Запис до середніх та вищих навчальних закладів Чехії розпочато — педагоги і вступники діляться досвідом

Українська молодь готується до вступу до чеських навчальних закладів. Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова запитувала випускника гімназії, гітариста Іллю Ситника з Миргороду про його досвід — п’ять разів юнак вступав на факультети музики чеських вишів. Також чеський педагог та керівник філії для підготовки іноземців до вступу до чеських навчальних закладів у Маріанських Лазнях Петр Гала розповів, як він оцінює успішність вступу дітей біженців минулої весни та їхні шанси цього року.

— Для підлітків віком до 16 років, дійсно, було важко підготуватися до вступу до середніх шкіл у Чехії. Ця проблема є у двох площинах. По-перше, ми всі знаємо, що більшість молоді навчається паралельно ще й в українських онлайн-школах. Тобто в них велике навантаження: готувати завдання в українській системі онлайн і одночасно потрібно втягнутися у чеське середовище, сумлінно вчити чеську мову і за допомогою її знання підготуватися так, щоб успішно скласти іспити до чеської середньої школи.

— Ви маєте зворотній зв’язок, якусь інформацію? Чи діти вступили до середніх шкіл?

— Діти вступили до середніх шкіл, поки що вони розглядаються та приєднуються до чеської спільноти, проте, з іншого боку, ми знаємо, що не всім це вдалося. Тому що, якщо не було оптимального підходу, тобто не було сили волі, щоб опанувати чеську мову настільки, щоб бути спроможним комунікувати чеською настільки успішно, аби скласти іспити до середньої школи — при відсутності цієї сили волі результат був відсутній. Також це проявилося при вступі до університетів. У нас є гарний результат, ми досить добре підготували наших студентів і вони склали іспити на досить важкі спеціальності в університетах. Так, вступ на медицину можливий, як і на неприродознавчі факультети.

Ілля Ситник|Фото: Barbora Navrátilová, Radio Prague International

Ілля Ситник із Миргороду евакуювався від російської навали разом з мамою. За час перебування в Чехії Ілля встиг закінчити українську онлайн-гімназію та чеську гімназію. Ілля — талановитий гітарист, артист та композитор. Завдяки своїм концертам юнак вже має чеських друзів, які йому допомагали вивчити чеську мову. Ілля думає продовжити навчання і зараз чекає на результати вступних іспитів до HAMU — Факультету музики і танцю Академії сценічних мистецтв у Празі.

— Мене звати Ілля Ситник, я живу у Чехії орієнтовно два роки. Зараз я проживаю в Чеських Будейовицях.

— Наскільки важко вам було входити в чеське суспільство? Ви вчилися в чеській гімназії.

— Так, і тут проблема була в тому, що ми приїхали майже без коштів. Коли я навчався в гімназії, чехи почали мене вчити чеської, бо я тоді спілкувався англійською, не завжди можна було вписатись, я ж в Чехії, не в Америці.

— Чеська мова споріднена з українською, це слов’янські мови. Можливо, ваша творча робота вам допомогла. Це не так легко — влитися в колектив, щоб вас сприймали як рівного собі.

— Чехи постійно пояснювали, виправляли мої помилки, і саме тут важливу роль відіграла гітара. Завдяки гітарі мене почали запрошувати на різні події, там мене знайомили з людьми. Так я познайомився з чеською сім’єю, яка мене возила, допомагала, влаштовувала концерти. Так я познайомився з депутатом міської ради, його звати Сватомір Млчох, гарна людина, і багато допомагає українцям.

Zobrazit příspěvek na Instagramu

Příspěvek sdílený Max Sytnyk (@sytn_yk)

— Чому ви вирішили вступати до чеської консерваторії?

— Я пробував вступати в Чеських Будейовицях, і до Празької консерваторії, і також в HAMU — Факультет музики і танцю Академії сценічних мистецтв у Празі. Я ще зараз чекаю на рішення вступної комісії у HAMU. Чому я обрав Чехію? В Чехії, в Празі, по-перше, є дуже багато інтелектуалів і відомих людей, чехи — наші друзі, які нам тут допомагають.

— Ви думаєте, що ви тут себе зможете реалізувати?

— Я собі думаю, що зможу тут себе реалізувати. Від 9 років я грав класику. Все життя. Тут, коли я переїхав, в мене була річна пауза і потім я почав грати на гітарі, але не класику, але віртуозний репертуар. Я дуже мало чув про тих, хто грає віртуозний репертуар. В основному всі грають класику. Для мене тут є можливість показати, що на гітарі можна грати по-іншому, що є інший, недосліджений стиль. Я хочу змінити бачення людей.

— У Празі ви вже грали?

— Коли я приїхав, через пів року, я грав у чеському Сенаті в Празі. В мене навіть є фотографія з президентом. В мене був свій власний концерт у Сенаті в Празі.

— Ви вже заполонили серця чеської інтелігенції. Які у вас враження з іспитів у HAMU? Чи було це складно?

— Протягом цього року я складав іспити до різних музичних факультетів, університетів та консерваторій. В чотирьох із них я іспити не склав з двох причин: казали, що я не знаю музичну теорію і я не граю класичний репертуар. Хоча в HAMU я чудово склав іспит з музичної теорії, я набрав 21 бал з 25. Проблема в тому, що я класику не граю, я граю віртуозну музику. Всі грають класику. Але якщо я буду грати класику, я буду як всі інші. Буду чекати на відповідь від HAMU.

— Ви не пробували подумати над компромісом: якщо ваш вступ до музичної академії залежить від виконання класичного твору, можливо, треба підготуватися?

— Це було б дуже логічно, мені не вистачило часу на підготовку. Коли я приїхав, в мене не було гітари спочатку, потім я позичив гітару у чеського вчителя. Більшість часу займала підготовка до імпровізацій на своїх концертах. В Чеських Будейовицях є три центри допомоги: «Надія», Червоний Хрест і ще один центр, де плетуть маскувальні сітки для ЗСУ, донатять, щось купляють для воїнів, передають. Звичайно, я маю контакти на них, я з ними спілкуюся, проводжу час, там дуже багато діточок, для них я проводжу уроки гітари.