Райффайзенбанк почав приймати готівкові гривні; Ліберецький край скасовує безплатний проїзд для біженців

Опинитися в чужій країні, без друзів, родичів та інформації — як це? Ми продовжуємо заповнювати інформаційний вакуум для українців, які шукають порятунку в Чеській Республіці, в подкасті Чеського Радіо — Radio Prague International «Новини для українців у Чехії».

Фото: Filip Jandourek, Český rozhlas

Райффайзенбанк у Чехії почав приймати готівкові українські гривні в усіх відділеннях, які мають касу. Фізичні особи можуть внести їх на особистий рахунок, де вони будуть конвертовані в обрану валюту на їхній вибір. Гроші з рахунку можна зняти відразу і без обмежень у відділенні або в банкоматах, мовиться в пресрелізі банку.

Через обмежену конвертованість гривні Райффайзенбанк (www.rb.cz) буде купувати від кожного клієнта максимум по 5000 гривень на добу. До вкладу приймаються лише банкноти номіналом від двадцяти гривень і вище. Банк буде оприлюднювати курс купівлі на своєму сайті та у відділеннях.

---

Із 1 травня регіональний громадський транспорт у Ліберецькому краї не буде безплатним для біженців із України. Про зміну умов повідомив гетьман (голова краю) Мартін Пута. Наразі з кінця лютого біженці можуть безплатно подорожувати всім краєм у межах інтегрованої регіональної транспортної мережі IDOL (www.iidol.cz), за винятком громадського транспорту в Чеській Ліпі.

За словами гетьмана, така надзвичайна допомога біженцям від війни більше не потрібна. «Тому що в повідомленнях із бюро працевлаштування неодноразово інформують, що гуманітарна допомога біженцям виплачується на постійній основі», — сказав він.

На загальнодержавному рівні в Чехії для біженців безплатні лише міжнародні поїзди. Потягами внутрішнього сполучення біженці можуть користуватися безплатно тільки протягом п’яти днів із моменту отримання документів тимчасового захисту.

Крайовий центр допомоги Україні в місті Ліберець скорочує робочий час, починаючи з суботи. Кількість біженців, які щодня туди прибувають, поступово зменшується.

Зараз центр працює з 7:00 до 19:00, а з суботи він працюватиме у вихідні з 8:00 до 15:00, а в будні з 8:00 до 17:00. Поза межами цього часу прибулі зможуть отримати на місці тимчасовий притулок, тобто переспати до наступного дня, коли їх зареєструють.

---

Крайова торговельна палата Карловарського краю організувала курс підприємництва для українських біженців. Це допомагає зорієнтуватися тим, хто хоче започаткувати тут бізнес. У п’ятигодинному семінарі взяли участь троє зацікавлених.

Серед них були й Надія та Ілля Ковальчуки, подружжя з Ужгорода. Через війну вони потрапили до Карловарського краю і хотіли б там зайнятися підприємництвом. Зараз вони планують відкрити власну родинну фірму. Обидва збираються в ній виготовляти і продавати меблі. Ту саму роботу обидва робили і в Україні і хотіли б продовжити її й у Чехії.

Тож вони відвідали одноразовий курс, ознайомилися з основними процедурами і найближчими днями, якомога швидше, хотіли б заснувати свою фірму.

Розповідає Ілля Ковальчук: «Ми плануємо запустити фірму в місті Хеб, робити класні меблі, розвиватися. В Італії є чудові меблеві виставки, де ми черпаємо натхнення, тому що ми не тільки створюємо меблі, тобто робимо — ми їх спочатку проєктуємо, тобто як дизайнери».

Надія Ковальчук додає про плани подружжя: «Почати узнавати уже — не хочемо затримуватися. Уже — так — ми готові».

---

І про погоду в Чехії. Прогноз на завтра: в середу очікується хмарна погода, місцями з проясненнями, в південній половині країни дощ, на решті території дощитиме місцями. Температура сягне 11—15 градусів, на півдні до 10.

---

Чехія вже прийняла понад 300 тисяч українських біженців. Для економіки це додаткові робочі руки. Проте роботу в основному пропонують на заводах, це важка робота, з навантаженням, прийнятним для чоловіків, але українські біженці — це переважно жінки з дітьми. На додачу, деякі місцеві жителі розглядають їх як конкуренцію на ринку праці. Як одна з українських біженок бачить свою інтеграцію до місцевого соціуму і чи планує залишитися у Чехії? Про це ми дізнаємось із репортажу редакторки Чеського радіо Алли Вєтровцової.

Ольгу Дем’янчук я зустріла на її робочому місці. Вона підробляє тим, що продає морозиво. Поки стоїть хороша погода, виторг є і Ольга задоволена. Але морозиво — товар вибагливий і сезонний. Тому 30-річна біженка з дипломом масажистки і досвідом організатора дитячих свят шукає стабільну роботу, щоб утримувати бабусю, яка теж виїхала з нею з Житомиру.

— Нам тут допомогли як біженцям, дали безкоштовно готель у Маріанських Лазнях, три рази на день нас тут безкоштовно годують, перший місяць проїзд був на автобусах і поїздах безкоштовний для українців.

— А зараз уже ви маєте платити за проїзд, так?

— Так, якщо українці приїжджають, перші п’ять днів, як вони зробили ці візи спеціальні, можуть їздити безплатно. П’ять днів вони не платять за проїзд. А якщо ти вже тут більше ніж місяць, ти маєш платити за проїзд.

— Як вам взагалі вдається адаптуватися до цієї ситуації, ви ж мовою не володієте?

— Trochu mluvím česky. Буквально трошки знаю чеську, розмовну, те, що мені потрібно для життя. Але в Маріанських Лазнях в основному така праця, як офіціантки, покоївки, масажистки, бо це курортне місто. Таке, як Карлові Вари.

— Який ваш особистий досвід роботи тут?

— Ті люди, які приїхали, жили в готелі місяць-півтора і шукали роботу. І особливо жінки з дітьми не змогли знайти роботу, тому ще не всі хочуть брати на роботу жінок, у яких є діти. В мене, наприклад, немає дітей, але мені теж важко знайти роботу, тому що це курортне місто. І якщо ви хочете шукати роботу, треба їхати кудись в Пльзень, Брно, Прагу, наприклад. Але й там зараз дуже мало роботи, тому що і в Польщі, і в Чехії зараз дуже багато українців, жінок.

— Ви ж намагалися влаштуватися, знайомились з людьми, вони, можливо, теж вам щось підказали? Тепер ви ще згадали про пекарню.

— Я пішла на «уряд праці», мені дали листівки з роботою. Це в основному автозаводи, склади, там робота дуже важка, але в основному зарплата непогана, 130—140 крон на годину. Тут у Маріанських Лазнях в основному платять 100—120 крон на годину. Я пішла, питала по магазинах, кіосках, кому потрібен продавець, і таким чином я влаштувалась, продаю морозиво. Це така робота, два-три дні робиш, два дні сидиш в готелі, наприклад.

Робота в місцевій пекарні, за словами Ольги, стабільна, але дуже важка. Туди вже набрали 50 жінок-українок, але Ольга таку можливість відкинула. Є ще можливість влаштуватися до кіосків, де продають напої та різні товари для туристів.

Чи розглядає Ольга можливість залишитися в Чехії надовго і як ставляться чехи, на її погляд, до можливого впливу біженців на ринок праці?

— Завжди є люди, які не раді, що ми сюди приїхали, тому що для нас безкоштовний проїзд, безкоштовне житло, безкоштовна їжа. Я думаю, 50% чехів це дуже не подобається. Що стосується роботи, я думаю, ми не заберемо їхню роботу, тому що самі чехи не хочуть іти працювати на склади й автозаводи. Вони шукають більш-менш легшу роботу. Ми сильні. Україна переможе, ми все відбудуємо і будуть нові робочі місця.

---

У Празі за підтримки Української асоціації у Чехії відбувся благодійний концерт зірок української естради «Все буде Україна». Усі зібрані кошти на концерті підуть на підтримку шпиталю прикордонних військ України в Києві, де зараз перебуває багато поранених захисників країни. Про концерт розповість кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук.

Більшість із артистів, які брали участь у концерті, покинула Україну через війну. Солістка академічного ансамблю Національної гвардії Марі-Анна Гавриш так відповідає на питання, що для неї участь у цьому благодійному концерті:

— Це є дуже важливо, тому що кошти зібрані, вони підуть на лікування поранених бійців, а ми знаємо, що війна приносить дуже великі ушкодження, і це є все кошти на лікування. Це є майбутнє здоров’я тих, хто постраждав у війні і, можливо, вже більше не буде воювати. Ця тема є дуже важливою, і вона буде після війни нас торкати.

— У вас хтось залишився в Україні?

— Так, мої друзі. Родина зі мною тут, а всі друзі там, я маю на увазі — чоловіки і жінки, з якими я спілкуюся. Багато колег моїх виїхало з дітьми маленькими, багато друзів воює зараз. Кожну ніч із ними на зв’язку, завжди заходжу до соціальних мереж подивитись, коли вони були востаннє у мережі.

На третій день після початку війни довелося втікати з Києва співачці Катерині Гапочці. Вона встигла схопити лише собаку та гітару.

— Катю, що для вас цей концерт?

— Іще раз нагадати про те, що відбувається в нашій країні, сказати слова підтримки до тих, хто тут, до наших українців, які зараз в Чехії, і не забувати про те, що людину можна вбити, але дух не зламати ніколи.

Дорогі українці, слідкуйте за новинами Української асоціації у Чехії, приходьте на концерти та підтримуйте українських артистів у їхніх благородних справах.