Ніч, довша на годину: вночі на неділю повертаємося на поясний час

У Чехії о 3-й ночі з суботи на неділю час посувається назад на 2-у годину; в Україні, де час на годину випереджає чеський, це відбудеться з 4-ї на 3-ю годину. Скільки ще часу триватиме сезонне переведення годинників, наразі не відомо.

Зміна часу в усьому Європейському союзі нині відбувається двічі на рік: в останню неділю березня переходять на літній час, зсунутий на годину вперед (і тоді ніч стає на годину коротшою), а кожної останньої неділі жовтня повертаються на «зимовий», тобто стандартний поясний час. Разом із Євросоюзом наразі дотримується цієї зміни й Україна, яка є кандидатом на вступ до ЄС.

На території Чехії (а також України) літній час уперше з’явився 1916 року — його запровадила Австро-Угорщина, до якої тоді входила територія Чехії і західна частина України. Потім його застосовували в 1940-х роках. Остаточно Чехія (тоді ще Чехословаччина) запровадила сезонну зміну часу 1979 року.

1917 року літній час запровадив і Тимчасовий уряд Російської республіки, до якої тоді належала інша, більша частина України. Після низки радянських експериментів із часом літній час стали знову регулярно застосовувати в Україні як на той час частині СРСР із 1981 року. На початку 1990-х Україна здійснила ще низку експериментів, то скасовуючи, то відновлюючи сезонні зміни.

У ЄС хочуть скасувати сезонний час. Коли — невідомо

Коли в кількох європейських країнах уперше здійснили перехід на літній час у роки Першої світової війни, ідея полягала в кращому використанні світлого часу дня, а відтак і економії — тоді йшлося про заощадження вугілля, в пізніші часи про електроенергію. Та за нинішньої структури виробництва і споживання такої економії вже практично немає. Тож багато країн, які колись застосовували сезонну зміну часу, поступово відмовилися від неї.

2018 року Європейська комісія подала план відмови Євросоюзу від сезонної зміни часу, який також передбачав право країн-членів на свободу вибору, за яким часом вони хочуть жити: «зимовим» чи «літнім». Спершу це планували втілити у 2019 році, потім у 2021-му. Але остаточного рішення про це врешті так і не ухвалили досі.

Як Росія, а не як ЄС?

В Україні відбулося кілька спроб відмовитися від сезонної зміни часу. 2011 року, коли таку зміну скасувала сусідня Росія, а слідом за нею Білорусь, такий самий крок ініціювала тодішня влада проросійського президента Віктора Януковича: планувалося залишити в Україні постійний «літній час», зсунутий на годину щодо поясного. Рішення викликало протести, і його скасували менш ніж через місяць, так і не втіливши.

Улітку 2024 року Верховна Рада України знову вирішила скасувати сезонну зміну часу, цього разу з метою залишити країну на її поясному часі. Це теж викликало протести, петиція до президента Володимира Зеленського з закликом ветувати цей закон набрала понад 25 тисяч підписів і на цей час чекає на розгляд.

Скасування сезонної зміни часу вже нині, не чекаючи на ЄС, серед іншого, означало б розсинхронізацію обліку часу з Європейським союзом, до якого Україна прагне вступити і поступово запроваджує загальноєвропейські правові норми, і натомість синхронізацію з країною-агресором Росією.

Конституції не дотримано

Як повідомила британська медіакомпанія «Бі-бі-сі» з посиланням на свої неназвані джерела, Зеленський, який досі не підписав закон, не збирається цього робити, але не планує й ветувати. Відповідно до Конституції України (стаття 94), президент був зобов’язаний протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписати його й офіційно оприлюднити або ж повернути закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду, тобто ветувати. Закон був направлений президентові на підпис 21 серпня, 15-денний термін сплив 12 вересня.

У разі ж, якщо президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, Конституція визначає, що закон вважається схваленим президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Та в будь-якому разі цими вихідними «стрілки годинників переводяться» і в Чехії з усім Євросоюзом, і в Україні. Сучасні комп’ютерні й електронні пристрої, що мають контроль часу через інтернет чи радіохвилі, змінюють час автоматично. Про інші годинники доведеться потурбуватися самостійно — звичайно, для цього не варто прокидатися посеред ночі.