Українська спільнота в Кладні: де квіти цвітуть, там українці живуть
Українська спільнота допомагає Кладну процвітати: львів’янка Люба Майка, яка вже чотири роки живе у Кладні, каже, що українці допомагають розбудові міста. З нею зустрілася редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова і запитала про її враження: що змінилося з приходом хвилі біженців із України.
— На початок (повномасштабної) війни, коли наші люди почали приїжджати, Кладно почало якось швидше розвиватися. Українські страви зараз можна знайти в кафе, ресторанах. Люди хочцть щось свого, щоб було домашнє, натуральне.
— Що ми теж всі помітили: по різних чеських містах почали з’являтися українські ресторації. Це ми говоримо про роботу, яку собі українці тут знаходять, самі собі організують міні-бізнеси.
— У нас в Кладнм відкрилося дуже багато допомоги для українців. Є доброчинне кафе Bílá růže, там є караоке для українців, туди люди можуть прийти, поспівати, поспілкуватися. Там є українська кухня. Спочатку цей заклад був для наших біженців. А зараз це кафе, люди просто збираються. В нас є сторінка — «Добрі люди в Кладно», або «Українці в Кладно». Там є дуже багато оголошень, де надають роботу, пишуть там по-українськи. Там віддають або продають речі, допомагають з документами. Хтось шукає лікаря, наприклад, дитячого, чи психіатра, чи українськомовного стоматолога. Навіть знайшли українського гінеколога з Києва, вона вже тут давно і має підтверджений диплом лікаря. Є вчителі, які ще мають підтвердити свої дипломи, а поки що вони працюють асистентами вчителя у школах. Є священник, який робив дуже багато для українських дітей, які не мали змоги поїхати у літній табір. Священник для них організовував зелені табори, а кошти він збирав від Європейського союзу і надавала чеська держава. Українці, які є в Кладні, практично всі працюють, по 12 годин, дуже мало людей, що отримують соціальну підтримку через безробіття.
— Основна робота — це мабуть, пекарні, здається, що це «легенька» робота, тому що вона не вимагає кваліфікації.
— Пекарні, робота на заводах, у нас є Škoda, Amazon, Lego. Беруть дуже багато наших людей навіть без знання мови.
— Коли людина в активному робочому процесі, на підприємстві, то й мову можна вивчити швидше.
— Так. І є дуже багато українських дітей. І вчителі навіть в шоку, що за рік наші діти, які приїжджають з іншої країни, знають мову ліпше, ніж чеські діти. І іноземні мови: чехи знають англійську і німецьку, а наші діти знають ще й французьку, бо в Україні навчання іноземним мовам розвинуто більше. Кладно було непопулярне, не до кінця розбудоване. А зараз, коли наші люди приїхали, воно почало розквітати, прямо на очах: дороги почали робити, садити дерева, розбудовувати будинки. І коли йдеш біля будинків, видно, де українці живуть, бо там всюди посаджені клумби.
— Всі звикли до своєї національної, традиційної їжі. А як це змінилося в Кладні?
— Тут на початку було дуже важко, організму було важко перетравлювати чеську їжу. Вона зовсім по-іншому смакує. Навіть картоплю купиш, а вона інакша.
— Не той смак?
— Так. Вже потім відкрилися українські магазини в нас, і дуже багато товарів з України. Наші люди не йдуть до «Лідлу» або «Альберту», більшість йде до наших українських магазинів. Наші дівчата, як то кажуть, бізнесменки. Хто що вміє: та вареники ліпить, продає, домашні вироби на інтернеті продає. Люди замовляють, купляють пельмені, вареники, налисники, голубці — все домашня їжа. Хтось торти пече на замовлення — все, реклама пішла. Свої лікарі, свої перукарі, всі свої майстри.