей, у роки Другої світової війни загинуло 250 тисяч, із них не менш ніж 80 тисяч із сучасної території Чехії.
