Іноземці їдуть до України захищати її від зла, а не за грішми, каже чеський доброволець

Їхати за заробітком не виправдається, каже Мілан Шврчина, боєць Інтернаціонального легіону оборони України. Він долучився до боїв за Україну з дозволу президента Чехії, минулого року був поранений на фронті і знову повернувся до легіону.

Тепер, після поранення, він уже не служить у бойовому підрозділі, а відповідає за тилове забезпечення і розподіл гуманітарної допомоги — наприклад, медичних потреб, розповів він в інтерв’ю станції «Плюс» Чеського радіо.

«Це символічно неймовірно чудовий проєкт, — каже Шврчина про свій легіон. — У його лавах воюють поляки, чехи, американці, перуанці, ірландці — коротше кажучи, люди з усього світу. Це люди різної віри — від християн до мусульман, — але ця частина тягне спільно один канат».

Мілан Шврчина («Учитель в Україні»): «Інтерв’ю Чеському радіо. Погляд тиловика першого батальйону Інтернаціонального легіону оборони України. Маю за честь працювати в тилу для героїв, які ризикують життям на фронті».

За його словами, штабом і тиловим забезпеченням, у якому зараз він служить, командують українці. І коли в бойових підрозділах часто розмовляють англійською чи іспанською мовами, на рівні штабу часто переходять на українську. Тож Шврчина, який за цивільною професією вчитель середньої школи, допомагає з перекладами.

Мотивації бійців легіону різні, каже він: багато хто приїхав до України, щоб боротися за демократію, бо їм було не байдуже, що тут убивають цивільних. «Вони справді йшли захищати цю країну від зла, щоб не довелося воювати нашим дітям. У цьому є й чудовий романтизм, який привів Байрона на війну за незалежність Греції», — каже Шврчина.

«Насправді сюди потрапляють і люди, які просто пливуть по життю, шукають пристрастей і хочуть швидкого заробітку. Поїздка сюди за грішми не виправдовується — але є люди, яким досить уявлення про те, що вони зможуть у відпустці напитися й дуріти в борделі, щоб іти на таку небезпеку. І саме ці люди в найгірших ситуаціях підводять», — розповідає він.

Перемога Путіна?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Найгірші спогади чеського добровольця в Україні: діти на лінії фронту і смерть товариша

У легіоні є і втрати, які приблизно на такому ж рівні, як і загалом в українській армії, бо вони виконують ті самі завдання. «Навесні, на вершині російського наступу, ми, мабуть, щотижня з кимсь прощалися на цвинтарі. Це те, з чим повністю важко змиритися. Кожного разу, коли вмирає хтось, кого ви знали, з цим доводиться змирятися знову». — визнає Шврчина.

За його словами, вдома, в Чехії, він не зустрічався з відверто негативними поглядами на свою діяльність в України. Кожна людина, яка проти допомоги Україні, наголошує він, є в певному сенсі перемогою Володимира Путіна.

«Він би дуже радо вказав пальцем на Європу і сказав: «Я на цю країну, яка хотіла бути дружньою з вами, хотіла бути європейською, напав, бомбардую її і вбиваю її людей. А коли я там буду вбивати достатньо довго, то ви вже почнете говорити, що давайте вже якось домовимося і знову будемо жити в своє задоволення». Якби справа обернулася так, це була б для Путіна перемога», — впевнений чеський боєць Інтернаціонального легіону оборони України Мілан Шврчина.