Культурні відмінності українців та чехів. Що дивує найбільше?

Після переїзду до нової країни ми часто починаємо порівнювати менталітет людей вдома та тут. Завдяки місцевим ми можемо краще зрозуміти культуру, традиції та звички, а це саме те, що допомагає швидше інтегруватися у нове середовище. Ми опитали українців про те, які неписані правила найбільше дивували їх на початку та чи звикли до них зараз.

Чехія — це країна собак, хокею, зручного одягу та пива — так може подумати кожен турист, який пробуде тут хоча б тиждень. Та для українців, які інтегруються у нове середовище, культурних відмінностей набагато більше.

Наприклад, у Чехії є абсолютно нормальним видути ніс у громадському просторі, а головна причина такої звички — те, що вони не терплять, коли хтось постійно шморгає носом. Тобто краще зробити це один раз голосно, ніж, соромлячись, створювати незручності іншим.

Мирослава за 5 років життя у Празі помітила ще кілька таких відмінностей культури поведінки. Вона каже: на початку її це дуже дивувало.

«Якщо говорити телефоном у громадському транспорті, чехи переважно реагують негативно. У ресторанах чи інших громадських місцях для чехів є нормою відрижка після їжі. Також вони завжди оплачують рахунок лише за себе, навіть якщо запросили на каву тебе. Мені здається, відмінностей багато, тому що різні люди, різний менталітет, але це нормально».

Марія Багнюк у Празі живе понад 15 років. Вона каже: найбільшою культурною відмінністю для неї є ввічливість, адже в Україні не заведено вітатися з незнайомцями, а у комунікації люди часто переходять швидко до справи.

«Тут дуже важливо бути ввічливим. Потрібно вітатися навіть з незнайомцями у ліфті, а всі прохання варто формулювати зі словами «будь ласка» та «дякую». У Чехії так заведено».

Ще одна відмінність стосується привітання чоловіків. В Україні не потиснути руку під час зустрічі сприймається як знак неповаги. У Чехії ж, пояснює Марія, рукостискання використовують зрідка.

«Чоловіки тут майже не вітаються за руку, на відміну від українців. У них немає такої традиції. Тут це роблять лише під час прощання або при знайомстві».

Серед відчутних відмінностей більшість опитаних українців також називали потребу все планувати дуже завчасно, адже з дня на день розв’язати якесь питання майже неможливо. Натомість в Україні є нормою швидко отримувати більшість послуг.

Відмінна у Чехії і культура одягу, каже Вероніка Салій. Дівчина переїхала у Прагу лише кілька місяців тому. Вона пояснює: зручний одяг та вміння цінувати свій час — це головні відмінності.

«Можу сказати, що є певні відмінності у сфері обслуговування та сервісі. Бачу, що чехи добре знають свої права, поважають свій час і дотримуються законів. Крім цього, бачу відмінності у зовнішньому вигляді, тому що чехи більше дбають про зручність, а не про стиль та моду».

Також в Україні важлива релігія, натомість більшість людей у Чехії невіруючі — частіше за все атеїсти чи агностики. За даними статистики, це одна з найменш релігійних країн Європи.

Разом з тим у Чехії відсутній культ створення сімʼї, каже Жанна Дудинець, яка живе у Празі близько восьми років. Жінка помітила, що у Чехії одруження не має великого значення, а сімейний бюджет у родинах та оплата рахунків на побаченнях відбуваються зовсім по-іншому.

«Насправді мені щастило і чоловіки-чехи на побаченнях мене пригощали, але мені здається, що це залежить насправді від віку. Чим молодший хлопець, тим ймовірніше, що оплата рахунку буде навпіл. Та це їхня політика, і я до цього добре ставлюся. У мене є подруга-чешка, яка зі своїм чоловіком у шлюбі лише 5 років, до цього 10 років вони просто зустрічалися і за цей час двічі стали батьками. У них немає спільного бюджету, тобто вона заробляє собі, він собі, а на спільні витрати, як їжа, квартплата та інше, вони скидаються. Вона впевнена в собі, забезпечує себе сама і не боїться залишитися без грошей».

Суттєвою відмінністю є і ставлення до вищої освіти, каже Жанна Дудинець. Згідно зі статистикою, 46% українців віком від 25 до 64 років мають вищу освіту. Цей показник є одним із найвищих серед країн Європи. Натомість у Чехії цей відсоток менший як 30%. Це пояснюється більшою орієнтацією на професійну та технічну освіту. Крім того, каже Жанна, молоді люди тут мають менше тиску від батьків з приводу навчання.

«У нас освіта — це радше бо «так треба», «що скажуть сусіди», «будеш вулиці підмітати». Крім цього, в Україні освіта доступна. Закінчити університет у нашій країні може будь-яка дитина. У Чехії інша ситуація: в них немає культури необхідності мати вищу освіту, як у нас. Частково це залежить від сімей, їхнього статку та професії батьків, на дітей ніхто не тисне. Ще один важливий факт, що тут вчитися в університеті, направду, складно та дорого».

Відрізняється також відпочинок: адже більшість чехів на вихідні виїжджають з міст на дачі або в походи. Натомість в Україні люди, навіть у вільний час, більш сконцентровані на праці, яка включає прибирання, приготування їжі чи допомогу старшим родичам. Це стосується і відпочинку у будні після роботи: чехи переважно відвідують концерти та виставки, у той час як в Україні такі заходи навіть не планують на робочі дні, бо відвідувачів буде мало.

Відмінності народів можна сприймати по-різному, та головне — з повагою та розумінням ставитись одне до одного.