Особливості отримання 5 тисяч крон допомоги в Празі

Випробування чергою: у Празі на «уряд праці» (úřad práce — бюро працевлаштування) для отримання фінансової допомоги від чеської держави щодня приходить близько тисячі біженців із України.

У Чехії скасували останні обмеження через COVID-19

У Чехії остаточно скасували останні, вже мало помітні, обмеження, що були пов’язані з пандемією COVID-19. Палата депутатів чеського парламенту одноголосно підтримала пропозицію уряду скасувати режим пандемічної готовності, який, серед іншого, дозволяв запроваджувати протикоронавірусні заходи без необхідності оголошувати надзвичайний стан.

Рішення нижньої палати парламенту, зокрема, означає скасування обов’язку носити респіратор, який іще діяв лише в медичних установах і закладах соціального захисту, починаючи з півночі на сьогодні.

Разом із тим припиняється й можливість проходження профілактичного тесту на COVID-19 раз на місяць безплатно, за рахунок медстрахування. Медичні страхові компанії будуть і далі оплачувати лише ті тести, на які видасть направлення лікар.

У разі суттєвої негативної зміни епідеміологічної ситуації у зв’язку зі спалахом COVID-19 передбачено відновлення стану пандемічної готовності.

Центр допомоги біженцям у Млада-Болеславі завершить роботу в понеділок

Центр допомоги українським біженцям у Млада-Болеславі завершить роботу в понеділок, повідомив речник влади Середньочеського краю Давід Шима.

Відтак у Млада-Болеславі з понеділка біженців будуть реєструвати у відділі поліції у справах іноземців.

Для реєстрації й надання подальшої допомоги людям, які втікають від війни в Україні, в Середньочеському краї далі будуть працювати центри в Пршибрамі й Кутній Горі, а також у Празі, де такий центр є спільним для краю і столиці.

Ці центри допомоги далі працюють у будні з 08:00 до 17:00, у вихідні та святкові дні з 08:00 до 15:00.


Краловоградецький край Чехії передав партнерській Закарпатській області України матеріальну допомогу на суму понад 500 тисяч крон. Одержувач її — Закарпатська обласна рада, з якою чеський край має угоду про співпрацю з 2017 року.

Зараз край закупив 14 електрогенераторів, 25 пральних машин, 25 мікрохвильових печей і 25 електрочайників. «Партнерський регіон звернувся до нас за точно визначеною допомогою… Керівництво краю підтримало цей намір», — каже гетьман (голова краю) Мартін Червічек.

Краловоградецький край уже направляв гуманітарну допомогу в Закарпатську область на початку березня. Того разу це були медичні товари на суму 1,5 мільйона крон.

В Остраві вже працюють 14 медпрацівників із числа українських біженців

В Остравській міській лікарні вже працюють 14 нових медпрацівників із числа українських біженців. Проте, поки вони не складуть професійні іспити чеською мовою, дипломовані лікарі виконують адміністративну роботу, а медсестри працюють як допоміжний персонал.

Досвідчена українська медсестра Людмила Дячок 37 років працювала в пологовому будинку у відділенні інтенсивної терапії в Сумах. В Остраві вона працює як допоміжна сила — допомагає медсестрам чи доглядальницям.

«Допомагаю медсестрам, слідкую за тим, щоб були чисті пацієнти», — сказала Людмила Чеському радіо.

Спілкування їй полегшує планшет із перекладачем. Колеги хвалять її і кажуть, що її єдина проблема — мовний бар’єр.

«Мені взагалі подобається ця праця, а душа-то додому хоче, розумієте? Як тільки можна буде поїхати додому, то я поїду… Батьківщина є Батьківщина. Там теж є робота, вона мене чекає», — каже медсестра з України.

Особливості отримання 5 тисяч крон допомоги в Празі

Випробування чергою: у Празі на «уряд праці» (úřad práce — бюро працевлаштування) для отримання фінансової допомоги від чеської держави щодня приходить близько тисячі біженців із України. Наразі прийом заявок відбувається лише на «Празькій тиржниці» (Pražská tržnice — Празький ринок). Сюди кожен претендент на 5 тисяч крон повинен прийти особисто, щоб зісканувати штрих-код, отриманий після заповнення онлайн-заяви. Про те, як вистояти чергу і які є труднощі, дізнавалася кореспондентка Чеського радіо Олександра Туранова.

Олеся прийшла на «уряд праці» ще о 7.30, за пів години до відкриття, але стала у чергу 390-ю. Розповідає: ті хто були першими, — стояли аж зі вчорашнього вечора, а зараз позаду ще близько тисячі людей. Жінка пояснює: найбільша складність сьогодні — спека, бо під сонцем стояти не просто. Але допомагають волонтери.

— Ходять, підтримують. Дають водичку, чай, каву, гуманітарку. День треба тут стояти. Зранку зайняти чергу, аби ви пройшли до кінця робочого дня, до 5-ї години, або на другий день у них короткий день. Натовп людей великий, бо багато людей зігнали в одне місце.

Для зручності на «Празькій тиржниці» є дві черги: одна загальна, а інша — для матерів із дітьми, людей похилого віку або з інвалідністю. Найстарша відвідувачка сьогодні — Зінаїда Борисенко, 91-річна бабуся зі Львова, у супроводі онуки їх пропустили одразу.

— Ми пішли просто без черги. Нас, звісно, пустили, бо вона би там вмерла стоячи. В неї виразка трофічна. Прийшли — пропустили. Тим більше, що «27-ма гала» (зала № 27) — це для дітей та старших людей.

У цій черзі переважно матері з дітьми, тому стояти у ній складніше. Малюки різного віку, і їх постійно потрібно чимось займати. Тетяна прийшла разом з двома: 2-річною дочкою і 3-річним сином, — бо залишити їх немає з ким. Вона радить іншим матерям, які планують іти сюди з дітьми, ретельно підготуватись і врахувати, що тут можна затриматись і на цілий день.

— Простояла, напевне, години 3 з половиною. Вранці було холодно, зараз жарко. Діти мокрі. А треба ж перевдягтися, водичку, поїсти, бо це ж діти, якісь пюрешки, фрукти. І води щонайбільше, щоб руки мити.

А от Марія тут із 7-місячним малям чекає у черзі понад годину. Каже: дітей багато і постійно хтось плаче чи кричить, тому її син зовсім не спокійний, а щоб заколисати, доводиться майже весь час тримати його на руках. Тому жінка сподівається, що вже наступного місяця заявку зможе подати онлайн.

Волонтери пояснюють: зараз працівники «уряду праці» докладають усіх зусиль, щоб налагодити систему подачі документів онлайн, за допомогою банківської ідентифікації або електронного ключа з пошти. Розповідає Марія Крисевич, яка працює перекладачем у відділенні:

— У нас поки зберігаються досить великі черги, бо люди продовжують прибувати до Чехії. Тому з травня ми намагаємося перевести цю систему в онлайн-режим. Але для того, щоб через неї подати запит, потрібно зробити банківську ідентифікацію особи або мобільний електронний ключ через Чеську пошту, без них, на жаль, поки що зробити заявку не можна і треба приходити особисто.

У відділенні щодня працює 5—7 перекладачів, плюс кілька українців-волонтерів, які не знають чеської, але можуть допомагати з організацією черги й заповненням анкет на вулиці. Усередині ж у середньому 12—13 віконець, де приймають документи і сканують коди. Працюють за графіком із 8-ї ранку — у понеділок і середу до 17-ї, у вівторок і четвер до 15-ї, а п’ятниця, короткий день, — до 13-ї. За дві години до закриття видають останні 150 номерків.


Багато українців, які прибули до Чехії, не знають, де будуть жити після приїзду. Винятком не стала і Юлія, яка приїхала до Чехії з Києва майже після початку війни і кілька днів ночувала на вокзалі через те, що в неї не було грошей на житло. Вона вже думала поїхати назад, та, на щастя, їй зустрілася волонтерка, а потім і гарна родина.

— Як ти знайшла житло, коли приїхала до Чехії?

— Насправді мені допомогли волонтери, а саме волонтерка на ім’я Софія. Її я зустріла на вокзалі, вона почула, що мені нема де жити, і сказала, що вона мені може допомогти, але мені требі почекати. Буквально наступного дня вона мені зателефонувала і сказала, що вона знайшла сім’ю, чеську сім’ю, яка живе у селі неподалік Праги, я можу в них пожити місяць-два. Сім’я виділила мені окрему кімнату, я досі із ними живу.

— Розкажи, як ти влаштувалася, які ці люди, чи домовилися, знайшли спільну мову, чи усе тобі подобається.

— Я спілкувалася із жінкою, мамою — в неї троє дітей і чоловік. Вона одразу відгукнулася, одразу сказала, що вони приїдуть до міста, де я живу, заберуть мене і привезуть, в усьому мені допоможуть. Дуже люб’язно вони мене прийняли, одразу нагодували, ми прекрасно спілкуємося, іноді разом ходимо у кіно, дивимося телевізор і з нею, і з всією сім’єю, з її донькою окремо. Комунікуємо, щоправда, ми англійською, з дітьми комунікувати трохи важче, тому що вони маленькі і не знають, там лише одна дівчинка 9 років знає трошечки, і то я з нею такою англійсько-українсько-чеською, то в принципі у нас усе добре, вони мені допомагають, якщо мені потрібна допомога, і не займають, скажімо так. Я, в свою чергу, допомагаю їм прибирати у будинку, для того, щоб — троє дітей у них, — щоб хоч якось віддячити їм.

— А харчуєтесь ви яким чином? Окремо?

— Здебільшого окремо, але це через те, що в них є режим, у мене його немає, так що вони сідають вечеряти о шостій, о шостій я ще не вдома, я ще на роботі, або десь по справах. Встають вони спозаранку — я вже встала і поїла. Але іноді на вихідних, або коли збігаються наші графіки, то ми їмо разом.

— А готуєте? Якось ти даєш гроші на їжу, на продукти?

— Я собі окремо купляю. В мене є поличка у холодильнику, я собі окремо купляю, але якщо їм необхідно щось, що в мене є, вони можуть брати, якщо мені щось необхідно з того, що в них є, я теж можу брати.

— Ви домовилися, що ти будеш жити там два місяці — а що буде після цих двох місяців, якщо ти, наприклад, не знайдеш квартири чи житла?

— Не знаю! Ми не обговорювали це, але я думаю, що може бути, що сім’я допоможе мені щось знайти, а по-друге, якщо будуть складнощі, то думаю, що вони можуть мені дозволити пожити ще якийсь період часу, але я не думаю, що дуже довго.

Навіть якщо ви зараз не маєте де жити, не опускайте руки, питайте у волонтерів, питайте у тих, із ким знайомитесь, і пам’ятайте про сайт: uprchlici-vitejte.cz, на якому ви можете залишити заявку на житло.

ключове слово:
  • Новини для українців у Чехії
увімкнути аудіо

Також на цю тему

  • Новини для українців

    Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щотижневий подкаст Radio Prague International українською