Чехи збирають в Україні зразки ґрунту й оцінюють шкоду довкіллю біля колишнього Каховського водосховища
Загальні економічні збитки, спричинені вторгненням Росії в Україну, ще ніхто не зміг обчислити. І чеські екологічні організації й компанії вже нині намагаються з’ясувати обсяг прямих і непрямих збитків. Про їхню роботу на місці знищеного росіянами Каховського водосховища розповів постійний кореспондент Чеського радіо в Україні Мартін Доразін.
Він починає репортаж із одного з сіл на південь від Запоріжжя, біля якого закінчувалося Каховське водосховище і від якого до позицій російських військ кілометрів 15. Село постійно зазнає обстрілів — кілька днів тому російська ракета влучила в картонажну фабрику — і залишилося без води, і питної, і технічної, щоб зволожувати сільськогосподарські землі. У криницях вода ще є, але яка її якість, ніхто не знає. Місцеві мешканці отримують паковану воду з норвезької гуманітарної допомоги. Далі — пряма мова журналіста.
Розтріскана пустеля
Із Марцелою Черноховою з об’єднання Arnika, Павлем Мотейлем і Мартіном Осмаком із фірми Dekonta спускаємося до висохлого Каховського водосховища, де будуть збиратися зразки мулу.
Місце має гірший вигляд, ніж очікували. «Це повний шок, пустеля. Мені шкода цих людей — усе життя вони мали тут море, а тепер раптом не мають нічого. Це жахливо», — каже один із працівників «Деконти».
У супроводі дівчат із екологічної інспекції Запорізької області переходимо через рейки і наближаємося до місця, де колись було те, що вони називали «морем». Спекотно, в повітрі відчувається запах мулу. Вночі дощило, тому запах іще гостріший. Усе на вигляд як місячний пейзаж. Розтріскана пустеля.
«У цих торбинках зразки мулу. Частково з поверхні, а частково з глибини сантиметрів 10—15 під поверхнею. Побачимо, що з цього буде. Нічого особливого не відчувається, не смердить, так що, мабуть, у цю хвилину там ніщо не гниє», — розповідає Марцела Чернохова з «Арніки».
Співпраця некомерційки і бізнесу
Місць збору зразків чотири чи п’ять. Одне з них — на березі Дніпра, де лишилися чудові піщані пляжі, в яких купаються люди. Тут зразки збираються тому, що і в таких місцях є нанесені осади. І хоча їх не видно, в них можуть бути шкідливі речовини, які можуть далі поширюватися в довколишнє середовище. Водночас це буде добре порівняння зі зразками зібраного мулу.
«Місця ми вибираємо частково за доступністю, а частково так, щоб вони були розміщені вздовж водосховища, вздовж річки», — пояснює Чернохова.
«Зразки ми відвеземо до Чехії, де незалежна й сертифікована лабораторія здійснить аналізи так, щоб вони були надійними і вартими довіри. Ці аналізи ми оцінимо і на підставі цього будуть підготовані певні рекомендації, що можна б зробити саме в тих моментах, які ми виявимо. І, можливо, буде готуватися й проєкт певної санації цих місцевостей у співпраці з місцевими силами і фірмою Dekonta», — додає вона.
Збір зразків є пілотною акцією організації Arnika в межах трансформаційної співпраці. Далі вона готує ширший проєкт мапування заражених місць у всій Дніпропетровській області.
«Ми звернулися до фірми Dekonta саме тому, що вони фахівці і допомагають нам зі збором зразків і з аналізами. Ми віримо, що станемо таким собі пілотним зразком того, що і некомерційні організації й бізнес здатні домовитися і здатні зробити роботу, що є корисною», — уточнює далі Марцела Чернохова.
Зловживання ситуацією
Arnika працює в Україні з 2018 року, але тоді вона зосереджувалася на найбільшій проблемі планети — забрудненні повітря, яке спричинює головно промисловість. Після початку повномасштабної війни вона зосередилася на інших різновидах діяльності, які були більше потрібні.
Адже деякі підприємства, наприклад, користаються з воєнної ситуації і викидають до води чи повітря речовини, яких там не мало б бути.
Крім збору зразків мулу й осаду, експерти хочуть подивитися й до місця, де впала російська бомба. «Хочемо з’ясувати, яке забруднення там виникло, чи є там якісь небезпечні речовини для українських людей, які тут живуть», — додає Чернохова.