135 років тому пражани вперше побачили скелет кита
28 листопада 1888 року більш ніж 20-метровий скелет смугача фінвала був уперше представлений громадськості. Відтоді він є, мабуть, найвідомішим експонатом празького Національного музею.
Коли 1885 року бурхливе море викинуло на скелястий берег у Норвегії самицю смугача фінвала, місцева китобійна компанія вирішила добряче заробити на мертвому киті. Вона розіслала пропозиції по всій Європі. Інформація дісталася й до природознавця Антоніна Фріча, тодішнього директора зоологічних і палеонтологічних колекцій Музею Королівства Чеського, нинішнього Національного музею.
Але стільки грошей, скільки просили за кита, музей не мав. Тож Антонін Фріч разом із братом, торгівцем дарами природи Вацлавом, влаштував збір коштів серед патріотичної столової спілки з назвою Jour fixe. Столові спілки, чеський феномен кінця 19-го — початку 20-го століть, були спільнотами однодумців, що збиралися раз чи двічі на тиждень на пиво й розмови у «своїй» пивниці — зараз їх порівнюють із сучасними соціальними мережами.
Завдяки цьому значна сума в 2500 австро-угорських золотих (гульденів, флоринів, ринських — усе це назви тодішньої грошової одиниці) була зібрана досить швидко. І в середині 1887 року весь скелет перевезли до Праги.
Пражани мали можливість уперше побачити його в листопаді 1888 року в будинку U Halánků — нині це Náprstkovo muzeum, музей імені чеського патріота й мецената Войти Напрстека. До нинішньої історичної будівлі Національного музею скелет перевезли 1892 року і встановили на металевих підпорах.
Три роки тому рідкісний експонат морського ссавця відбув складну реставрацію.
Смугач фінвал у Національному музеї — вже не тільки скелет
А завдяки новому мобільному застосунку відвідувачі мають можливість побачити смугача фінвала і «у природному вигляді». Досить спрямувати мобільний пристрій на більш ніж 22-метровий скелет, що нині підвішений під стелею музейної зали, і застосунок відразу «вдягне» його в м’ясо і шкіру — у вас складатиметься враження, що ви посеред океану.
Модель цього кита створила студія More.is.More. Смугач фінвал існує в розширеній реальності завдяки технології SLAM (Simultaneous Localization and Mapping — одночасна локалізація і відображення). У Чехії це тим часом виняткова можливість.
Керівництво Національного музею отримало натхнення від схожих ініціатив за кордоном. Схожі застосунки пропонують, наприклад, Rijskmuseum у Нідерландах, Art Institute of Chicago в Чикаго або American Museum of Natural History і Museum of Modern Art у Нью-Йорку.
