Деякі чеські школи переповнені біженцями. І просять допомоги
У частині шкіл українці й інші іноземці складають значну частку від усіх учнів — у деяких і до половини. І такі школи потребують більшої підтримки в інтеграції таких учнів чи в рівномірному розподілі їх.
Одна з таких шкіл, про яку пише інтернет-видання Seznam Zprávy, — основна школа Mezi Školami в празькому районі Нове Бутовіце: в ній із загального числа учнів іноземці становлять 43 відсотки. А в деяких класах дітей-іноземців більше, ніж учнів із рідною чеською мовою.
Її директор Петр Кубічка сподівається хоча б на більшу фінансову підтримку від Міністерства освіти — щоб узяти на роботу соціальних педагогів, які б допомоги з інтеграцією учнів-іноземців і тим виразно спростили ситуацію. За нині чинними нормами, ця школа не має права на фінансування посади українського асистента педагога: для цього вона повинна мати принаймні 10 відсотків дітей біженців. А їх тільки 60 — це менший відсоток, — хоча загалом українських учнів, включно з не-біженцями, тут 150. А підтримка їм потрібна однакова, зауважує директор. А є ж іще й інші іноземці…
Найбільше біженців обирає з усієї Чехії Прагу. І в деяких міських районах є проблеми з тим, щоб узагалі знайти місця в школах для всіх дітей, уже не кажучи про те, щоб інтегрувати їх і щоб це не відбилося на якості освіти.
Частка українських учнів-біженців від загальної кількості учнів
Сучасній формі інтеграції українських учнів бракує сенсу, вона ставить під загрозу якість навчання в дитячих садках і основних школах, вважають директори низки шкіл із району Прага-8. Наприкінці минулого року вони виступили з відкритим листом, у якому змалювали проблеми, що стосуються українських учнів.
«У минулому до нас щороку приходили одиниці іноземців, і з цим можна було працювати, та й батьки дбали про те, щоб діти вчили чеську мову. Тепер приходить багато учнів із України без ніякого знання чеської, і частина з них, на жаль, не має мотивації вчити її, бо вони вважають, що тут вони тимчасово», — пояснює директор основної школи Bohumila Hrabala в Празі-8 Матей Рашовський, один із тих, хто підписав листа. Нині в цій школі близько тисячі учнів, і з них близько 200 українських біженців і ще сотня інших іноземців.
Які успіхи в інтеграції
Але це не означає, що інтеграція українських учнів нині, через три роки після приходу хвилі біженців від розв’язаної Росією повномасштабної війни проти України, цілком провалена. Наприклад, вдалося домогтися, щоб чеські школи відвідували діти шкільного віку, як то зобов’язує чеський закон.
Із довгострокового дослідження Соціологічного інституту Академії наук Чехії і компанії PAQ Research, які опитували представників домогосподарств біженців, випливає, що не відвідували основні школи станом на листопад 2024 року лише 2 відсотки дітей відповідного віку. Але дослідники звертають увагу, що ці дані про відвідування шкіл можуть бути дещо завищені — адже до участі в опитуваннях зголосилися головно більш освічені батьки, які з більшою ймовірністю пошлють своїх дітей до чеських шкіл.
А от за даними міністерств освіти і внутрішніх справ, відвідування було на рівні близько 80 відсотків. Та ці дані, навпаки, радше занижені: з одного боку, враховували й дітей, яким уже сповнилося шість років, але які ще не встигли піти до школи; з іншого, обліковували й родини біженців, які ще були зареєстровані в Чехії, але вже тут не жили.
Також помітно поліпшується рівень знання чеської мови серед українських дітей. На це запитання відповідали батьки, і, за їхніми словами, в листопаді 2024 року були здатні вільно спілкуватися й писати або принаймні домовитися в повсякденних ситуаціях 69 відсотків дітей; на рік раніше таких було 57 відсотків.
«Ми належимо до країн із високим рівнем залучення цих дітей до обов’язкового відвідування школи. Дуже добре, що з цього навчального року також набагато краще забезпечені умови для мовної підготовки і в основних, і в середніх школах. Загалом ми в цьому йдемо добре, але не маємо права розслаблятися», — каже Мартіна Шкрдлантова з чеської організації Meta, яка зосереджується на підтримці рівного доступу до освіти.
Підвищується також рівень інтеграції українських дітей до чеських дитячих колективів. На це запитання теж відповідали батьки, і, за їхніми оцінками, добрий рівень інтеграції мають нині 60 відсотків українських дітей, із них 36 відсотків мають чеських друзів і проводять із ними час. На рік раніше добрим назвали рівень інтеграції 51 відсотка дітей.
Чи вирішать справу поточні класи
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але в школах, де українських учнів багато, їхня інтеграція — все ж непроста справа, і не тільки в Празі: і в Плзені, Карлових Варах, Коліні чи Пардубицях трапляється, що іноземці становлять чверть, третину чи й половину від усіх учнів школи.
Ситуацію може поліпшити створення поточних, або прохідних, класів, у яких учні з іншою, ніж чеська, рідною мовою спершу відбудуть інтенсивне навчання чеської мови і лише потім долучаться до звичного життя школи. Так вважає заступник старости Праги-8 Радомір Непіл, який на підставі відкритого листа директорів шкіл цього району порушив тему інтеграції українських учнів на засіданні міської ради Праги. За його словами, справа не лише в фінансуванні, а й у необхідних законодавчих змінах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Зокрема, празькі школи домагалися повернення подвійних термінів записів, щоб запис дітей біженців відбувався окремо від усіх інших дітей. Ці окремі записи існували перші два роки масового припливу біженців, але були скасовані як більше не потрібні. Відтак їх знову уможливив останній наразі закон із серії Lex Ukrajina, що регулює подробиці перебування в Чехії людей із тимчасовим захистом.
Сегрегація — точно не вирішення
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Коли сьогодні в одному класі збереться сім чи вісім дітей, які зовсім не говорять чеською, то вони вже й не мають мотивації вчити чеську. Тому ми закликали до подвійних записів. І вони відбудуться в 16 школах у Празі — саме там, де таких дітей багато, і міський район завдяки цьому зможе дітей перерозподілити», — каже член міської адміністрації Праги, відповідальний за освіту, Антонін Клецанда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але ці подвійні записи критикували фахівці, а також урядова уповноважена з прав людини — вони вважають, що цей крок нічого не вирішить, а може й нашкодити.
«Важливо, щоб ті школи, які просять допомоги з інтеграцією учнів через те, що вони переповнені, дійсно отримали таку допомогу. Але ані сегрегація — відокремлення дітей до окремих класів чи й шкіл, — ні запровадження подвійних записів проблему не вирішать. Якщо ми допустимо якусь певну групу дітей до запису аж тоді, коли школи вже будуть заповнені, це ніяк не допоможе рівномірному розподілові учнів. Ми маємо націлитися на змістовні рішення, і до них аж ніяк не належать ці заходи, якими так легко зловжити», — наголошує Шкрдлантова з організації Meta.
Допомогли б, вважає і вона, й інші фахівці в питаннях інтеграції іноземців, уже згадані поточні, чи прохідні, класи: українські учні були б записані до своїх основних класів і шкіл, але принаймні першими місяцями ходили б замість звичайних уроків на інтенсивне вивчення чеської. І саме таку схему була б рада запровадити в себе Прага: щоб в ідеалі кожну дитину, яка приходить до школи без знання мови, можна було б автоматично спершу навчити чеської мови.
