На чеські екрани виходить фільм за п’єсою української авторки, яка загинула внаслідок теракту
Чорно-білий фільм „Pohani“ (в міжнародному прокаті англійською “Heathens”) знятий за однойменною п’єсою «Язичники» одеситки Ганни Яблонської. Вона загинула 2011 року внаслідок підриву смертника в аеропорті Домодєдово в Москві, куди вона прилетіла, щоб отримати премію саме за цю п’єсу.
Фільм починається сценою загибелі Яблонської внаслідок того терористичного акту. Їй не сповнилося й 30 років.
Режисерка чеського фільму Ольга Дабровська високо цінує творчість Ганни Яблонської.
«Враховуючи, що вона померла в віці 29 років, вона була дуже плідною і відомою авторкою. Вона написала 22 п’єси, які ставили в багатьох країнах: у США, Франції, Великій Британії, у Східній Європі. «Язичників» ставили тут у Чехії, в Південночеському театрі в Чеських Будейовицях, і в Словаччині, в Національному театрі в Братиславі. Вона була сучасним голосом сучасного європейського театру».
Режисерка вважає, що Яблонська була особливим автором.
«Вона проникливо вглиблювалася в людську душу. Більшість театральних п’єс передбачає зняття масок із негативних характеристик. Ми бачимо лицемірну зовнішність, коли все має гарний вигляд іззовні — але потім, коли ми облущуємо цибулину, ми знаходимо там бруд, руйнування і зло. Та в її творчості все прямо навпаки. Вона справді вірить у людей, вона вірить у добро».
Фільм знімали переважно в Чехії, але деякі сцени і в інших місцях — зокрема, і в Україні, розповідає Дабровська.
«Ми знімали сцени, дія яких відбувається в Одесі, — в Чехії, Німеччині й Болгарії. Потім ми додатково дещо знімали і в Україні, щоб охопити характерні риси Одеси, такі, як оперний театр чи сходи. Але це був лише один день фільмування. І, звичайно, ми сходили на могилу Ганни Яблонської — це останній кадр нашого фільму».
Фільм переносить п’єсу «Язичники» на великий екран, зберігаючи театральні елементи, каже режисерка. Свою роль відіграли і низький бюджет проєкту й рішення знімати його чорно-білим, додає Ольга Дабровська.
«У Чехії немає великого фінансування на такі артхаузні фільми, і наш бюджет був обмежений. Якби в нас було багато грошей, ми могли б знімати і в Африці, бо там є один африканський мотив. Ми могли б знімати в самій Україні, з українською знімальною групою. Але ми не могли собі цього дозволити. Та все-таки я думаю, що підхід «фільмувати театр» спрацьовує, частково й тому, що фільм чорно-білий».
Протест проти релігійної нетерпимості
Як пишуть чеські оглядачі, загибель Ганни Яблонської внаслідок теракту стала результатом релігійної нетерпимості, проти якої вона протестувала саме в своїй п’єсі «Язичники».
П’єса і фільм розповідають про пострадянську родину, яка живе в стані стресу, не відчуваючи щастя, в задушливій атмосфері нервозності, незадоволення й розчарувань. І раптом до цієї цілком нерелігійної родини повертається після багатолітніх паломництв фанатично релігійна бабуся і починає її «рятувати». Мати, батько і дочка-підліток щодня опиняються під її критикою, і бабуся енергійно насаджує їм власне уявлення про «виправлення».
Родина зазнає вимушеної зміни, якій протистоїть тільки онука. Її конфлікт із бабусею призводить до трагедії, яка парадоксально приводить родину до відходу від облудної релігійності, до справжнього очищення і до справжнього дива. Таким чином фільм засуджує зловживання релігією для досягнення влади і показує, як деформована віра може порушити мислення, дії і долі людей. Він також протиставляє два покоління жінок — матері, яка приймає фальшиві релігійні переконання бабусі, і онуки, яка проти них повстає.
Цікаво, що свій фільм за п’єсою «Язичники» зняли шість років тому і в Росії. Але там акцент перевернули з авторського на прямо протилежний. За версією російського фільму, приїзд глибоко релігійної бабусі «чудесним чином налагоджує життя» родини і навіть сусіда-алкоголіка, і тільки для онуки цей приїзд «провокує справжню трагедію».
Фільм „Pohani“ буде демонструватися, починаючи з 13 жовтня, в кінотеатрі „Atlas“ у Празі. З часом він з’явиться і в інших кінотеатрах Чехії. Деякі сеанси будуть із українськими субтитрами.
