Країни ЄС створюють свою власну снарядну ініціативу. Чехія не має гарантії, що збереже свою власну
Самі лише видатки на оборону держави нічого не кажуть про те, чи готова країна до конфлікту. Чеська оборонна промисловість — для ЄС нечитабельна книга, і Чехія не має гарантії, що збереже свою снарядну ініціативу, пише інтернет-видання Seznam Zprávy.
Чехія не готова до кризових ситуацій, вважає віцепрезидентка Асоціації оборонної і безпекової промисловості Чехії (AOBP) Крістина Гелм. За її словами, суперечки про двовідсоткові видатки на оборону, чого від Чехії вимагає НАТО, є лише верхівкою айсберга всієї проблематики, а «закопаний собака» чеської обороноздатності спочиває деінде.
«Дискусія про те, чи даємо ми на оборону 1,8 відсотка, чи 2,2 відсотка від ВВП, неправильна. Запитаймо себе: що ці два відсотки означають? Чи означає це, що ми здатні захистити себе і ще якогось члена НАТО? Порівняйте Чехію, наприклад, із Фінляндією. Вона має більші збройні сили, ніж ми, обов’язкову військову службу і також здатність мобілізувати населення. Такий вигляд має країна, готова виконати свої обов’язки щодо НАТО. Ми не готові», — заявляє експертка, яка, крім посади в AOBP, є також заступницею керівника чеської делегації в Консультативній групі НАТО з питань промисловості і членкинею керівної ради Організації НАТО з питань науки і технологій.
Дискусії щодо виконання двовідсоткового обов’язку щодо Північноатлантичного союзу розбурхало останнім часом чеське Міністерство оборони. Воно твердить, що Чехія 2026 року виконала свій обов’язок надати два відсотки від ВВП на оборону. Але прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) каже, що НАТО визнає для Чехії цього року оборонні видатки тільки на 1,85 відсотка від ВВП.
Як каже Крістина Гелм, важливішою від конкретного відсотка на оборону є готовність суспільства до кризових ситуацій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Ми мали б запитати себе: як ми зробимо суспільство стійкішим? В інших державах відбувається, наприклад, дискусія про те, що робити за кризової ситуації. Наше суспільство до таких ситуацій не готове — з цього б я почала. Щоб люди знали, куди в разі нападу йти сховатися, як треба поводитися, що б треба було мати вдома з запасів і так далі. Наприклад, у Північних країнах такі речі держава доносить до своїх громадян. У нас — ні», — пояснює вона.
Нечитабельна книга
Чеська оборонна промисловість, за словами експертки, квітне в першу чергу за рахунок країн поза межами Європи. І це несе з собою невигоди. За одну з них Гелм вважає мале представництво Чехії в інституціях ЄС, а відтак і те, що чеські фірми не отримують із програм Євросоюзу стільки, скільки могли б.
«Структурна проблема Чехії — це наша довгострокова нечинність у межах Європи. Я можу оцінити це з погляду нашого сектору, але чую це і з інших галузей. Ми дискутуємо про це як про одну з гарячих проблем і з новим урядом. Наше представництво в Брюсселі порівняно з іншими країнами-членами мале», — коментує експертка те, чому чеська оборонна промисловість не може застосувати весь свій потенціал у межах європейських програм.
Адже Європейський союз від початку повномасштабного вторгнення Росії до України оголосив низку програм, через які надає країнам-членам позики чи дотації на суми в мільярди євро. Метою цих програм є підвищити інновації в галузі оборони і обороноздатності.
Для Чехії, за словами Гелм, найбільший потенціал має Європейський оборонний фонд (EDF), який у період 2021—2027 років розподіляє вісім мільярдів євро. За роки перед 2025-м, каже вона, успіх в отриманні цих коштів мали пересічно по десять чеських заявників щороку.
Але минулий рік приніс зміну на краще. «2025 року кошти отримали 14 чеських прохачів. Серед них були і фірми, і університети. Найбільший плюс порівняно з попередніми роками в тому, що є серед них і один консорціум, яким керує чеська компанія», — розповіла експертка. І в ЄС різних таких програм, як EDF, — понад десяток.
Чеські фірми, за словами експертки, не настільки відомі в Європі, як їхні європейські конкуренти. При цьому Чехія, каже вона, має якісну промислову базу і технологічне ноу-хау.
«Чеські оборонні компанії для інших країн ЄС є нечитабельною книгою, бо вони працюють більше на ринках поза Європою. Близько 30 відсотків нашого експорту в галузі оборони йде до Європи, а 70 відсотків — в інших напрямках. У цьому ми маємо, з одного боку, невигоду, бо ми не настільки залучені до європейських консорціумів і проєктів. Але водночас це для нас і вигода, бо інші європейські фірми намагаються втриматися на своїх звичних ринках, а чехи мають успіх і деінде у світі», — пояснює Гелм.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Чеська оборонна промисловість останніми роками стала помітною в світі і завдяки чеській снарядній ініціативі для України. І хоча керівництво сучасної урядової коаліції спекулювало, що, може, не буде її продовжувати, та врешті інформацію про її скасування прем’єр спростував.
А проте Чехія, вважає експертка, не може бути певною, що так і залишиться.
«Із погляду фірм оборонної промисловості, ми отримали завдяки снарядній ініціативі велетенську вигоду порівняно з західними конкурентами. Але ніхто не гарантує, що ця ініціатива буде назавжди чеською. Виникають і інші проєкти на кшталт цього. Вони не називають себе снарядними ініціативами, але це різні фонди в інших європейських країнах, які мають схожий принцип», — додає чеська експертка.
