Градець-Кралове — місто, де історія змішується з сучасністю

Велика площа з готичним собором Святого Духа, ренесансною Білою вежею і бароковою ратушею

Градець-Кралове, що лежить на злитті річок Лабе (Ельби) й Орліце на північному сході чеських земель, є одним із найстаріших і історично найважливіших чеських міст. Протягом століть місто було посагом чеських королев. А на початку 20-го століття Градець-Кралове перебудували передові чехословацькі архітектори Ян Котера і Йозеф Ґочар, які перетворили його на сучасне й прогресивне місто, знане як «салон республіки».

Перша письмова згадка про Градець-Кралове походить із 1225 року, коли в грамоті чеського короля Пржемисла Отакара I було згадано поселення Градець. 1306 року місто стало посагом чеських королев, звідси й назва Градець-Кралове, тобто «замочок королеви», пояснює гід Луція Новакова.

«Тутешній королівський замок був домом королев, таких, як Елішки Рейчки (Ельжбети Рикси) Польської, дружини двох чеських королів, Вацлава II, а потім Рудольфа I, а згодом Елішки Поморжанської (Єлизавети Померанської), останньої дружини Карла IV. Коли на троні перебував Їржі з Подєбрад, місто стало однією з найважливіших і найгарніших ренесансних резиденцій. Але цьому щасливому періодові поклали край часті пожежі, епідемії чуми й Тридцятилітня війна».

Погляд із Білої вежі на Велику площу | Фото: Markéta Kachlíková,  Radio Prague International

Історичне серце Градця-Кралове — трикутне Велке наместі (Велика площа). Домінанти його західного боку — готичний собор Святого Духа і Біла вежа, збудована наприкінці 15-го століття, розповідає Новакова.

«Білу вежу збудували як міську дзвіницю і сторожову вежу. В її дзвін дзвонили, щоб попередити про наближення небезпеки, цим же дзвоном скликали засідання міської ради і відкривали й закривали міські ярмарки. Заввишки 72 метри, ця вежа — найвища будівля Старого міста. Спершу вона називалася Нова вежа, та врешті її назвали за кольором матеріалу, з якого вона збудована, — білого вапняку».

Дзвін Августин | Фото: Klára Stejskalová,  Radio Prague International

Дзвін у Білій вежі має назву Августин, і це третій найбільший дзвін у Чехії. Луція Новакова пояснює, як він там опинився.

«На зламі 15-го і 16-го століть у сусідньому соборі Святого Духа сталося кілька пожеж, і одна з них знищила всі дзвони. 1509 року вилили нові дзвони, включно й із Августином. На той час були лише закладені підвалини Білої вежі, тож кілька десятиліть дзвін провисів на тимчасовій дзвіниці за собором. А в Білу вежу його вмістили під час її будівництва вже 1581 року».

На Великій площі є й багато інших цікавих історичних будівель — таких, як барокова ратуша, храм Внебовзяття Діви Марії з сусіднім єзуїтським колегіумом, резиденція єпископа і багато чудових міських будинків.

Фото: Klára Stejskalová,  Radio Prague International

Із 1760-х років до кінця 19-го століття Градець-Кралове був бароковою фортецею. Нині рештки тих фортифікацій можна побачити лише в кількох місцях — наприклад, у стінах набережних Лабе й Орліце.

Але унікальним робить Градець-Кралове не лише велика кількість історичних пам’яток і будівель, а й захоплива суміш історичного й сучасного. На початку попереднього століття місто цілком перепланували двоє передових чехословацьких архітекторів, Ян Котера і Йозеф Ґочар, які зробили його сучасним і прогресивним містом, каже Луція Новакова.

«Те, що цих архітекторів запросили сюди — Яна Котеру, Йозефа Ґочара, Олдржиха Ліску й інших, — сталося головно завдяки тодішньому мерові Франтішеку Улріхові. Він запросив сюди відомих архітекторів і сам брав участь у створенні найважливіших будівель».

Одна з найгарніших із цих будівель, створених у довоєнний час, — Музей Східної Чехії. Його будинок у стилі модерну створив Ян Котера.

Історична будівля Музею Східної Чехії | Фото: Klára Stejskalová,  Radio Prague International

«У цій будівлі вражають дві постави жінок на фасаді, що сидять, роботи скульптора Станіслава Сухарди. Вони нагадують нам про королев, які жили в місті, Елішку Рейчку Польську і Елішку Поморжанську. Ще одна цікавинка — мозаїка Франтішека Кисели і купол нагорі».

Празький міст | Фото: Markéta Kachlíková,  Radio Prague International

Іще одна відома будівля, у створенні якої брав участь Ян Котера, — Празький міст через Лабе. Цей одноарковий сталевий міст був збудований 1910 року, розповідає Луція Новакова.

«Ян Котера не проєктував сам міст, але він спроєктував кіоски на його кінцях, поруччя й інші частини мосту. Цікаво, що Празький міст був єдиним місцем у Градці-Кралове, де були покладені трамвайні рейки. Частиною міського плану, який розробив Йозеф Ґочар, була широка трамвайна мережа, але від цієї ідеї згодом відмовилися, і в 1930-і роки рейки з мосту зняли».

Дальша цікава будівля в стилі модерну на березі Лабе — гідроелектростанція, відома як Гучак — бо вона досить голосно гучить.

Гідроелектростанція Гучак | Фото: Klára Stejskalová,  Radio Prague International

«Її збудували в 1909—1912 роках за проєктом архітектора Франтішека Сандера. Сама гідроелектростанція є технічною пам’яткою, вона досі працює. В будівлі також є інформаційний центр, присвячений відновлюваній енергетиці, з інтерактивною експозицією для дітей. Там можна зазирнути й до машинного залу, який досі використовується».

Коли в Градці-Кралове ще була військова фортеця, на трикутній території на злитті Лабе й Орліце був влаштований «офіцерський парк». Тоді він був закритий для цивільної публіки.

Храм Святого Миколая | Фото: Klára Stejskalová,  Radio Prague International

Нині в цьому парку, який тепер називається Їраскові сади, є музичний павільйон, частина міських стін і дерев’яна церковця Святого Миколая. Цей храм, збудований на зламі 16-го й 17-го століть у стилі народної архітектури у Східній Словаччині, в місцевості, де більшість населення складають українці (чи, як казали в Чехословаччині, «русини»), Градець-Кралове купив і перевіз до себе 1934 року. А в самому кінці парку є відома скульптурна група закоханих.

Фото: Klára Stejskalová,  Radio Prague International

«Скульптура зображає річки Лабе й Орліце як пару закоханих — Орліце представлена як дівчина, а Лабе як хлопець. Її створив 1934 року скульптор Йозеф Шкода, і коли її відкрили, вона викликала хвилю критики. Декому вона здавалася непристойною, бо зобразила оголені тіла».

Фото: Barbora Navrátilová,  Radio Prague International

Градець-Кралове, що лежить за годину подорожі автом від Праги і ще ближче від гір Крконош, — не лише місто для любителів архітектури, а й у першу чергу чудове місце для життя. У місті є університет, воно регулярно перемагає в чеських опитуваннях щодо якості життя, завдяки добрій транспортній доступності, низькому безробіттю, безлічі зелені й якісним медичним послугам. А ще Градець-Кралове відомий тим, що тут із 1864 року виробляють фортепіано марки Petrof.

10
50.209426100000
15.832625900000
default
50.209426100000
15.832625900000
Автор : Zdeňka Kuchyňová
ключові слова:

Також на цю тему

  • Краловоградецький край

    Край гір і лижників. У ньому розташована найвища гора Чехії Снєжка (1603 м). Тут народився Карел Чапек

  • Познайомтеся з краями Чехії

    Наша серія матеріалів поступово провела вас окремими регіонами країни зі сходу на захід. На завершення — столиця