Міносвіти надало підтримку школам на дітей біженців. Але коштів не вистачає

Через загальний ліміт бюджету міністерства ці кошти не дістаються навіть школам, що мають понад сто українських учнів, як то було раніше.

Іще в середині канікулів здавалося, що чеська держава не додасть ані крону на підтримку шкіл із великою кількістю дітей біженців із України. Школи, які мають таких учнів найбільше, назвали це величезним ускладненням — адже без спеціальної підтримки інтеграція цих дітей у чеські класи йде нелегко, пише інтернет-видання Seznam Zprávy.

Урешті Міністерство освіти Чехії таки надало цю підтримку. Але порівняно з попереднім навчальним роком помітно вкоротило її. «На зниження суми на учня вплинув загальний ліміт бюджету в розмірі 15 мільйонів крон», — сказала речниця міністерства Вероніка Луцька-Лоосова. Якщо від січня до серпня 2025 року на підтримку біженців у школах ішло приблизно по 15 мільйонів крон на місяць, то тепер така сама сума надається на всі чотири місяці року, що лишаються, — від вересня до грудня.

Тож доводиться вдовольнятися тим, що є. «Ми цінуємо те, що Міністерству освіти вдалося забезпечити продовження підтримки принаймні шкіл із найбільшими кількостями українських учнів. Адже все могло закінчитися значно гірше», — каже Мартіна Шкрдлантова з організації Meta, яка підтримує учнів із іншою, ніж чеська, рідною мовою.

Хтось отримає, решта ні

У другій половині минулого навчального року непряму підтримку через школи отримало понад 10 тисяч учнів-біженців. Від цього вересня йтиметься приблизно про 3 тисячі.

«Провал у підтримці справді дуже помітний. Із первісних 600 шкіл, які отримали підтримку, минулого року залишилося менш як 200. Від вересня це число скоротиться до останніх трьох десятків шкіл», — розповідає Шкрдлантова. За її словами, найбільша частка з цієї підтримки витрачалася на українських асистентів педагога, менша частина — на посібники й інші потреби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чехія припинила підтримку дітей біженців у школах. Фінансування асистентів педагога більше не буде

Бо нова умова, яку висунуло Міністерство освіти, виключає тепер і школи, які мають понад 100 дітей біженців — підтримку нині отримають тільки ті школи, де діти біженців становлять принаймні одну п’яту від загальної кількості учнів.

«Величезна більшість звичайних шкіл має частку українських біженців, нижчу від 20 відсотків, і це саме по собі добре. І міністерство, і багато засновників шкіл уже тривалий час домагаються рівномірнішого розподілу українських дітей по школах, що є оптимальним для їхньої інтеграції і для навчального процесу в звичайному класі. Але тепер більшість таких шкіл буде вимушена обійтися без подальшої цільової підтримки», — пояснює Шкрдлантова.

Видання Seznam Zprávy наводить приклад такої школи в Празі: в ній 141 учень із тимчасовим захистом, і за критерієм «понад 100 біженців» вона мала найбільші права на підтримку. Але тепер не отримає нічого, бо та кількість біженців не складає необхідних 20 відсотків. При цьому загалом до цієї школи ходить понад 30 відсотків дітей-іноземців: крім українських біженців, її відвідують і інші українські діти, а також близько сотні дітей-іноземців із інших країн. Тож цій школі доведеться якось упоратися самостійно.

Допомога буде. А чи будуть на неї гроші?

Міністерство освіти нагадує, що всі діти з тимчасовим захистом і далі мають право на безплатну мовну підготовку, яка може тривати до 400 годин на рік.

Крім того, ситуація до кінця грудня має бути в школах таким собі перехідним періодом. Адже Міносвіти розраховує на те, що систематичне фінансування не тільки шкіл із великою кількістю іноземців, але взагалі всіх шкіл, що перебувають у складній ситуації, мало б запрацювати вже з 1 січня 2026 року.

«У межах нової системи фінансування регіонального шкільництва почне здійснюватися принцип індексації шкіл. Він врахує, наприклад, і більшу кількість дітей із мовним бар’єром, включно з дітьми з тимчасовим захистом і загалом іноземцями, і принесе цим школам автоматичне підвищення коштів на підтримку якісної освіти», — заявляє речниця Міністерства освіти Вероніка Луцька-Лоосова.

От тільки досягти такого справедливішого фінансування шкільної освіти не обов’язково буде так просто. Важливі зміни про це до закону про шкільну освіту таки ухвалені, і з погляду законодавства такому крокові ніщо не заважає. Але з проєкту державного бюджету на наступний рік наразі не ясно, чи Міносвіти буде мати на індексацію шкіл достатньо коштів.

А тим часом усі школи, що лишилися без підтримки, мусять впоратися з ситуацією самостійно — або вони переспрямують кошти з інших статей витрат саме на підтримку інтеграції дітей, або наявні вчителі та інші допоміжні працівники в школах муситимуть витримати більше навантаження.

«Починається новий навчальний рік, а в деяких місцях усе ще мають переповнені класи чи школи. І якщо пошук допомоги з персоналом і методичної підтримки, а також фінансове забезпечення цього ляжуть на плечі самих шкіл, це ще більше знизить їхні можливості і мотивацію до дальшої інтеграції новоприбулих дітей. А цього ми, звичайно, не хочемо», — додає Мартіна Шкрдландтова з організації Meta.