«Характер: спортсмен» — чеський фільм про українських спортсменів посеред розв’язаної Росією війни

Днями в Чехії презентували документальний фільм про життя спортсменів в Україні в час війни чеського продюсера документальних фільмів Марека Вітека. Він об’їздив низку українських міст і показав стадіони, спорткомплекси і тренувальні зали, які ще працюють напівзруйновані чи вже знищені остаточно. Але головне, що у документалці «Характер: спортсмен» показано, як змінила життя українських спортсменів російська агресія та війна.

Чотириста спортсменів загинули, взявши до рук зброю для захисту Батьківщини чи потрапивши під російський обстріл, інші далі займаються у напівзруйнованих спорткомплексах, дехто виїхав будувати спортивну кар’єру за кордоном. Хокеїсти, футболісти, боксери, альпіністи та інші герої фільму могли б стати гордістю України і здобути чимало перемог, але вони, не вагаючись, віддали життя за Україну чи були вбиті російським агресором.

Фільм покажуть на телебаченні у Чехії та Словаччині — перед цьогорічними Олімпійськими іграми в Парижі. Про історію створення фільму кореспондентці Чеського радіо Ірині Шведик розповів продюсер фільму Марек Вітек.

Наш останній фільм — із України, він називається «Характер: спортсмен». Це, власне, фільм про те, як у сучасний важкий час живеться спортсменам в Україні.

Уся ця історія така, що на початку (повномасштабної) війни я був у групі спортсменів, які поселили в себе українських біженців, що приїхали з дітьми, які займаються спортом. Мої діти грають у хокей, тому ми прийняли в себе двох малих хокеїстів, двох хокейних воротарів із Дніпра. Там іще жила з ними їхня мама і старенький хокейний тренер, йому тоді було 65 років. Вони грали тут у чеських клубах, тренувалися, жили в нас, ходили до школи. Але через півтора року вирішили, що повернуться назад до Дніпра, де почав працювати зимовий стадіон, вирішили, що будуть продовжувати свою спортивну кар’єру в Дніпрі.

Цей фільм спочатку мав називатися «Спорт і війна», але коли ми повернулися з України і передивилися всі зйомки й згадали атмосферу, яка була на зйомках, то ми сказали собі, що це головне, що фільм заслуговує на кращу назву. І врешті ми вирішили, що назва буде «Характер: спортсмен»

Я був із ними весь час на зв’язку, ми листувалися, телефонували одне одному. І я почав з’ясовувати, наскільки складні умови для спорту в Україні. І коли вони мені потім прислали фотографії їхнього колишнього колеги-гравця Макара Єрофеєва, який загинув на фронті, то я почав з’ясовувати статистики, скільки, власне, українських спортсменів уже загинули. І я дізнався, що це просто шалена цифра, що було зареєстровано на той час 400 спортсменів, які загинули чи то як добровольці на фронті, чи то внаслідок ракетних ударів по території України. І так із допомогою тієї родини в Дніпрі, з допомогою українських друзів ми почали розшукувати контакти родин тих спортсменів, і виник план, що ми зробимо фільм про спорт в Україні.

Цей фільм спочатку мав називатися «Спорт і війна», але коли ми повернулися з України і передивилися всі зйомки й згадали атмосферу, яка була на зйомках, то ми сказали собі, що це головне, що фільм заслуговує на кращу назву. І врешті ми вирішили, що назва буде «Характер: спортсмен», бо в тих спортсменів типове те, що вони з молодого віку, років із п’яти, тренуються, займаються спортом, їх налаштовують на необхідність перемагати і працювати в команді. І коли, власне, 2022 року почалася (повномасштабна) війна, то багато спортсменів пішли в добровольці, і їхні батьки казали: їх до цього готували, вони йшли воювати на війну так, як вони боролися за медалі і хотіли перемагати. І з цього в нас і з’явилася ця назва: «Характер: спортсмен». Бо саме це характеризує тих людей, для яких це як спорт.

Я думаю, що неможливо, щоб російська армія вбивала українських спортсменів, знищувала їхні зали й майданчики, виганяла тисячі дітей, малих спортсменів, із країни, і щоб при цьому російські спортсмени могли спокійно бігати Парижем. це неетично, що це аморально

Фільм буде в ефірі Чеського телебачення, на каналі ČT2, 18 червня о 21-й годині, о 9-й вечора. І ще будуть два повтори в червні. А також цей документальний фільм буде показаний перед Олімпіадою, там будуть іще три повтори в липні, просто перед Олімпіадою. Потім він піде на HBO, на цей платний канал — там час іще не визначений, але в будь-якому разі він буде там у запису, і передплатники HBO зможуть його будь-коли подивитися і не будуть мусити на нього чекати. Далі він буде на Словацькому телебаченні, здається, 21 липня, перед Олімпіадою, і в телебаченнях країн Балтії — там ми ще не знаємо термінів, але це буде передаватися і в Балтії.

Я думаю, що цей фільм — наш внесок у дискусію про те, чи мають право змагатися на Олімпіаді в Парижі російські спортсмени. Я думаю, що неможливо, щоб російська армія вбивала українських спортсменів, знищувала їхні зали й майданчики, виганяла тисячі дітей, малих спортсменів, із країни, і щоб при цьому російські спортсмени могли спокійно бігати Парижем. Я думаю, що це неетично, що це аморально.

Тут, у Чехії, Чеський олімпійський комітет досить рішуче виступив проти того, щоб російські спортсмени стартували на Олімпіаді. Так що тут, у Чехії, громадська думка в більшості проти того, щоб російські спортсмени стартували на Олімпіаді. В сусідній Словаччині це вже трохи інакше: там більшість суспільства вважає, що політика не мала б заважати спортові і що російські спортсмени не повинні б нести вину за те, що Володимир Путін розв’язав цю війну. Так що я думаю, що значно більші дебати навколо цього фільму будуть, наприклад, у Словаччині, аніж тут у Чехії, і особливо в Празі.

Фільм іще буде весь червень на екранах окремих кінотеатрів, програма цих сеансів є на сайті www.charaktersportovec.cz. Приходьте подивитися, в яких складних умовах спортують українські спортсмени і що вони принесли в жертву і за Україну, і, я впевнений у цьому, і за нас.