«Не мовчи! Полон вбиває!» У Празі відбулася акція за визволення з російського полону захисників «Азовсталі»

На площі Кінських у Празі, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, в суботу відбулася акція на підтримку сотень військовополонених та цивільних українців, які вже третій рік перебувають у російському ув’язненні. Акцію «Free Azovstal Defenders» організувала громадська організація «Голос України — Hlas Ukrajiny». Минуло два роки після завершення евакуації бійців Маріупольського гарнізону з оточеного росіянами заводу «Азовсталь» до російського полону.

Учасниця акції Аліна говорить про те, що погано не тільки тим, хто перебуває у російському полоні, але і родичам. Її брат потрапив до російського полону разом з бригадою «Азов» у складі 36-ї бригади морської піхоти, зараз йому 27 років.

«Вже йде третій рік, як він у полоні, і мені дуже образливо, що з тих 27 років два роки він проводить в полоні. Мені не те що образливо — мені дуже боляче, коли я розумію, що моя рідна людина відчуває біль. За два роки ми не змогли з ним поспілкуватися. Коли ми вступали в різні групи, в різні чати, де були зібрані родичі усіх військовополонених будь-якої бригади, — там дуже багато людей, дуже багато рідних, ми в кожному списку продивлялися його прізвище, його ім’я, його ініціали, кожне відео, кожне фото. Ми просто моніторили, моніторили, день за днем, але справа в тому, що в жодному списку його не було. Знайшлася «добра» людина, яка послала татові на месенджер відео про те, що він в полоні, про те, де саме перебуває мій брат. Каже: якщо ви хочете побачити свого сина живим, то ви маєте нам допомогти. Мова не йде про гроші, мова йде про те, щоб ви давали координати ваших військових».

Батько Аліни звернувся до СБУ. Після чого російська сторона йому повідомила, що він втратив свій останній шанс побачити сина живим.

«Ми не розуміли, що вони йому можуть зробити, що вони можуть йому причинити, а потім від всіх тих полонених, хто звільнявся, чули, що бачили його там в полоні. Нам казали, ці звільнені люди, що його там били. Не тільки його, але всіх там били. Ніхто не пройшов повз того, щоб не був катований, не був битий, не був морений голодом. Це було просто страшне».

Фото: Vitalija Tokarčuk, Radio Prague International

Про важливість не забувати, постійно нагадувати про тих, хто зараз перебуває у російському полоні, і робити усе, що тільки можливо, для їхнього звільнення говорить засновниця організації «Hlas Ukrajiny» Анастасія Сігнаєвська.

«Ми протягом двох років як ініціатива проводимо такі заходи, і зараз як ніколи я бачу їхню актуальність, тому що час спливає. І у випадку з військовополоненими: чим більше вони перебувають у полоні, тим важче їм там перебувати, бо люди виснажені фізично, морально. І процес обміну військовополонених рухається дуже повільно, і всі акції, які ми проводимо протягом останніх пів року, — всі ініційовані або Асоціацією родин захисників «Азовсталі», або об’єднаннями родин військовополонених з інших військових частин. Тобто зараз на це є і величезний запит у родин, і ми свій мітинг більше за все присвячуємо і підтримці тих родин, які два роки борються за своїх рідних».

10 фото

За словами Анастасії, мітинги, які проходять на підтримку військовополонених у Європі, однозначно мають вплив. Вони навіть впливають на поводження росіян з українцями у полоні. Але треба виходити за межі заходів, які організовуються українськими діаспорами та об’єднують лише українців, каже вона.

«Українцям, які зараз перебувають за кордоном, важливо більше працювати з місцевим населенням. Це не мають бути події, які закриваються лише бульбашкою діаспор. Щоб це не були події, які робить діаспора для діаспори і які об’єднують тільки українців. Зараз до других роковин виходу з «Азовсталі» з нашою допомогою, з моєю допомогою вийшов фотопроєкт у журналі «Reflex» до Дня вишиванки. Ось головна фотографія там була якраз «Free Azovstal Defenders». Тобто ми намагаємося у такий м’який спосіб, культурною дипломатією проносити важливі, актуальні теми, тому що в журналі надруковані історії як дружини військовополоненого, так і сестри бійця «Азову», тіло якого вони вже рік не можуть повернути. Такі історії треба транслювати не лише всередині української діаспори — ці історії повинні виходити до того середовища, де зараз українці перебувають».

Фото: Vitalija Tokarčuk, Radio Prague International

20 травня 2022 року завершилося виведення з оточеного російськими військами металургійного комбінату «Азовсталь» у Маріуполі, останнього осередку оборони міста, українських бійців за наказом командування. В російському полоні опинилися майже 2,5 тисячі людей — захисників «Азовсталі» й Маріуполя, бійців бригади «Азов» та інших частин Національної гвардії, Збройних сил, прикордонників, поліції, СБУ.

Частину полонених російські сили вбили, частину врешті звільнили. За повідомленнями, в полоні вже третій рік далі лишаються близько 1900 захоплених тоді Росією, з них близько 900—1000 бійців бригади «Азов».