Голашовіце: унікальне сільське бароко і… «південночеський Стоунгендж»

Голашовіце

Зелена лука зі ставком у центрі, а навколо сільські будиночки з багато оздобленими широкими фронтонами, барокова капличка, колодязь і кузня. Саме такий вигляд мають Голашовіце — маленьке село, що є одним із найгарніших у Чехії й записане в список пам’яток ЮНЕСКО. Щороку його відвідують десятки тисяч людей зі всього світу. Але декого приваблює до Голашовіц інша цікавинка — поле з менгірами неподалік, яке називають «південночеським Стоунгенджем» — адже воно, як кажуть, випромінює позитивну енергію…

Фото: Jitka Cibulová Vokatá,  Český rozhlas

«Голашовіце — винятково цілісний і добре збережений зразок традиційного центральноєвропейського села. В ньому багато визначних сільських будівель 18-го і 19-го сторіч у стилі, відомому як «південночеське народне бароко», і воно зберігає планування, що походить із середніх віків» — так описані Голашовіце, що лежать за півтора десятка кілометрів на захід від Чеських Будейовиць, на сайті ЮНЕСКО. Цього року минуло чверть століття, відколи село внесене в цей список.

Фото: Jitka Cibulová Vokatá,  Český rozhlas

У список світової культурної спадщини внесений майже повністю збережений комплекс житлових і господарських будівель — загалом 120 будівель у 23 заповідних нині садибах. Тут не лише добре впоряджені обійстя зі шпихлірами, стодолами і стайнями, але й кузня, корчма й капличка. Унікальним є й колодязь із дерев’яною поршневою помпою.

Виникнення села датують першою половиною 13-го століття, коли територія південної Чехії заселялася під час колонізації прикордонних земель. Перша письмова згадка про нього походить із 1292 року. Тоді чеський король Вацлав II подарував Голашовіце разом із кількома сусідніми селами цистерціанському монастиреві у Вищому Броді.

Фото: Jitka Cibulová Vokatá,  Český rozhlas

Первісне населення села складали чехи. Але коли близько 1520 року селом пройшла епідемія чуми, майже все населення вимерло. За легендою, вижили тільки одна селянка й один челядник — вони поховали мертвих і пішли з села, яке лишилося порожнім. До спустілого поселення абат монастиря запросив нових господарів — німців із інших сіл, що належали монастиреві. Так Голашовіце стали німецьким селом. Німці тут жили до 1945 року — і після повоєнного виселення німецького населення село знову лишилося майже безлюдним.

Фото: Jitka Cibulová Vokatá,  Český rozhlas

Саме ці дві сумні події — епідемія чуми й вигнання мешканців — парадоксально сприяли тому, що Голашовіце збереглися в нинішньому вигляді. Старих будівель не зносили, та й нових не будували — мешканці лише утримували ті об’єкти, що вже були. Завдяки цьому відвідувачі можуть милуватися їхньою чудовою архітектурою.

Сільське свято

Фото: Miroslav Tichák,  Český rozhlas

До Голашовіц, у яких живе дві сотні людей, щороку приїжджають десятки тисяч туристів — і не лише влітку, коли їх найбільше. «Їздять із Франції, Німеччини, Італії… І з Чехії. Навесні й восени з’їжджаються велосипедисти», — сказала Чеському радіо колишня хроністка села Їржина Галмлова.

Тим часом місцеві мешканці скаржаться, що стають для туристів транзитною розвагою: вони приїжджають і від’їжджають, не залишаючись навіть на ніч, і майже не витрачають у селі грошей. При цьому Голашовіце не отримують ніяких сталих дотацій ні від чеської держави, ні від ООН — їх фінансово підтримує тільки Південноморавський край. А мешканці, особливо влітку, почуваються як статисти, що грають свої ролі в музеї під відкритим небом — хоча це не музей, а живе село.

Фото: Miroslav Duschek,  Český rozhlas

І живий характер села підкреслює улюблена традиційна щорічна акція, «Сільське свято», що відбувається в передостанні вихідні липня. Цей типовий старочеський ярмарок показує зразки більш ніж 230 традиційних і нетрадиційних ремесл із Чехії, Моравії й Словаччини з багатою супровідною культурною програмою.

Як сказав Чеському радіо староста села Ян Їлек, це свято — саме по собі феномен. «Я дуже радий, що люди їздять сюди за цією атмосферою, за тим, що створили місцеві мешканці разом із ремісниками, яких я глибоко поважаю. Цей ярмарок просто неповторний, таке не можна влаштувати на Старомаку», — сказав він, маючи на увазі Староміську площу в Празі.

Фото: Andrea Poláková,  Český rozhlas

«Стоунгендж» у Голашовіцях

Фото: Filip Černý,  Český rozhlas

Але Голашовіце пропонують відвідувачам іще одну туристичну забаву: на краю села стоїть мегалітичне коло з велетенських каменів, що нагадує відомий комплекс Стоунгендж в Англії. Тому цю округлу групу каменів-менгірів і назвали «південночеським Стоунгенджем». Як твердять, він виводить із тіла відвідувачів негативну енергію й додає їм позитивну.

Фото: Filip Černý,  Český rozhlas

Кам’яне коло збудував 2008 року місцевий підприємець Вацлав Їлек із велетенських гранітних каменів — за його словами, відповідно до професійних рекомендацій знаменитого психотроніка Павела Козака. Стверджують, що цей об’єкт має найсильнішу енергію з усіх чеських мегалітичних конструкцій.

Фото: Filip Černý,  Český rozhlas

Коло складають 24 великі менгіри, ще один стоїть у центрі. Позаду стоїть іще один велетенський менгір, вагою в 19 тонн. Усі гранітні камені походять із довколишньої місцевості не далі як за 15 кілометрів від Голашовіц і «мають енергію цієї місцевості».

«Розміри кола були визначені психотронічним чином і так само були вибрані й камені, як і вимагають основи створення мегалітичних будівель. За цими ж засадами, непотрібно здійснювати жодні обряди посвячення чи активації — енергія кола діє сама по собі на підставі здатностей каменів», — стверджує Павел Козак на своєму сайті.

11
48.968554820000
14.273085590000
default
48.968554820000
14.273085590000
Автор : Katarína Brezovská
ключове слово: