Майже половина чехів хоче суворіших санкцій проти Росії, але бажання підтримувати українців падає
Такі результати останнього дослідження соціологічного агентства Kantar TNS на замовлення Чеського телебачення.
Нинішні санкції, запроваджені проти Росії через її війну проти України, починаючи з 2014 року, підтримує загалом 73 відсотки опитаних, при цьому 47 відсотків хотіло б зробити ці санкції ще суворішими. Натомість 19 відсотків прагнули б скасування санкцій.
Як сказала співавторка дослідження Нікола Копачова, яку цитує інтернет-видання Novinky.cz, за посилення санкцій виступають головно прихильники партій нинішньої владної коаліції, а за скасування — прихильники Комуністичної партії Чехії і Моравії, популістської антиімміграційної і євроскептичної партії SPD і позапарламентської популістської партії PRO, яку характеризують як проросійську через заклики її керівників скасувати санкції проти Росії і припинити підтримувати Україну. А от виборці найсильнішої нині чеської партії, популістської ANO, яка перебувала при владі в 2017—2021 роках, не мають спільного погляду з цього питання.
А щодо того, чи мають сенс ці санкції і чи впливають вони на російську економіку, єдності в суспільстві немає. Загалом 47 відсотків опитаних вважають, що санкції діють, протилежну думку мають 44 відсотки.
Із дослідження також випливає, що в Чехії поступово знижується бажання людей підтримувати Україну в її протистоянні Росії в розв’язаній Москвою війні. Тоді як у березні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабної російської агресії, з чеською допомогою Україні, в тому числі з постачанням військової техніки й озброєнь, погоджувався 61 відсоток опитаних, а проти було 36 відсотків, то нині це співвідношення дещо змінилося — число прихильників допомоги зменшилося на 10%, але все ще становить понад половину: за підтримку 51 відсоток опитаних, проти 46%.
Іще більше впало число позитивних відповідей на запитання, чи мала б Чехія турбуватися про всіх українських біженців. Минулого березня з цим погоджувалися 65 відсотків опитаних, нині 49 відсотків.
Дослідження здійснили протягом 17 квітня — 5 травня, опитали 1200 осіб.
