Як знайти роботу в готельно-ресторанному бізнесі
Практичні поради, рекомендації, актуальні інформації, історії біженців…
Крайовий центр допомоги Україні в Усті-над-Лабем продовжить роботу, але скоротить робочий час
Крайовий центр допомоги Україні в Усті-над-Лабем продовжить роботу, навіть якщо уряд не продовжить режим надзвичайної ситуації. Відтак, якщо цей режим не буде продовжений — а уряд Чехії вже повідомляв, що не буде просити парламент про його продовження після кінця цього місяця, — центр буде працювати лише по буднях із 8:00 до 16:00; тепер він працює щоденно, включаючи вихідні і святкові дні, з 8:00 до 17:00. Якби уряд вирішив продовжити режим надзвичайної ситуації, центр далі працював би так само, як і зараз, можливо, лише скоротивши час роботи. Про це заявив пресі гетьман (голова) Устецького краю Ян Шиллер.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За його словами, буде забезпечене також невідкладне обслуговування, якщо приїде більша кількість людей, яких потрібно буде зареєструвати. Біженці, які прибудуть у неробочий час центру, і надалі матимуть доступ до тимчасового притулку.
Як сказав Шиллер, після закриття центру допомоги в Празі в них нічого не змінилося. За його словами, до устецького центру прибуло лише на кілька десятків людей більше, ніж зазвичай. «Ми готуємося до подальшого прибуття біженців, але поки що маємо достатню кількість місць для розміщення», — сказав Шиллер.
Україна буде одним із головних пріоритетів головування Чехії в Раді ЄС
Серед зовнішньополітичних пріоритетів майбутнього головування Чехії в Раді Європейського союзу в другому півріччі цього року, — Україна, а також припинення залежності ЄС від Росії і розбудова його обороноздатності. Про це заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.
Стосовно України він згадав підтримку її територіальної цілісності, гуманітарну допомогу і повоєнну відбудову або підтримку статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. За словами Ліпавського, Чехія і надалі надаватиме військову і матеріальну допомогу країні, до якої вторглася Росія.
За словами міністра, позиція ЄС щодо російської агресії є вирішальною для чеського головування. «Під час головування ми будемо працювати над послідовним виконанням (антиросійських) санкцій ЄС і їхнього можливого розширення. Також необхідно працювати над подальшою ізоляцією путінської Росії на різних міжнародних форумах», — сказав він.
В енергетичному секторі серед пріоритетів Чехії є припинення залежності від російських енергоносіїв і водночас забезпечення альтернативних постачальників сировини.
Празький район Прага-3 просить мерію Праги перейменувати вулицю імені радянського маршала Конєва
Празький міський район Прага-3 звернеться до мерії столиці Чехії з проханням перейменувати вулицю Конєвову, названу іменем радянського маршала Івана Конєва, вирішили депутати районної ради. Вони просять перейменувати вулицю на Гартіґову за іменем Карела Гартіґа, першого мера колись окремого міста Жижкова, що тепер є частиною столиці; саме на території Жижкова й лежить ця вулиця.
Рішення про перейменування має ухвалити мерія Праги на основі рекомендації міської топографічної комісії, яка вже раніше повідомила Прагу-3, що погоджується на зміну назви.
У зверненні Праги-3 також міститься прохання, щоб після затвердження в мерії зміна назви відбулася з тримісячною затримкою через необхідні адміністративні дії.
Прага-3 розглядала можливість перейменувати вулицю Конєвову з 2019 року, але нинішнє вторгнення Росії в Україну прискорило процес.
Іван Конєв, російський полководець і радянський маршал, наприкінці Другої світової війни, зокрема, брав участь у визволенні Праги, але вже після закінчення війни в Європі наказав обстріляти місто Млада-Болеслав. Він також очолював криваве придушення повстання в Угорщині 1956 року і служив у Берліні під час будівництва Берлінського муру.
У квітні минулого року керівництво району Прага-6 прибрало статую маршала з площі Інтербригад у місцевості Бубенеч; проти були російське посольство, комуністи чи різні проросійські об’єднання й активісти.
У травні цього року депутати празької міськради відібрали у Конєва почесне громадянство міста.
Як знайти роботу в готельно-ресторанному бізнесі
Багато представників готельно-ресторанного бізнесу виїхали з України від початку масштабного вторгнення Росії і, перебуваючи за кордоном, так і не можуть влаштуватися на роботу. Для пошуку вакансій існує багато пабліків та різноманітних груп у соціальних мережах, але завдяки волонтерській організації HoReCa Angels (https://www.facebook.com/horeca.angels, https://t.me/HorecaAngels, https://instagram.com/horeca.angels) представники готельно-ресторанного бізнесу й кейтерингу можуть знайти собі роботу, і не тільки в Чехії. Деталі пропонує кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук.
Треба зазначити, що цей ресурс допомагає знайти роботу не лише на території Чехії — ви зможете ознайомитися з вакансіями (https://bit.ly/JobsBankHA) у 20 країнах Європи, а також у Катарі.
Основною причиною створення цього ресурсу стало бажання допомогти українцям відчувати себе членами європейського суспільства і мати можливість повноцінно утримувати себе і своїх дітей. Завдяки ресурсові спеціалісти готельно-ресторанної сфери з України зможуть влаштуватися на роботу, хоча, можливо, не зовсім на ті посади, які в них були в Україні. Але в будь-якому разі цей досвід допоможе не втратити наявні навички і здобути нові. Ідея створення проєкту виникла в українця Андрія Магалецького, коли він дізнався про кількість українських біженців у Європі. Команда для проєкту була створена дуже швидко, за тиждень, із колег Андрія та охочих волонтерів.
Наразі організація нараховує понад 20 HoReCa-«ангелів». На сьогодні агенція вже має близько 1000 вакансій у 20 країнах, враховуючи і Україну. Цілі проєкту досить гуманні: допомогти українцям знайти роботу, щоб забезпечувати свої родини, пройти процес адаптування у незвичному середовищі, стати повноцінною частиною європейського суспільства й отримати досвід роботи, який стане вагомою складовою подальшої кар’єри у цій сфері. А також не слід забувати про те, що коли людина зайнята важливою справою, в неї залишається мало часу для поганих думок, що знижує психологічний тиск через події на Батьківщині.
Щоб спростити собі життя в чужій країні, українцям достатньо просто якомога частіше перевіряти щоденні оновлення ресурсу, обираючи країну, у якій ви бажаєте працювати, і надсилати резюме (https://bit.ly/HA_Anketa). Кожного дня працівники HoReCa.Angels оновлюють базу й доповнюють її актуальними вакансіями.
Також із наявними вакансіями можна ознайомитися у телеграм-каналі, фейсбуці та інстаграмі. Усі вакансії публікуються в єдиному файлі HoReCa Angels JobsBank. Якщо ви працівник готельно-ресторанного бізнесу і досі не знайшли роботу, то швидше заходьте на ресурс і шукайте потрібну вакансію! Нехай щастить!
Дамський клуб для біженок в Усті-над-Лабем
Швидкий спосіб інтегруватись у нове суспільство, познайомитись із культурою і традиціями, — спілкуватись. У Центрі іноземців (Centrum cizinců) Устецького краю запрошують українських жінок готувати місцеві страви, відвідувати пам’ятки, разом шити, і, звичайно, спілкуватись і паралельно вивчати чеську мову. Більше про це розповість кореспондентка Чеського радіо Олена Горячева.
Стукають ножі, нарізаючи на суп запашні корені петрушки і селери. У каструлях вариться різнокольорова капуста, гуде потужний міксер, перемішуючи тісто на кекс. У кухні-студії Будинку дітей і молоді Усті-над-Лабем українські біженки разом із місцевими жінками готують чеські страви.
Ідея збирати жінок із різних країн належить місцевому Центрові іноземців. Ще в 2006 році там вирішили адаптувати приїжджих через знайомство з культурою, традиціями і кухнею Чехії. Нині основна цільова аудиторія — українські біженки, як пані Юлія з Києва.
— Мета Дамського клубу — інтегрувати нас як іноземців у Чехію. Не розважати нас, а допомогти, як правильно на побутовому рівні розмовляти, показувати, готувати. Дамський клуб допомагає пізнати, зрозуміти культуру Чехії.
Щотижня в клубі нова тема: чеські смаколики, екскурсія до місцевих пам’яток, похід до театру, рукоділля. Під час спілкування жінки вчать нові чеські слова, радіє Наталія Куліус.
— Дівчата кажуть, як воно чеською мовою, — те, що ми робили, всі поробки. Деталі всі ці ми називали чеською мовою. Знаємо вже ці слова. Багато не знала, як овочів називаються чеською мовою.
Пані Ніна Седлачек із Житомирщини не пропускає жодного засідання Дамського клубу. Для неї спілкування у такому форматі — психологічна підтримка.
— Новини всі знають, що там в Україні не дуже втішні, то тут якась розрада для жінок. Спілкуються між собою. Все це емоції позитивні. В наш час дуже потрібні нам такі емоції.
Ініціаторка і багаторічна керівниця Дамського клубу, координаторка з інтеграції Центру іноземців Павла Ауґстенова вважає, що невимушене спілкування українок із місцевими жінками сприяє найшвидшій інтеграції в суспільство.
— Це дуже важко — психологічно орієнтуватись у новому середовищі, взагалі не знати, де що є, як усе працює, як працює школа, як знайти лікаря… Наші неформальні зустрічі для того, щоб жінки змогли запитати про все, що потребують.
Спеціально для українок клуб працює не раз на місяць, як багато років до того, а кожного тижня, щоб охопити якомога більше жінок. Наразі в Усті-над-Лабем мешкають майже дві тисячі українок, які втекли від війни.
Також на цю тему
-
Новини для українців
Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щотижневий подкаст Radio Prague International українською