Бережіться кліщів. У містах навіть більше, ніж у лісах
Зокрема, кліщі в міських парках, лісопарках і садах заражені бактеріями хвороби Лайма, або ж бореліозу, аж утричі частіше, ніж кліщі в лісі, з’ясували фахівці. Від минулого року паразитологи з Академії наук разом із фахівцями з Державного інституту охорони здоров’я в Празі і Вищої гірничої школи — Технічного університету в Остраві почали здійснювати проєкт «Кліщі в місті».
Вони перевіряли кліщів, зібраних у містах, на наявність п’яти видів бактерій, які можуть спричинити захворювання людини. 44 відсотки були заражені принаймні однією з цих бактерій.
Найчастіше — в 26 відсотках випадків — у кліщів виявляли збудника хвороби Лайма. В деяких парках таких кліщів було й понад 30 відсотків.
«Хвороби, які переносять кліщі, ми пов’язуємо перш за все з відвідуванням лісів, які є природним місцем перебування кліщів. Але, як свідчать наші результати, з кліщами і цими інфекціями ми можемо зустрітися частіше в міських парках, лісопарках і садах, ніж у лісах. Таким чином, міська зелень становить високий рівень ризику для здоров’я. При цьому мало хто використовує репелент перед прогулянкою в парку чи після повернення з парку перевіряє, чи не присмоктався кліщ», — каже Катержина Кибіцова, керівниця Національної референтної лабораторії досліджень бореліозу Лайма Державного інституту охорони здоров’я.
Як повідомив керівник проєкту «Кліщі в місті» Вацлав Геніґ із Паразитологічного інституту Біологічного центру Академії наук, дослідники виявили велику різницю між окремими парками чи й між різними частинами парку — в першу чергу залежно від того, чи то були центральні й добре доглянуті міські парки, чи радше лісопарки з деревами й кущами. У різних місцях знаходили від 1 до 72 кліщів на 100 квадратних метрів — найбільше їх у менш доглянутих частинах парку, а на регулярно кошеному газоні вони траплялися лише зрідка.
Пересічно ж дослідники знаходили в міських парках по 15 кліщів на 100 квадратних метрів. Це значно більше, ніж їх є в лісах, каже керівник Національної референтної лабораторії дезінсекції і дератизації Мартін Кулма.
Керівниця Державного інституту охорони здоров’я Барбора Мацкова наголосила: якщо ми хочемо обмежити ризик заразитися хворобою Лайма, необхідно щонайшвидше прибрати кліща, що присмоктався. «Щеплення від цього захворювання не існує. Але варто вакцинуватися від іще однієї з серйозних інфекцій, що їх переносять кліщі, — від кліщового енцефаліту», — нагадує вона.
Щеплення від цього вірусного захворювання рекомендує і Петр Кимпел із інфекційного відділення Сілезької лікарні в Опаві. Адже Чехія, звертає увагу фахівець, належить до країн із найбільшою захворюваністю на кліщовий енцефаліт.
Де і як (не) натрапити на кліща
Медики закликають, щоб люди, йдучи на прогулянки серед зелені, не забували про спрей від кліщів і комах, а повернувшись із такої прогулянки, оглядали себе й одне одного. Адже кліщі переносять небезпечні хвороби — хворобу Лайма (бореліоз) і кліщовий енцефаліт.
Загалом кажучи, найбільша активність кліщів спостерігається в період від березня до червня, причому головний максимум настає в травні. Друге зростання настає восени і триває до початку перших морозів. Найкраще ведеться кліщам у теплому й вологому середовищі, найгірше — за сухої погоди.
Лікарі кажуть: якщо кліщ пробув під шкірою менш ніж добу — ймовірність інфікуватися мала, у кінці ж третього тижня наближається до ста відсотків. Тому, щойно ви помітили кліща під шкірою, звертайтеся до медиків.
Типове середовище для кліщів — листяні й мішані ліси і кущі з землею, вкритою трав’яною рослинністю, де весь день утримується оптимальна волога. Сприятливі для них береги річок, струмків чи ставків, парки, сади і неутримувані пасовиська. Значно менше кліщів у хвойних лісах, особливо якщо в них немає рослинності на землі, чи в кам’янистих місцевостях із мінімумом рослинності. Через специфічні вимоги до вологості кліщам не підходять сонячні й зовсім сухі місця чи місця без рослинності. Так само для них не придатні постійно підмочені місцевості. А на сільськогосподарських культурах вони майже не трапляються.