Деякі чеські лікарні відмовляються приймати поранених українців, яких привозять волонтери

Така вказівка Міністерства охорони здоров’я Чехії. Лікарні критикують її, міністерство ж каже, що виконує міжнародні угоди, бо приймає в Чехії тих поранених і хворих, які прибувають за програмою «цивільного захисту Європейського союзу», повідомляє Чеське телебачення.

Ті українці, хто прибуває на лікування поза цією програмою, отримують у чеських лікарнях відмови — в першу чергу ті, кого привозять до Чехії волонтери. Один із них, Ян Доуха, возить хворих і поранених із України вже два роки. І нині наражається на проблеми в чеських закладах охорони здоров’я. «Загалом кажучи, в лікарнях нам хотіли б піти назустріч і прийняти пацієнта, але наявні правила не дають їм цієї можливості», — зазначає він.

Таким чином, пацієнти з України опиняються в пастці. Адже українські лікарні перевантажені, в них бракує і місць для хворих, і медперсоналу, і ліків та медичних потреб.

При цьому ще минулого року чеські лікарні приймали українських пацієнтів від волонтерів — зміна настала вже цього року. Міністр охорони здоров’я Чехії Властіміл Валек публічно запевняє: «Якщо в медичному закладі є вільні місця, то це виключне рішення цього закладу, чи прийме він пацієнта, чи ні. Звичайно ж, це не може бути за рахунок чеських пацієнтів».

Але лікарні діють у суворій відповідності до «рекомендації» міністерства. Наприклад, в Університетській лікарні Градця-Кралове її речник Якуб Сохор каже: лікарня «віддає перевагу можливому прийняттю пацієнтів із зон бойових дій через міністерську програму Medevac».

МОЗ Чехії: 21 пацієнт. Тільки один із численних волонтерів: понад 500

Міністерство ж у своїй «рекомендації» пише: «Міністерство охорони здоров’я бере участь у перевезенні українських пацієнтів у межах Механізму цивільного захисту ЄС, було перевезено 21 пацієнта».

Тим часом Ян Доуха допоміг уже більш ніж п’яти сотням людей із України. Проблема в тому, що рекомендований МОЗ механізм, за словами волонтерів, на практиці не працює, вимагає багато часу і наражається на персональні і бюрократичні перешкоди. «На практиці це просто не може працювати, бо там є величезна кількість прохань, на жаль. Відсоток тих, хто отримує допомогу, дуже низький», — каже Доуха.

Але волонтери не здаються. Коли вони не домагаються свого в чеській лікарні, вони везуть поранених українців до лікарень в інших країнах — наприклад, до німецьких.