Чеський фахівець досліджує Рівненщину та її національні меншини — і український характер
Чеський науковець-антрополог, асистент професора педагогічного факультету Університету міста Градець-Кралове Лудек Їрка презентував днями у Празі свою книжку «Рівненська область та її меншини». Презентація книжки відбулася напередодні других роковин від початку повномасштабної війни Росії проти України, 22 лютого.
Декілька років Лудек Їрка досліджував історію різних етнічних груп, які проживали на Рівненщині в 19-му столітті. Книжка «Рівненська область та її меншини» складається з двох частин: у першій містяться історичні факти про тогочасну Україну, більша частина якої, включно з Рівненщиною, довгий час і до початку 19-го століття входила до складу Російської імперії, а інша частина складається з інтерв’ю з представниками різних етносів та їхніми нащадками, які і зараз частково населяють Рівненську область.
«Там є написано все від 19-го століття — від царської Росії, потім польський режим, потім радянський, потім німецький режим, а потім вже другі совєти, від 45-го року — десь 150 років. І в цьому така думка, що на початку був більше націоналізм, а потім через війну були неприємні етнічні стосунки. Радянська влада хотіла, аби всі були «совєти» і щоб не було різниці між національностями. Можу сказати, що всі фахівці, всі історики пишуть, що після війни залишилися в Рівненській області тільки українці, але цю тезу я трохи розвінчую — адже люди, які там живуть, так не думають, а кажуть, що все одно була якась етнічна диференціація, що там відчували себе українцями, але була різниця між людьми, які приїхали з Чехословаччини і з Польщі, а навіть ще були етнічні групи — поляки і чехи. А коли народилися їхні діти і наступне покоління, то вже була така асиміляція в етнічне суспільство».
Завдяки подорожам Україною науковець не лише зміг відповісти на запитання свого дослідження, але й частково вивчив менталітет українців і зміг зрозуміти непросте життя української нації поруч із сусідніми європейськими країнами, і зрозуміти, чим відрізняється українець, наприклад, від чеха чи поляка.
Лудек Їрка відзначив гостинність українців, які, незважаючи на скромне, важке життя, завжди щедро накриють стіл і гарно приймуть своїх гостей.
«Насправді українці — мені було вже навіть трохи неприємно з одної точки зору, бо я заходжу в гості — дають мені багато їжі, а я не хочу їсти, але мушу їсти, а це вже було занадто. Мене годували, а я вже навіть того не хотів. З цієї точки зору смішно, я зараз жартую трохи. Але це було так, що дуже привітні, що було досить вже цього. Розумієте, це жарт».
За ці два роки чеський викладач помітив, якими згуртованими стали українці, як багато волонтерять і підтримують одне одного, і в тилу, і на фронті виконують своє призначення і міцно взаємодіють під час жорстокої війни й битви за майбутнє української нації.
«Одна країна, одна нація. Це зараз так і є. Це я бачу, що людей підтримують дуже сильно волонтери фінансово. А це дуже цікаво. Я бачу, що ситуація трохи змінилася, зрушилась. Коли я був в Україні у вересні, люди були більше сумні, знаєте. Це все таки негатив — ця війна».
Лудек подорожував Україною, і його вразило, що його, бідного студента з Чехії, сприйняли колись як заможного іноземця.
«Мене дуже вразило сприйняття чехів, коли я був в Україні. Я звик, що живу тут у Центральній Європі, і коли я був на Заході, то побачили, що я не маю грошей, я був простий, бідний студент і так далі. Бо так думають про Чехію у Франції чи Британії. А коли я був в Україні, то думали, що я багатий — це було для мене дуже смішно. Це було таке перше враження, можливо… Тому що якщо порівняти, то Чехія економічно більше розвинута, ніж Україна».
На зустріч із науковцем прийшли студенти та викладачі, які цікавляться історією України. Але, на думку Лудека Їрки, книжка, яку він презентував, буде цікава і звичайним чехам. Таким чином, прочитавши її, вони можуть більше дізнатися про Україну і, можливо, зрозуміти, чому сталося вторгнення російських військ на територію України і чому українці так відчайдушно відстоюють свою свободу та незалежність.
