Щоденники, есе та вірші, написані після 24 лютого — у Празі презентували книжку «Війна 2022»
Майже 500 сторінок, понад 40 авторів та реальні історії війни. У Празі презентували одну з перших книжок про повномасштабне російське вторгнення в Україну. Уривки з антології та долі письменників зачитували дві поетеси, чиї вірші також прикрасили це видання.
Одна з них, Юлія Мусаковська, — поетеса та перекладачка. Жінка каже: ця робота надзвичайно важлива для кожного українця.
«Ця книга містить твори різного жанру. Це поезія, есеї та щоденники найяскравіших українських письменників та інтелектуалів. Це свідчення перших місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це такий зріз дуже гострих, болючих емоцій та переживань. Досвідів, які проживали у цей час українці».
Аналізуючи свої вірші у збірці, Юлія пояснює, що кожен з них був присвячений жахливій події, яка зачепила за живе.
«В антології вміщені вірші, які написала в перші місяці після повномасштабного вторгнення. І це тексти, які для мене є досить болісними, і вони написані після великих потрясінь. І, напевно, кожен текст можна присвятити якійсь страшній події. Наприклад, після виявлення воєнних злочинів росіян у Бучі, після віднайдення масових поховань на Ізюмщині. Але є і тексти, які дають надію читачеві, і це теж дуже важливо, тому що ми маємо відшукувати світло».
Під однією обкладинкою зібралися твори Сергія Жадана, Ліни Костенко, Юрія Андруховича та інших письменників, зокрема і тих, які зараз воюють на фронті, наприклад, Артема Чеха, Артема Чапая та Павла Вишебаби.
Наталія Ткачик, українська поетеса, перекладачка та літературний редактор, каже: деяких авторів цієї збірки вже немає серед живих.
«Ми приїхали до Праги із презентацією другого українського видання, і ззаду на обкладинці біля прізвищ авторів вже з’явилося дві жалобні рамки. Біля прізвища Володимира Вакуленка — це був відомий дитячий письменник, який в Капитолівці на Харківщині потрапив під окупацію, а в березні 2022 року росіяни його викрали. Тільки після того, як у вересні деокупували ті території та знайшли той жахливий цвинтар в Ізюмському лісі, в одній із безіменних могил знайшли Володимира Вакуленка. Друга авторка цієї книжки, якої через росіян теж немає серед живих, — це Вікторія Амеліна. Вона збирала свідчення і докази воєнних злочинів росіян на наших деокупованих територіях. Наприкінці червня 2023 року російська ракета у Краматорську влучила в піцерію, де в той час перебувала Вікторія. Вона приїхала туди, щоби показати наші воєнні реалії колумбійським письменникам, але через зазнані травми померла».
Також Наталія зазначає, що у Празі була дуже структурна розмова з глядачами, та, попри це, емоції на заході зашкалювали.
«Празька публіка була дуже тепла та відкрита. Слухачі підходили, ділились своїми історіями, плакали. Переді мною сиділо кілька жінок, які весь час плакали. Передусім це означає, що людям відгукуються ці слова. Тобто автори написали ці твори для таких самих українців, як вони».
Одна з організаторок презентації у Празі Іванна Карпа каже: важливо було зробити захід теплим та інформативним, тому обрали історичний будинок «Біля кам’яного дзвону» у самому центрі міста, в якому працює Галерея міста Праги, та запросили фахового модератора — чеську україністку Ленку Віхову.
«Я звернулася в галерею, і вони одразу підтримали нашу ідею. Ми дуже щасливі, що запрошення прийняла Ленка Віхова. Вона модерувала цю акцію. Я думаю, що люди відкрили для себе дуже багато імен наших письменників, які якраз зродилися під час нашої великої трагедії. Для літератури це дуже великий внесок».
Під час презентації були і сльози, і гордість за українців, і непересічні життєві історії, які показують реалії війни.
Відвідувачка заходу Марія розповідає, що саме такі зустрічі нагадують, як важливо допомагати Україні на шляху до перемоги.
«Для мене дуже важливі такі презентації, бо я знаю, що там дуже багато військових пише, тому цінно, що ти можеш з перших рук від військових щось прочитати та зрозуміти. Ця книга нагадує, що щоб ми не робили, нам потрібно робити вдвічі більше».
Книжка «Війна 2022» була також перекладена польською мовою. Під час презентації кожен охочий міг придбати собі примірник з підписами від авторів.
