Російська пропаганда та дезінформація: як ці явища відкривати і нівелювати
Останнім часом в інформаційному просторі все більше уваги приділяється розвінчуванню російської пропаганди. Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова запитувала у чеського експерта Адама Сибери, який багато займається цією проблематикою — насамперед, в Україні він співпрацює з інформаційним центром «Майдан моніторинг», — як працюють російські дезінформаційні тактики та що вражає найбільше.
«Найбільше вражає те, що коли людина вказує на якусь жахливу подію, яка відбулася, — наприклад, масові вбивства в Бучі або в Ірпені, — класичною тактикою в інформаційному просторі є тактика полегшити те, що відбулося, або вказувати на історичні кривди в ретроспективі. Це так званий фальшивий слід, або whataboutism англійською мовою. Наприклад, «Америка у В’єтнамі зробила те чи інше, а що Америка в Іраку?» — і так далі. Це називається whataboutism тому, що, власне, відвертає увагу від актуальної кривди, намагається її зменшити, роздрібнити. Хоча ми можемо полемізувати про ту кривду, що сталася в минулості, це не допоможе виправити те, що сталося тепер, чи не так?»
Друга маніпулятивна техніка Росії, на яку звертає увагу Адам Сибера, є та, що в західних арміях прийнято після інциденту розслідувати той випадок і покарати винних.
«Звичайно, що не завжди так станеться. Але для контрасту подивімось на те, що відбувається в російській армії — там ми бачимо протилежну реакцію. Тих людей, які заподіяли якийсь злочин і мають бути покарані, навпаки, високо оцінюють і звеличують. Це, власне, натякає на культ смерті, в напрямку якого російська армія зараз рухається. Але і російське суспільство також видалося цією дорогою. Проте дослідження, що там відбувається всередині Росії, я радше залишу тому, хто займається цією темою. У мене зараз руки зайняті проблемою, що та Росія показує за своїм кордоном».
Адам Сибера додає, що якщо на Україні в деяких містах чи областях ще залишався російський сантимент у полегшеній формі, після 24 лютого все це зникло.
«Зникли всі ілюзії щодо того клептократичного синдикату, яким є Кремль, і дезілюзії щодо тієї терористичної російської держави. Особливо на сході України, звідки, мабуть, до Європи просякала інформація, що деяка частина населення є проросійськи налаштована, — там теж сталося радикальне протверезіння. Прикладом цього є відділки територіальної оборони з північного Харкова, з Північної Салтівки».
Як діяла російська пропаганда в Україні і як ця модель змінилася, наприклад, у Харкові?
«Як завжди діяла російська пропаганда? Це те, що Росія дуже часто атакувала населення, яке жило у панельного типу мікрорайонах. Росія якраз націлювалася на населення з соціально слабших верств, якщо я можу таким чином узагальнити. Власне, брутальні наїзди на Харків і знищення Північної Салтівки, думаю, було однією з найбільших помилок російської інформаційної війни. Тому що вони цілком справедливо розгнівали той громадянський опір, люди це бачили на власні очі і їм вже неможливо було брехати, коли вони бачили, як російські ракети летіли в тому напрямку і знищили цілу Північну Салтівку. В цьому мікрорайоні міста жило близько пів мільйона людей. Харків — величезне місто, за розмірами як Прага. Там, дійсно, відбулося радикальне протверезіння щодо того, що Росія насправді ніякий не друг, нікого не звільняє і що це є агресивна окупаційна влада».
