Виставка до 100-річного ювілею Чеського радіо. Блаттнерфон і «звуковий душ»
Буквально з головою занурює відвідувачів в історію радіо і процес створення програм для ефірного радіомовлення в Чехії виставка Національного технічного музею «Сто років — це лише початок. Чеське радіо 1923—2023» («Sto let je jen začátek. Český rozhlas 1923–2023»). На відвідувачів чекає «звуковий душ» і справжня студія, в якій можна попрацювати.
Виставку, де можна на власні очі побачити навіть легендарний блаттнерфон, попередник студійних магнітофонів, буде відкрито в Празі до кінця року.
За словами одного із творців експозиції Рене Мелкуса, виставка — пасовище не лише для вух, а й для очей.
«Включена в експозицію «Сто років — це лише початок. Чеське радіо 1923—2023» техніка, особливо періоду 1930-х років, дуже цікава, зокрема, і з точки зору її дизайну. Оку на виставці є за що зачепитися».
Але все ж таки звук на першому місці.
«Для відвідувачів підготовлено кілька так званих «звукових душів». Увійшовши до них, відвідувач опиниться зануреним у звучання ефіру різних історичних періодів. У нашому архіві зібрані записи з 1923 року до сьогодні — політичні стрічки новин, спортивні репортажі, передачі про культуру».
«Звуковий душ» схожий на лійку. Відвідувач входить до неї і розчиняється в радіоефірі.
«А довкола звучать голоси. Наприклад, чехословацького артиста Їржі Адаміра чи чеського інженера-винахідника Франтішека Кржижика».
Або й навіть Юрія Гагаріна, який відвідав Чехословаччину після першого в історії польоту людини в космос.
Національний технічний музей був заснований 1908 року і на момент появи на світ Чеського радіо, тоді Чехословацького, вже функціонував як повноцінна музейна організація.
«Тому в нашій колекції навіть є той самий мікрофон, який стояв у наметі-студії, звідки йшла найперша радіопередача 18 травня 1923 року».
Відвідувачі все побачать, почують і навіть зможуть відчути аромат радіомовлення.
«Хто забажає, зможе прямо у виставковому залі записати свій голос у спеціальній студії, а потім запустити його і прослухати за допомогою старовинного лампового приймача. Пристрій стоїть в скляній шафі, і ви бачите, як його нутрощі світяться і блимають. Усі апарати діють і підключені до електрики, тому, крім усього іншого, вони ще й випромінюють свій особливий аромат. Відвідувачі все це відчують».
А який експонат у співавтора виставки «Сто років — це лише початок. Чеське радіо 1923—2023» Рене Мелкуса найулюбленіший?
«Це унікальний апарат, який ми називаємо «джингл-машина». За допомогою цього пристрою можна оптичним способом на скляну платівку записати звук і передавати його в ефір. Апарат діє. Саме цей пристрій під час Другої світової, в 1945-му, коли Прага опинилася ціллю авіанальоту, передавав в ефір звукову заставку чеської радіостанції «Прага». Коли почався наліт, усі сховались у сховища й підвали, а ця машина крутила по колу позивні станції. Все це чули і знали, що радіо продовжує мовлення, а отже, залишається надія».