Клуб чеських туристів має привід святкувати
Його заснували 135 років тому, в червні 1888-го, кілька ентузіастів. Першим головою клубу був чеський етнограф і мандрівник Войтех Напрстек. Саме він придумав ідею унікальної системи позначень туристичних трас, завдяки якій Чехії буквально заздрить увесь світ.
Перша позначена траса вела з містечка Штеховіце біля Праги до так званих Святоянських струменів — ділянки мальовничих порогів на Влтаві. Вона була завдовжки вісім кілометрів.
Сьогодні її вже не існує, як і порогів: береги Влтави між Штеховіцеми і селом Слапи вкрили водосховища.
Клуб при заснуванні налічував близько двохсот членів, але його популярність швидко зростала. Найбільшого розмаху він досяг у 20—30-х роках минулого століття, коли в ньому було 100 тисяч членів і він мав у власності й управлінні на території тодішньої Чехословаччини 114 туристичних хат, 13 оглядових веж, 8 човнових баз і близько 30 замків.
Червоний, зелений, синій, жовтий
Систему чеських туристичних трас, позначених квадратною позначкою з однією кольоровою смугою і двома білими, часто називають найкращою у світі. Тому й не дивно, що вона надихнула й інші країни. За такою ж системою ходять туристи, зокрема, у Словаччині, в Польщі (там до чотирьох кольорів додали ще чорний), Болгарії, Угорщині і німецькій Саксонії, вона використовується як допоміжна в Австрії.
У Чехії колір, яким позначено трасу, має певне значення: як правило, червоним позначають найважливіші й найдовші маршрути, синім — інші важливі, зеленим місцеві траси і жовтим короткі чи допоміжні. В інших країнах такого кодування не дотримуються.
Є позначення чеського типу і в українських Карпатах і на Закарпатті, 2011 року була позначена низка трас і в Криму — фінансування на це надала Чехія.
Останніми роками чеські добровольці почали поширювати цю систему і в місцях, де живуть чеські емігранти. Таким чином позначки з’явилися, наприклад, у румунському регіоні Банат, де з середини 19-го століття живе численна чеська меншина. Залишили свої сліди чеські туристи і в далекій Бразилії, в околицях міста Батайпоран — там живуть переважно нащадки чеських переселенців, які приїхали туди, щоб працювати на заводах чеського «взуттєвого короля» Яна Антоніна Баті — власне, «Бата» в назві міста і походить від його прізвища.
Похід Прага — Прчице
Цей похід, завдовжки понад 70 кілометрів, є нині одним із найвизначніших заходів, які влаштовує Клуб чеських туристів. Для тих, кому така відстань завелика, існує ще два десятки коротших трас до містечка Прчице з інших чеських міст.
Назва походу викликає в чехів посмішку — адже саме «до Прчиц» посилають тих, кого хочуть скараскатися, коли пристойність не дозволяє вимовити „do prdele“, тобто «до дупи». Власне, існує й легенда: нібито коли засновники ідеї провести похід із Праги кілометрів на 70 завдовжки ніяк не могли придумати, куди б прокласти маршрут, визирнула дружина одного з них і сказала: «Та йдіть ви до Прчиц, уже ж бо обід» — і так туди й пішли…
Але не варто забувати й про утримання позначених туристичних трас, чим теж займається Клуб чеських туристів. Цих трас нині в Чехії понад 43 тисячі кілометрів тільки пішохідних — а останніми роками з’являються все нові позначені траси і для велосипедистів, лижників чи й вершників. Зокрема, велосипедних трас у країні понад 34 тисячі кілометрів, а лижних понад 4 тисячі кілометрів.
