Ми хочемо зафіксувати людські історії, каже керівник Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України
Мета реєстру, який працює в нідерландській Гаазі, — зібрати дані для майбутнього відшкодування за всі збитки, заподіяні російською агресією. Але для багатьох українців найважливіше — не компенсація: вони в першу чергу хочуть, щоб хтось вислухав їхню історію, каже виконавчий директор реєстру Маркіян Ключковський.
«Багато людей хоче, щоб їхня історія була зафіксована, щоб вони відчували, що правосуддя буде здійснене. А наша робота — надати їм можливість зафіксувати їхню історію», — сказав Ключковський в інтерв’ю чеському агентству ČTK. «Іще одна мета — відновити нашу країну і її економіку», — додав керівник Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, чи коротко Реєстру збитків для України (Register of Damage for Ukraine, RD4U).
На цей час можливо подати заяви про відшкодування за збитки, що їх зазнали внаслідок вторгнення Росії до України фізичні особи, а саме за пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Заповнити нескладну анкету на сайті реєстру чи в застосунку «Дія» триває 10—20 хвилин, до заяв можна завантажити документи, фотографії чи інші наявні докази.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Ця можливість існує з квітня. А в середині червня до неї додали й можливість подавати заяви всім власникам пошкодженої або знищеної житлової нерухомості, в тому числі й тим, для кого це на початку було неможливо — незалежно від того, чи зареєстроване право власності на це майно в Державному реєстрі речових прав, чи є акт про пошкоджене майно від місцевої влади, чи перебуває це майно на окупованих територіях або в зоні бойових дій, чи подавався прохач на програму «єВідновлення».
Це розширення можливостей подавати заяви, сказав Ключковський, може стати для людей «символом надії, що буде можливо відновити справедливість і що вони отримають якесь відшкодування за те, що з ними сталося». Тепер у реєстрі очікують 300—500 тисяч заяв від власників пошкоджених і знищених будинків.
«Люди можуть завантажити як додаток усе, що мають. Ми розуміємо, що в деяких випадках люди мають лише мінімум доказів, бо мусили залишити домівки й відтоді вже до них не повернулися, бо ті, наприклад, розташовані на окупованих територіях. Але навіть якщо доказів майже немає, то нічого: ми візьмемо заяву до розгляду і подивимося, що з нею можна зробити», — звернув увагу керівник реєстру.
Уже невдовзі, розповів Маркіян Ключковський, буде можливо реєструвати й інші збитки. Вже цього місяця, в серпні, як очікують, відкриються для подання заяв нові категорії збитків — загалом їх із часом буде ще дванадцять. Це, зокрема, заяви, пов’язані зі смертю і зникненням безвісти близьких членів сім’ї, вимушеним внутрішнім переміщенням, знищенням інфраструктури України, а також із низкою додаткових категорій, пов’язаних із пошкодженням і знищенням майна. Крім заяв від фізичних осіб, деякі з цих категорій будуть відкриті для подання заяв від юридичних осіб і держави Україна, включаючи її регіональні й місцеві органи влади. Ті, хто перебуває в Україні, невдовзі зможуть подавати такі заяви і через Центри надання адміністративних послуг.
Згодом будуть відкриті й інші категорії заяв, зокрема, пов’язані з порушенням особистої недоторканності, втратою майна, доходу або засобів до існування, збитками бізнесу й іншими економічними втратами, втратою доступу до державних послуг, втратою історичної, культурної і релігійної спадщини, шкодою, завданою навколишньому середовищу і природним ресурсам, розмінуванням і очищенням від невибухлих боєприпасів.
Матеріали, зібрані реєстром, могли б бути пізніше використані і як докази для можливого трибуналу, який буде розглядати скоєні Росією злочини, додав керівник реєстру.
Реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, був створений у травні минулого року під час саміту Ради Європи, органом якої він є. Його учасниками й асоційованими членами є 43 держави і Європейський союз. Чехія є однією з держав-засновниць реєстру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Реєстр був створений на підставі резолюції Генеральної асамблеї ООН, яка закликала Росію взяти на себе відповідальність за вторгнення і визнала, що саме Росія відповідальна за відшкодування збитків, заподіяних в Україні.
Наразі в Гаазі, де розміщений головний офіс реєстру, працює 15 осіб. Зростає й команда в Києві, так що до кінця літа мало б бути загалом 25 працівників.
«Ми були засновані не як суд чи трибунал, а для реєстрації заяв про компенсацію за збитки, спричинені Росією. І наша мета — організувати збирання цих заяв і з’ясовувати, чи обґрунтовані вони», — пояснив Ключковський. Заява вважається обґрунтованою в тому разі, якщо збитки настали на території України після 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії до України, і пов’язані саме з агресією Москви.
В такому разі заяву внесуть до реєстру і вона буде готова до подальшого розгляду. Адже виникнення реєстру — це лише початок. Подальшою стадією компенсаційного механізму мало б бути створення комісії, яка буде й розглядати заяви і визначати суму відшкодування.
«Ця комісія ще не створена. Історично так ставалося або на підставі домовленості з іншою стороною, або через Раду безпеки ООН. Але через те, що другою стороною є Росія, неможлива жодна з цих можливостей. Тому це триває трохи довше, і потрібно більше креативності при пошуку способу, як це вирішити. І ми вже починаємо над цим працювати», — каже Ключковський, який походить зі Львова і до повномасштабної війни Росії проти України працював юристом-міжнародником.
Відповідь на запитання, хто мав би заплатити за заподіяні збитки, просте і водночас складне. «Проста частина відповіді полягає в тому, що це мають бути гроші з Росії, яка як агресор відповідно до міжнародного права відповідає за всі збитки. Складніша частина відповіді — це те, що Росія нині не співпрацює, так що важко очікувати, що вона буде платити добровільно. Може, в майбутньому це зміниться, але нині це не схоже на вірогідне», — каже керівник реєстру.
Тому, вважає він, треба шукати альтернативи — такі, як, наприклад, використання заморожених російських активів у Європі. «Це не буде легко, це не буде швидко, але щось треба з цим робити, щоб ті гроші можна було використати як відшкодування українцям за те, що вони мусили прожити й витерпіти», — каже в інтерв’ю агентству ČTK виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, Маркіян Ключковський.
