Як влаштуватися на роботу в Чехії лікарям і медсестрам

Сенат Чехії готує заклик до уряду надати Україні важке озброєння. Прага і Чеське-Будейовіце позбавляють почесного громадянства маршала Конєва і космонавтку Терешкову. У Празі шукають спосіб експропріації російської власності, щоб обернути її на користь України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Особливості отримання 5 тисяч крон допомоги в Празі

Сенат Чехії має закликати уряд країни продовжити прискорені поставки додаткового військового обладнання в Україну, включаючи важке озброєння колишньої чехословацької армії. Із такою рекомендацією виступив сьогодні сенатський комітет із закордонних справ, оборони і безпеки. Очікується, що Сенат розгляне цей заклик у середу.

Як зазначив комітет, Чехія постачає Україні військову техніку й озброєння, у тому числі важке озброєння, відповідно до статті Статуту ООН про самооборону. Метою поставок, мовиться в проєкті заклику, є намагання не дати Росії розширити війну на інші держави.

Як і попередній заклик, нинішній проєкт також стосується припинення залежності Чехії від поставок нафти і газу з Росії, підтримки України в її зближенні з ЄС або забезпечення суворого дотримання антиросійських санкцій ЄС.

Мерія Праги сьогодні ухвалила позбавити радянського маршала Івана Конєва звання почесного громадянина Праги. Причиною є деякі його проблемні дії, як-от бомбардування міста Млада-Болеслав уже після закінчення війни чи його участь у придушення протестів в Угорщині в 1956 році.

Питання про позбавлення Конєва почесного громадянства ще мають обговорювати депутати міської ради, за якими залишиться останнє слово.

Конєв був російським полководцем і радянським маршалом. Наприкінці Другої світової війни брав участь у визволенні Праги, частини Польщі, Сілезії та Саксонії. Він також очолював криваве придушення повстання в Угорщині і працював у Берліні під час будівництва Берлінської стіни.

А місто Чеське-Будейовіце вже остаточно відібрало почесне громадянство у радянської космонавтки Валентини Терешкової. Таке рішення ухвалила сьогодні міська рада.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Безплатні курси чеської в Середньочеському краї; Електронна ідентифікація особи в Чехії

Причиною позбавлення громадянства є, серед іншого, нинішня діяльність Терешкової, яка є однією з найвідданіших прихильниць президента Росії Володимира Путіна і як депутатка Держдуми підтримала вторгнення Росії в Україну.

Празькі політики шукають спосіб експропріації російської власності. За словами мера празького району Прага-6 Ондржея Коларжа, це майно, яким користується посольство Росії, але яке не перебуває під дипломатичним захистом. Ідеться про три десятки будівель, у яких є 240 квартир. На думку деяких депутатів парламенту, це майно може бути використане для відбудови України.

Вони шукають спосіб перевести цей маєток у власність Чехії відповідно до міжнародного права. Також можливе ухвалення спеціального закону. Ось як коментує це голова комітету з безпеки Палати депутатів чеського парламенту Павел Жачек, якого цитує Чеське телебачення: «Я вважаю, що якщо вони (росіяни) ведуть агресивну війну, ми повинні вирішити, наприклад, чи не буде частина майна передана до якогось фонду — щоб він у майбутньому був використаний для відновлення інфраструктури України».

Крім цих житлових будинків, влада району Прага-6 розглядає можливість експропріації також будівлі колишньої російської школи в районі Бубенеч, куди хочуть влаштувати дітей українських біженців.

 Як влаштуватися на роботу в Чехії лікарям і медсестрам

Від початку російського вторгнення в Україну до Чехії заїхала велика кількість медиків, які зараз розгублені і шукають роботу. Про те, як саме влаштуватися працювати лікарям та медсестрам у Чехії, що треба зробити, щоб бути допущеним до роботи, а також про те, де знайти лікаря для дітей українцям, — усі ці питання розібрала з лікарем Ольгою Шемелинець кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук.

— Ольго, розкажіть, яка зараз ситуація складається з представниками медичної сфери, котрі приїздять до Чехії. Чи зможуть вони отримати роботу і яким чином?

— Насправді мені буде складно відповісти на це запитання. Зараз голова неприбуткової організації «Доктор Чехов» активно займається цим питанням, щоб спростити систему працевлаштування українських лікарів, українських медпредставників, які приїжджають у цей воєнний період до Чехії, але поки що немає якихось конкретних законодавчих проєктів, які б просто були спрощені чи якось спрощували цей шлях до підтвердження диплому українського лікаря в Чехії.

— А до цього моменту яка була процедура?

— До цього моменту це виглядало так, що спочатку потрібно було зробити нострифікацію — це більше такий формальний етап, тобто звіряли години, чи відповідає навчальна програма, просто, грубо кажучи це була формальність, що відповідає навчальним програмам. Після того, як був проведений цей процес нострифікації, перший етап — це письмовий екзамен, дві частини: медицина і закони, законодавство. Після успішної здачі цього екзамену, цих двох письмових екзаменів у тестовому вигляді, лікар повинен приступити до практичної частини — це практика на півроку. І вже потім написати п’ять історій хвороби по пацієнтах і тим самим бути допущеним до усної частини. Усна частина — це чотири усні екзамени, які розділені на дві частини, вони проходять протягом двох днів. Усна частина складається з хірургії, педіатрії, акушерства-гінекології і терапії, і плюс до цього в один з цих днів потрібно було захистити одну з п’яти історій хвороби, написаних лікарем, — яку саме, це вже обирав екзаменатор.

— Наскільки зараз для українців буде ця система спрощена, чого не буде?

— Складно сказати, тому що зараз ніби планують зробити простіше в тому, щоб був тільки мовний екзамен без проходження цих всіх етапів, але я не можу говорити наперед, тому що, кажу, поки що це не підтверджено законом.

— А що робити тим лікарям, котрі приїхали до Чехії — куди направляти свої документи, чи куди звертатися?

— У першу чергу — це нострифікація. Тобто все одно повинен бути нострифікований диплом, тобто підтверджений переклад і звірено програму навчання, яка була в Україні.

— А скільки часу взагалі треба для того, щоб відбулася нострифікація?

— Для того, щоб пройти всі етапи, в ідеалі, це якщо ви встигнете знайти вчасно роботу, вчасно приступити на цю практику, — це рік, півтора, ідеально: ви переходите з етапу в етап, все здаєте з першого разу і все швидко знаходите, тому що це так само є багато формальностей. Раніше було багато формальностей із візами, з документами, з можливістю проходити цю практику в акредитованому закладі, тобто це були такі нюанси. Зараз, я думаю, з цим буде простіше, але складно сказати, наскільки простіше.

— Кажуть, що тим лікарям, які приїздять із України, буде зовсім все спрощено і допущено їх до лікування саме українців?

— Так планується. Це відстоюють, скажімо так, ці активісти цієї неприбуткової організації іноземних лікарів в Чехії, але чи воно так буде, складно сказати. Знову ж таки Словаччина, Польща зробили можливим доступ до праці лікаря без проходження апробації; як це буде в Чехії, не знаю.

— А ви знайомі з лікарями, які приїхали до Чехії і вже працюють за фахом?

— На жаль, ні.

— А з медсестрами що відбувається, котрі приїздять? Що вони повинні зробити, які документи надати?

— Я точно не скажу стосовно медсестер, але схематично ця система виглядає приблизно так само, тобто, знову ж таки, треба перекласти, звірити документи. Ця нострифікація проводиться для лікарів у Карловому університеті, по-моєму, в університеті Брно. Що стосується медсестер, не скажу конкретно, але в них так само є письмова частина, так само практика, так само усна частина. Можливо, воно трошечки модифіковано під їхню програму , але приблизно схема та сама.

— А що кажуть іноземці, які до цього моменту дуже складно проходили ці екзамени, через те, що зараз українцям намагаються спростити усе?

— Знаєте, я не можу сказати за всіх іноземців, але особисто я просто пам’ятаю свій, скажімо так, непростий шлях, скільки потребувало часу і зусиль для того, — думаю, я тільки за, якщо людина буде мати цей шлях простіший. Насправді все питання — вивчити мову. Бо ці екзамени, котрі ми здавали в державних університетах, державні екзамени при закінченні, і знову проживати людині, яка має стаж 20 років, 30 років, — це складно. Я розумію, що це складно, тому я тільки за, якби було простіше комусь іншому, якщо це так буде.

— А скільки часу вам знадобилося, щоб отримати цей диплом і працювати лікарем?

— В принципі, я пам’ятаю, мені це зайняло півтора року, я перед екзаменом вчилася 8—9 годин на день, тобто це такий інтенсив. Я не скажу, що це нереально, я не скажу, що це щось надзвичайне, але це потребує праці, тобто праці, часу і терпимості.

— Як знайти лікаря для маленьких дітей та підлітків?

— Діти — це особлива категорія пацієнтів, власне, дітки протягом першого року життя, тому що вони потребують періодичних оглядів лікаря для того, щоб лікар спостерігав за розвитком дитини, за його пропорційністю, гармонійністю, а також для того, щоб виконувати всі щеплення згідно з календарем, ну і, звісно, у випадку якихось гострих проблем, котрі необхідно вирішити і проконсультувати маму. Тому мами, які переїхали вимушено з України в час війни, мають складне завдання: знайти дитячого сімейного лікаря, знайти педіатра, котрий буде надавати цю медичну допомогу і опікуватись дитиною. Звісно, можна завжди спробувати пошукати цю інформацію про спеціалістів на теренах інтернету, або ж такий варіант, як зателефонувати на лінію страхової компанії і консультант зорієнтує вас, а можливо, і надасть якісь конкретні дані про спеціаліста, до якого можна звернутися.

У місті Острава у галереї «Маґна» триває визначна виставка, яка вже розписана до кінця року, і не тільки в Чехії. Її назва — «5 хвилин». Мисткиня Павла Нікітіна (www.pavlanikitina.com) втілила в цей проєкт усю свою творчість і шану до захисників України. Триватиме виставка до 15 травня, тож не вагайтесь і відвідайте цю визначну подію культурного життя. Подробиці — у репортажі редакторки Чеського радіо Алли Вєтровцової.

Киянка Павла Нікітіна почала свій творчий шлях дев’ять років тому в Чехії. Зараз Павла навчається в місті Брно, у магістратурі Технічного університету на факультеті образотворчих мистецтв, у майстерні скульптури. 11 квітня відбулося відкриття її виставки, організатором якої виступив Їржі Добеш.

— Це 25 скульптур українських бійців, від 20 до 23 сантиметрів, які стоять на залізній дошці та шинах. Скульптури бійців зроблені за допомогою 3D-друку з гіпсу.

Роботу над своїм проєктом Павла закінчила в 2019 році.

— Тоді війна і її історії були від чехів дуже далеко. Але зараз для чехів, як і для нас, це вже реальність сьогодення у максимальній близькості до тіла і думок. На початку війни в Україні я бачила багато імен і фотографій із історії цієї війни. Потім із моєї інформаційної стрічки почали зникати імена й фотографії. А почала з’являтися статистика і числа. Я не могла змиритися з тим, що наші захисники стають числами. Я хотіла зробити скульптурний 3Д-репортаж. Спочатку хотіла сканувати ручним 3Д-сканером бійців на передовій, але через поломку машини в день від’їзду я не потрапила на фронт.

Натомість Павла опинилась в будинку громадської організації «Сувіато». Це скорочена назва від «Спілка учасників ветеранів та інвалідів АТО та бойових дій», яка допомагає воїнам повертатися з фронту до цивільного життя. Чому вона назвала свій проєкт «5 хвилин» ?

— Тому що я попросила бійців стояти п’ять хвилин без руху. І вони мали самі вибрати свою позицію. Тому що мені для сканування потрібно три хвилини на сканування фігури і дві хвилини на сканування портрету. Враховуючи кількість відсканованих, у глядачів завжди виникало бажання їх роздивлятись, знайомитись із цими людьми. Тому що, наприклад, 2Д-зображення ілюструють події. Але 3Д-сканер переносить глядачів на місце події. Я мала можливість, відскановуючи бійців, познайомитись із ними і доторкнутись до їхньої енергії, котру я згодом могла вочевидь передати глядачам через скульптури бійців.

Проєкт Павли Нікітіної вже зареєстрований як вартий уваги на багатьох майданчиках до кінця року. Тож більше жителів Чехії матимуть нагоду познайомитися з обличчями захисників України. Павла припускає, що проєкт «5 хвилин» буде подорожувати далі. Головним чином, за її словами, зацікавленість виявили діячі української культури, які через війну зараз перебувають у Європі.

Виставку можна відвідати в Остраві в галереї «Маґна» до 15 травня. Більше інформації — за посиланням: www.galeriemagna.cz