Легальне і нелегальне працевлаштування — як не потрапити в клопіт?

Фото ілюстративне

Питання працевлаштування українців у Чехії стоїть гостро. Тим більше, що набув чинності новий законодавчий пакет «Lex Україна 5», який запроваджує більш суворі умови перебування українців у Чехії. Яким саме чином він відіб’ється на українцях, чи будуть вони більш охоче влаштовуватись на нелегальну роботу і які наслідки це може нести, чи часто і як роботодавці обманюють українців і що робити, аби не потрапити у пастку — на ці питання дає відповіді представниця організації La Strada.

— Що зміниться? Наскільки побільшає частка нелегальних працівників?

— Я б сказала, що мені зараз дуже важко визначити, наскільки побільшає, але є якісь припущення, що це цілком можливо, що кількість людей, які працюють нелегально, може збільшитися. Здебільшого, спостерігаючи картину, яка є зараз, у мене є такі припущення, що… Загалом не тільки у мене, загалом, знаєте, якісь такі загальні тенденції спостерігаються, що, по суті, нелегальне працевлаштування більш для людей доступне у зв’язку з мовним бар’єром. Тобто, воно продовжує існувати через те, що люди все-таки залишаються у цій ситуації, коли їм важко напряму домовлятися з роботодавцем. Тому дуже зручно використовувати якісь агентури, або, наприклад, тих самих «клієнтів», які допоможуть оформитись на роботі.

— А навіть після того, що українці вже понад рік перебувають у Чехії, в них ще залишається цей мовний бар’єр?

— Я не можу сказати, що у всіх. Але здебільшого, якщо людина сюди приїхала і майже весь час проводила на роботі. Здебільшого люди шукали можливості працевлаштуватися, тому що їм було необхідно це, то я собі припускаю, що була частина людей, які не мали можливості, наприклад, ходити на денні курси. Можливо, були ті, хто ходив на вечірні курси. Але, з моїх відчуттів, одного року доволі мало, щоб асимілюватися і також вивчити мову, яка для тебе, можливо, трішки подібна, але…

— За вашим припущенням, як відобразиться цей новий закон «Lex Україна 5» зараз на працевлаштування українців?

— Я припускаю, що цілком можливо, що, як ми говорили вже, кількість нелегально працевлаштованих українців збільшиться. Lex Україна в першу чергу має вплив на житло, тому я думаю, що для того, щоб люди могли собі оплачувати житло, вони будуть шукати додаткові способи заробітку.

— А як не потрапити до цієї пастки взагалі українцям? Що робити? Що ви порадите? На що звертати увагу? Можливо, навіть і цей підробіток можна якимось чином оформити, аби усе було легально і люди отримували таки свої гроші?

— Мені здається, дуже важливо звертати увагу на те, чи пропонують вам підписати договір, чи ні. Тому що в Чехії для того, щоб ви могли легально працевлаштуватись, вам необхідно мати підписаний договір. В Чехії є три типи договору. Є трудовий договір, який, по суті, схожий на український — це ваша основна робота, 8 годин на день і 40 на тиждень.

— А як він звучить чеською?

— Нlavní pracovní poměr, тобто HPP, так скорочено говорять. Також є ще два типи договору, DPP i DPČ — вони більше спрямовані на те, щоб людина оформляла свій якийсь підробіток. Тому в даному випадку мені здається, що краще знати, який ви можете підписати тип договору, і ознайомитися з тим, що з собою несе кожен тип договору.

— Ось ви сказали про те, що важливо розуміти, що вам пропонують цей договір підписати. А якщо договору не пропонують, але все ж таки людина, яка пропонує роботу, доволі порядна? Що ви порадите українцям? Усе-таки звертатися до цієї людини і казати: «Я хочу підписати договір. Я хочу офіційно працювати»? Тому що, мені здається, багатьом так само через цей мовний бар’єр буде незручно це робити.

— Я думаю, що все-таки людині варто турбуватися про себе. Тому що у будь-якому разі основною умовою того, що у людини залишається тимчасовий захист, є те, що вона має соціальне страхування. І, підписавши договір, ви маєте можливість скористатись тим, щоб роботодавець за вас його оплачував. Тобто якщо ви, наприклад, підписуєте той самий трудовий договір, про який ми говорили, який на 8 годин на день і 40 годин на тиждень, то в даному разі ваш роботодавець зобов’язаний оплатити за вас це страхування, яке вам необхідне для того, щоб віза продовжувала зберігатися. При цьому якщо ви, наприклад, хочете мати підробіток, то вже у типах договору DPP i DPČ варто враховувати, що роботодавець не зобов’язаний вам оплачувати страхування. Але мені здається, де б ви не працевлаштовувались, мати договір — це як мати письмове підтвердження того, що ви з кимось про щось домовляєтесь. Це питання безпеки.

— Тут є таке слово «фушка», і багато українців користуються такими пропозиціями — пропозиціями «фушки», підробітку. Чи слід його оформлювати офіційно?

— Я ще підкажу, що є таке слово brigáda, яке означає, що це тимчасова робота. Зазвичай це дійсно дуже короткострокова робота, і на неї також можна оформити договір.

— Ну, «фушка» взагалі може бути один раз, наприклад, і взагалі більше не буде такого підробітку. Чи слід навіть один раз оформлювати?

— Як ви зазначили, бувають такі, як би мовити, порядні люди. Тобто якщо… Я б сказала так, що в будь-якому разі, щоб завжди мати відчуття, що у мене все гаразд, оформляти договір — це цілком нормально. Говорити про те, що мені договір необхідний — це нормально.

— Навіть на одноразову акцію?

— Навіть на одноразову акцію. Тобто це не зобов’язує вас ходити на цю роботу постійно. Ви можете домовитися, щоб оформити договір на цю одноразову акцію.

— Чи є якась інформація стосовно того, яким чином все ж таки роботодавці використовують українців?

— Якщо говорити про якісь зафіксовані випадки, то я можу сказати, можливо, якісь загальні речі про те, як можуть використовувати роботу біженців. І це може стосуватися того, що людям, наприклад, можуть не виплачувати гроші, які були домовлені, можуть використовувати понаднормову роботу, тобто працювати більше ніж 8 годин, працювати в нічні зміни, не отримувати додаткову оплату, яка, наприклад, за законом має бути за нічні зміни і за понаднормові години. Також, наприклад, є дуже ризиковані професії або якась робота, яка несе за собою небезпеку.

— Ризики для життя.

— Так. І це теж важливо, щоб людина знала, що а неї за законом є можливість, наприклад, відмовитись від такої роботи. Бо коли вона бачить, що це приносить шкоду, узгодити відмову з роботодавцем. Можна навести такий невеликий приклад: якщо хтось займається прибиранням і там використовуються якісь хімічно активні речовини для того, щоб воно було ефективнішим, це також людина має знати і бути проінформованою відносно цього. І має розуміти, з чим вона працює і які є ризики, тому що ці ризики мали б потім виплачуватися роботодавцем у випадку, якщо з людиною щось станеться. А, на жаль, ніхто не говорить українцям, які саме в законі є нюанси щодо їхнього працевлаштування.

— На багато оголошень коли дивишся, то взагалі пропонують роботу українцям від 10 до 12 годин. Наскільки це законно взагалі?

— По суті, це все, напевне, узгоджується тим типом договору. В законодавстві Чехії прописано, що, по суті, норма робочого дня — це 8 годин. Звісно, шо є ті моменти, коли є плаваючий графік, коли, наприклад, людина один день може працювати 10 годин, інший день 6.

— А коли кожного дня 10—12 годин, починаючи з 6-ї ранку, наприклад, — це вже використання українців?

— Я б сказала, що якщо людина підписала договір, у якому було прописано, що вона має працювати 10—12 годин, то, по суті, вона одразу погодилася на те, щоб цей договір був таким, такою домовленістю між нею і роботодавцем, шо це буде цілком нормально для неї. Якщо є такий договір, то це неможливо якимось чином оскаржити, тому що, по суті, є умова і що я погодилась на це. У кожного українця є право на те, щоб спокійно узгодити трудовий договір, подивитися кількість годин, яку він буде працювати. І, напевне, я б ще почала з того, що дуже важливо, щоб договір, який людина підписує, був або на мові, яку вона розуміє, або перед тим перекладений її мовою, щоб вона могла хоч взяти прочитати цей договір, попросити їй допомогти… Так, є люди, які взагалі не підписують договори, і це ми говоримо про нелегальне працевлаштування. Але є також і легальне, де договір підписується, але, наприклад, договір зовсім не…

— Не відповідає нормам якимось.

— Так. Навіть не те що не відповідає нормам, а не створений для того, щоб людина в цьому договорі, по суті…

— Була людиною.

— Могла працювати з нормальними умовами.

— Чи можна кудись звернутися, якщо, наприклад, роботодавець пропонує договір, де прописані 10—12 годин, а людина не хоче це підписувати і хоче домовитися, наприклад, про 8—9, максимум 10 на добу, — чи можна кудись звернутися, щоб якась інстанція переговорила з цим роботодавцем, щоб щось змінилося? Тому що зараз багато хто послухає і скаже: «Прекрасно, але що робити?» — ну, що робити?

— Ну, в першу чергу, якоїсь конкретної інстанції, яка могла б регулювати відносини між самим роботодавцем і людиною, яка шукає роботу, немає. Звісно, що люди звертаються, наприклад, до агентур, тому що там є можливість того, що замість них це буде оформлено. Тим не менш, можливо, я б сказала, що профілактикою того, щоб не шукати інстанцію, яка вже буде домовлятися, є, наприклад, звернути увагу на агентство через яке ви домовляєтесь. Тому що є агентства, які реєстровані в бюро працевлаштування і які є легальні, які не будуть брати комісію і які дійсно допомагають у пошуку роботи.

— Які офіційні, які самі дивляться на те, скільки годин пропонують працювати, так?

— Зазвичай, ті, які, умовно кажучи, можуть врегулювати ваші стосунки і вам не потрібно буде для цього якимось чином додаткову оплату вводити, чи вони не будуть знімати вам гроші з ваших годин.