«Ми, цивільні, не маємо права здаватися!»: нова виставка та збір «Празького Майдану»
В Празі у приміщенні громадської організації «Празький Майдан» відбулося урочисте відкриття виставки військових артефактів з України «Сила нескорених», і цей факт став доволі символічним, тому що відбувся у День її захисників та захисниць.
Її головна організаторка, голова організації «Празький Майдан» Галина Андрейців зауважила, що не очікувала на такий інтерес із боку присутніх. І дійсно, проштовхнутись між відвідувачами у виставковій залі центру було майже неможливо. Трохи деталей про саму виставку від пані Галини:
— 10 років ми збирали її по частинках.
— Постійно?
— Так, те, що ви бачите тут, більшість з них — це 10 років. Це стосується і прапорів, і шевронів, в нас тут ще є шеврони 2014—2015 років від тих підрозділів, яким ми тоді допомагали. Разом з тим ми зробили на них і чеський напис, аби і чеські друзі мали можливість прочитати і дізнатися про цей шеврон більше. Також в нас на головному плакаті є уламок ракети з острова Зміїний. Чому? Тому що це є знаковою такою подією. Це перший спротив, у якому вистояли наші захисники. Чеські друзі також про нього знають, також про нього багато писали і про історію острова Зміїний, і тому ми вирішили зробити цей уламок головним.
Нещодавно «Празький Майдан» відсвяткував десятиріччя свого існування. За цей час його допомога Україні сягнула 18 мільйонів крон — до України було відправлено більше ніж 500 пакетів гуманітарної допомоги, і це лише частина того, що зроблено. Як не опускати рук, йти вперед та не зупинятися? Галина Андрейців знає, що робити:
— Треба робити те, що ти можеш робити найкраще, я вмію робити такі речі. Війна триває довго, і допомога наша ще, мабуть, довго буде потрібна. Ми, звичайно, б хотіли, аби вона швидше закінчилася, але в мене і моєї команди виходить робити ось такого плану речі — створювати центри і нагадувати всім, що в Україні йде війна, і що ми не можемо стомлюватися.
— Ви вже відчуваєте втомлення навколо?
— Це є в повітрі. Ви бачите, як налаштовано чеське суспільство.
— А як воно налаштоване, на вашу думку?
— Вони втомилися від українських біженців. Не всі, частина суспільства втомилася. Ви знаєте, яка політична сцена, і, відповідно, популізм є всюди, і так само і тут. І люди, які не сильно вивчають ситуацію і забули взагалі, що відбувалося в них раніше, в принципі, в нас історії схожі, — для них головне тільки, щоб це закінчилося якомога швидше. Багато і наших таких насправді. Люди, які приїхали з України, приходять до нас в центр, вони дуже швидко забувають, чому вони тут, і, в принципі, їм все одно, що там відбувається.
— А що ви відчуваєте, коли розумієте, що таке ставлення у людей?
— Боляче… Тому що ми, цивільні, не маємо права здаватися! Тому що від того, як ми будемо себе вести, що ми будемо робити, залежить і те, які відчуття матимуть військові. Якщо вони втомляться, то буде геть погано.
«Празький Майдан» оголосив збір на дрони Mavic 3 Pro для військових 116-ї бригади, УДА і «Рубіж». Цей збір ще завзятіший, бо нещодавно батька однієї з працівниць центру, який виконував завдання на полі бою у складі 116-ї бригади як оператор дрона, сильно поранило. У більшості працівників центру хтось з родини став на захист України, особисто в керівниці центру це брат.
Серед почесних гостей вечора, крім волонтерів, військових, були присутні і посадові особи, зокрема посол України в Чехії Василь Зварич, секретар офісу урядового уповноваженого Чехії з питань відновлення України Вацлав Каллус, а також заступник міністра закордонних справ Чехії Ян Маріан. До останнього спрямовані наші запитання:
— Зараз стосовно війни в Україні ходять різні розмови. На вашу думку, чи реальним є її завершення цього року?
— Дозволю собі сказати, що не думаю, що це реально. Як закінчиться конфлікт з Росією, повинна вирішити сама Україна, а ми повністю підтримуємо мирний план — формулу миру президента Зеленського, і ми будемо рухатися в цих рамках і маємо вирішити, що буде далі. По-друге, Росія не хоче закінчувати війну. Тому, поки ми говоримо про мир чи якесь перемир’я, згадаймо мінські угоди 2014—2015 років, які Росія не виконала. В мене є побоювання, що з сьогоднішнім російським режимом неможливо говорити про мир, але ми будемо підтримувати всі українські зусилля, щоб одного разу ці мирні переговори стали можливими. Для нас принципова територіальна цілісність України, включно з Кримом.
— Що ви особисто думаєте про мирний план України? Наскільки він реальний?
— Думаю, що план реальний: цей план намагається залучити країни «глобального Півдня», цей план має конкретні аспекти — для нас це ядерна безпека, той аспект, у якму ми співпрацюємо, — тому цей план для нас є достатньо багатонадійним. Ми мусимо допомагати Україні в тому, щоб переконати наших партнерів, у тому числі країни Африки, Південної Америки, щоб знайти для нього дипломатичну підтримку. Але в основному все вирішується на полі бою, тому ми мусимо допомагати Україні зброєю, боєприпасами, тому що саме це може вплинути на те, що відбувається. На жаль, на даний момент переговори не йдуть, Росія цього не хоче.
— Якщо союзники змусять Україну підписати угоду з Росією та відмовитись від частини своїх територій, чи не стане з Україною потім того, що стало з Чехословаччиною після підписання «про неї без неї» Мюнхенської угоди у 1938 році?
— Ми згадували річницю підписання Мюнхенської угоди, також ми часто згадуємо 1968 рік — радянську або російську окупацію. Навіт, якщо буде укладено перемир’я — це повинна вирішувати Україна. Наш досвід говорить про те, що Росія не хоче цей конфлікт закінчити, ми цей досвід мали з мінськими угодами. Ми мусимо наполягати на тому, що Україна має право на свою цілісність — про це не потрібно дискутувати. Якщо буде якесь тимчасове рішення, трапитись може що завгодно, але, на жаль, Росія не хоче миру, ми вже мали такий досвід у 2014 році.
Посол України в Чехії Василь Зварич зі сцени подякував чеським друзям за підтримку України і зробив акцент на тому, що чехи, допомагаючи Україні, роблять внесок у безпеку самої Чехії та безпеку усієї Європи. І розповів про велику та водночас сумну честь, яка йому випала.
— Я сьогодні мав велику, але водночас і сумну честь зустрітися з батьками загиблих героїв, але ці герої — громадяни Чеської Республіки. Це два славні бійці, які загинули у лавах Збройних сил України. Батькові одного з них я сьогодні вручив від президента України орден «За мужність» III ступеня. На зустріч з батьками іншого я поїхав на його могилу — це десь 30 кілометрів від Праги. Дивлячись в очі батькам загиблих чеських героїв, я зрозумів, наскільки ми близькі один з одним, що ця війна не є далеко, чимось чужим і віддаленим, як хтось хоче показати, або відгородитись, відмежуватись. Це герої, які загинули не тільки за Україну, вони загинули також і за Чеську Республіку. Але найголовніше, що вони загинули за цінності, які ми всі разом з вами поділяємо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Підсумовуючи побачене та почуте, можна сказати єдине: що виставка військових артефактів з України викликала справжній ажіотаж, тож побачити її на власні очі ви можете включно до 17-ї години 5 жовтня у приміщенні громадської організації «Празький Майдан» за адресою: Táborská 500/30. Поспішайте, часу залишилося небагато, а разом з тим підтримайте актуальний збір організації.
