Мікулов поєднує історію, вино, мистецтво й дизайн
Мальовниче місто Мікулов, що лежить біля підніжжя Палавських гір на півдні Моравії, є одним із найпривабливіших місць у Чехії. Хоча місто найбільш відоме своїми винними підвалами й історичними пам’ятками, зокрема, старим єврейським кварталом, у Мікулові є більше, ніж бачить око пересічного туриста. Наприклад, мало хто знає, що за останні кілька десятиліть місто зібрало одну з найбільших колекцій сучасного чеського мистецтва.
До міста Мікулова, що на чесько-австрійському кордоні, на південному сході країни, мене привіз маленький дизельний потяг. Коли за поворотом з’являється як міраж на горизонті монументальний мікуловський замок разом із групою білих каплиць на вершині Святого пагорба, прибульці почуваються так, ніби вони ось-ось потраплять у казку.
Заступниця старости (мера міста) Петра Корлаар підтверджує, що Мікулов не є звичайним місцем.
«Особливістю Мікулова є його географічне розташування: він лежить буквально на кордоні між Чехією й Австрією, і тому він увібрав щось від обох культур. Це не типове чеське місто, у Мікулові можна побачити багато історичних рівнів, які пов’язані не лише з Чехією, а й із сусідніми країнами».
Чеська Тоскана
Місцевість навколо Мікулова, яку іноді називають «чеською Тосканою», має багато схожого з Італією — зокрема, її традиції виноробства.
«Ми є одним із основних виноробних регіонів. Навколо міста можна побачити гарні виноградники, шо ростуть на вапняковому ґрунті, що надає нашим винам унікального смаку. Низка відвідувачів приїздить до нас саме за тим, щоб дізнатися про ці вина і скуштувати їх. Найбільшою подією культурного року є свято збору винограду — Pálavské vinobraní. Воно відбувається завжди у другі вихідні вересня і виняткове тим, що ми сприймаємо його і як музичний фестиваль. Тому люди із задоволенням приїжджають до Мікулова на три дні не лише скуштувати «бурчак» (недоферментоване молоде вино) чи відкрити для себе вина виробництва попередніх років, але також і насолодитися якісними музичними концертами».
Місто мистецтва й дизайну
Свято збору винограду, яке супроводжують рок-концерти й народна музика, вуличні театральні вистави, панельні дискусії і, звичайно, дегустації вина, щороку у вересні приваблює до Мікулова тисячі людей. Це свято — кульмінація довгої серії подій, які майже одна за одною щільно заповнюють культурний календар міста в теплі місяці року, каже Петра Корлаар.
«Головний туристичний сезон — звичайно, літо, і це також і головний культурний сезон. Протягом десятиліть місто прийняло багато міжнародних заходів. Один із них — гітарний фестиваль, на який приїжджають і закордонні виконавці. Ми також проводимо Мікуловський мистецький симпозіум, який уже тридцять років приймає митців не лише з Чехії, але й із-за кордону. Вони живуть тут буквально разом із містянами один місяць і малюють і створюють мистецтво тут, у цьому місті. І є ще багато музичних і театральних подій».
Серед учасників щорічного Мікуловського мистецького симпозіуму в один із попередніх років була празька художниця Міхаела Врбкова. Родом із Мікулова, Міхаела ніколи не втрачала зв’язку зі своїм рідним містом.
«Зазвичай симпозіум триває один місяць, і різні художники працюють і живуть тут, у місті. Вони працюють у майстернях у замку, і відвідувачі, туристи можуть прийти до замку, у їхні майстерні і побачити їх за роботою. А потім, наприкінці їхнього перебування тут, влаштовується вернісаж, виставка, де відвідувачі можуть побачити, що художники створили протягом цього місяця».
Урочистий вернісаж цього року відбувся в перші вихідні серпня, а картини й скульптури будуть виставлені в Мікуловському замку до кінця листопада. Деякі з цих творів потім стануть частиною великої міської колекції сучасного чеського мистецтва.
Для міста такого розміру, як Мікулов, це унікальне явище — пропонувати таку величезну кількість культурних подій, як для найширшої громадськості, так і для вузького кола особливих поціновувачів. У Мікулові хоча б раз на рік обов’язково з’являється кожна відома особистість із чеських кіл мистецтва й дизайну.
Художниця Міхаела Врбкова згадує про один такий захід.
«Наприкінці травня в Мікуловському замку відбувається виставка під назвою «Křehký», що означає «крихкий», і це виставка відомих чеських майстрів, які працюють із крихкими матеріалами в галузі дизайну. Завжди бере участь і відомий чеський дизайнер Даніел Пірщ, який має свою студію тут, у Мікулові. Він живе і працює тут. Так що це теж цікавий захід, який варто побачити».
Порцелянові вироби з майстерні дизайнера, який здобув багато нагород, можна побачити в бістро й кав’ярнях міста, їх можна купити на головній площі Мікулова разом із місцевими винами й іншими місцевими продуктами з винограду, такими, як оцет і бренді.
Вернісаж відкрив колишній співробітник Регіонального музею в Мікулові, а нині столяр і дизайнер меблів Філіп Бріхта, який із середини 1970-х років живе в серці колишнього єврейського кварталу. Хоча багато чехів часто сприймають Мікулов як традиційне моравське місто, воно має складнішу історію, пояснює Бріхта.
«Мікулов до Другої світової війни був переважно німецьким містом із досить великою громадою євреїв. У результаті Потсдамських угод і всього безладу після Другої світової війни його мешканців повністю — майже повністю, більш ніж на 70 відсотків — виселили в 1950-х роках. Отже, більшість людей, які зараз живуть у місті, не мають тут глибшого коріння. Хоча, звичайно, є деякі винятки».
Сплав смаків і мов
Філіп Бріхта також є одним зі співорганізаторів щорічного заходу, присвяченого багатокультурному минулому й сучасності міста. Фестиваль «Нації Подиї» — регіону при річці Диє, відомій також під німецькою назвою Тая, — який проходить у треті вихідні липня, представляє, серед іншого, музику, танці і традиційні страви регіону й інших місцевостей, нагадуючи людям, що, зрештою, всі ми прийшли «звідкись».
«Фестиваль в основному націлений проти негарної суміші ксенофобії, расизму й страху перед «іншими», і одна з його цілей — це спроба поєднати минуле міста, яке було переважно німецьким, із сьогоденням».
Від концертів народної до класичної музики, від вуличної їжі до вишуканої гастрономії — у Мікулові є що запропонувати кожному, включаючи знавців вина і любителів історії. Його головна площа вирує життям, і тут можна почути мови і центральноєвропейського регіону, і більш віддалених куточків світу.
Скотт, який приїхав зі Сполучених Штатів, розповів, чому він у захваті від цього міста.
«Усе місто просто чудове. Скрізь, куди не глянь, є щось особливе, автентичне, дуже старе, але в чудовому стані. Я не можу сказати, що мені сподобається найбільше, але якщо ви приїдете до Чехії, ви повинні поставити Мікулов на перше місце у своєму списку, тому що це справді особливе місце з погляду архітектури, історії, культури і, звичайно, вина. Так що причин багато».
До Мікулова й на весілля
І, як каже заступниця мера Петра Корлаар, одна з цих причин особливо романтична.
«Думаю, ця тенденція почалася пару років тому завдяки одному з весільних журналів. Там надрукували фотографію Мікулова, і через те, що наше місто історичне, в стилі бароко дуже романтичне, з усіма виноградниками й місцевостями навколо, ми стали дуже популярними також для весіль і передвесільних «прощань зі свободою».
А поки майбутні молодята з усієї Чехії насолоджуються останніми днями «свободи» у винарнях, а вже щойно одружені фотографуються у розкішних замкових садах, у місті якраз відбувається ще одне автентичне місцеве весілля. Перекриваючи одну з історичних вулиць, десятки весільних гостей танцюють під живу ромську музику, і їхні веселощі ще більше посилюють ніби середземноморську атмосферу міста.
І, як сказала мені художниця Міхаела Врбкова, цю особливу літню атмосферу відчувають і місцеві жителі.
«Мені подобається повертатися сюди, тому що я завжди відчуваю, що тут час біжить не так швидко, як у Празі. Напевно, це тому, що Мікулов трохи схожий на якесь італійське місто — або він має таку атмосферу, — і я тут почуваюся як у відпустці. Тож я повертаюся до Мікулова, щоб відвідати батьків, а також попрацювати, тому що я є частиною сімейного бізнесу, але робота тут не так напружує. Літо — найкращий час, тому що тут відбувається низка культурних акцій, є багато фестивалів, виставок і так далі. Але я також люблю приїжджати сюди і взимку, тому що місто більш спокійне, в ньому не так багато туристів, як улітку».
І дійсно, багатьма речами в Мікулові можна насолоджуватися і поза літнім туристичним сезоном: це його монументальний замок із історичними експозиціями й художніми виставками, відреставрована синагога, нещодавно відкрита єврейська ритуальна лазня мікве, добре збережений єврейський цвинтар із могилами відомих рабинів та багато іншого.
Поки погода ще тепла, заступниця мера Петра Корлаар має особисті рекомендації.
«Прогулянку на вершину Святого пагорба я б порадила рано вранці або на заході сонця. Можна прогулятися виноградниками або відвідати ландшафтний заповідник Палава, який також є біосферним заповідником ЮНЕСКО. Багато цікавого є і навколо міста, і в самому місті. В ньому можна відвідати замок, де є кілька виставок, або історичну барокову Дітріхштейнську усипальню на головній площі».
Годинник на вежі храму Святого Вацлава на головній площі відмірює час, який, здається, має в Мікулові інший темп. За одні вихідні дні і близько не вийде все побачити, тому люди люблять повертатися до тутешніх цікавинок.
А якщо запитати туристів на вулицях: що, на їхню думку, є найбільшою принадою міста? Американець Скотт має свою відповідь.
«Мікулов — це серце моравського виноробного регіону, тому вся територія сповнена виноградників, їх тут гектари і гектари. А зовсім поруч Валтіце, теж чудове виноробне місто, де можна відвідати Салон вин Чехії. Він пропонує 100 найкращих чеських вин, які щороку обирають експерти. Там же можна відвідати їхні винарні. Поруч із Мікуловом є й Палава, теж відомий виноробний регіон. Вино і все, що з ним пов’язане, і є головною причиною приїхати сюди. Це особливі враження, безумовно варті того, щоб їх пережити».
Місто Мікулов із населенням лише близько 7 тисяч осіб зараз знане в загальночеському масштабі і як центр туризму, і завдяки його впливу на чеську культурну сцену. Колись воно було занедбаним напівзабутим містечком біля прикордонного переходу між комуністичною Чехословаччиною й Австрією, який ретельно охоронявся. Та за останні три десятиліття Мікулов перетворився на квітучу, відкриту й космополітичну спільноту, яка поважає свою багатокультурну спадщину і пишається своєю щедрою гостинністю.
Також на цю тему
-
-
Познайомтеся з краями Чехії
Наша серія матеріалів поступово провела вас окремими регіонами країни зі сходу на захід. На завершення — столиця
