Письменник Сергій Жадан приєднався до бригади «Хартія», між тим у Чехії знайомляться з перекладами його творчості
Поки редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова готувалася до інтерв’ю з Мірославом Томеком, перекладачем творів Сергія Жадана, стало відомо, що відомий український письменник та співак, як і обіцяв іще навесні, приєднався до лав бригади Нацгвардії «Хартія», незважаючи на те, що скоро йому виповнюється 50 років. Чехи добре знайомі з творчістю Жадана та його гуртом «Жадан і собаки», який виступав минулої весни в Празі. Наприкінці травня стало відомо, що непересічний переклад Мірослава Томека роману Сергія Жадана «Депеш Мод» увійшов до ширшої номінації премії Йозефа Юнгмана за 2023-й рік. Яких ще українських авторів перекладає Мірослав Томек?
— Я перекладаю на чеську твори українських письменників, таких— як Сергій Жадан, Юрій Андрухович чи Валеріан Підмогильний.
— Цікавий початок, як ви прийшли до української літератури, до мови?
— Я взагалі, коли закінчував середню школу, шукав собі додаткову спеціальність до історії. Я взяв українську мову, бо там був невеличкий конкурс, я думав, що туди я точно потраплю. Потім мені сподобалось, я втягнувся, почав цікавитись українською історією і літературою, зокрема, новітньою, почав там перекладати, знайомитися з письменниками, писати про українську культуру.
— Ви зустрічалися з ними особисто перед тим, як почати працювати над перекладами їхніх творів? Тобто вас же щось особисто зацікавило щодо конкретних авторів?
— Мене особисто щось зацікавило, але з авторами я вже зустрічався пізніше. Але так, Сергія Жадана я вже давно знаю, вперше я з ним бачився у 2011 році.
— Особисто мені він запам’ятався своїми оповіданнями про подорожі до Берліну. Іноді я цю книжку перечитую, тому що вона була бадьора: початок 90-х років 20-го сторіччя, коли молодь кудись виїздила, коли відкрилися кордони, і це було тоді незаангажоване, перші дівочі та юнацькі враження від життя.
— Це ви описуєте книжку «Біг Мак», це і є мій перший переклад, ми її переклали разом з другом, Олексієм Севруком, вона вийшла якраз у 2011 році, коли я тільки закінчував магістратуру. І тоді Жадан приїздив на презентацію книжки зі своїм гуртом «Собаки в космосі», вони виступили у празькому клубі „Modrá opice“, групу тоді ще звали не «Собаки і Жадан», а «Собаки в космосі».
— Тоді, можливо, нам всім здавалось, що це початок життя, якесь відкриття, що все погане за нами. Але потім воно почало намотуватися, як ланцюг. Всі ці події коло нас, у політиці, і Росія, яка передумала бути хорошими людьми… І ви взялися за подальші твори. Скажіть, вас там щось шокувало, у своїх відкриттях, скоріше, як провидіння майбутнього, як засторога — не те, що ми маємо боятися, але що нас всіх чекає після Донбасу. Тому що коли ви читаєте Жадана про Донбас, це чорна смуга. І ви думаєте: добре, що воно далеко. Але воно виявилося поруч.
— Якоїсь перестороги в Жаданових текстах я не зустрічав, ну, лише у «Ворошиловграді» — там йдеться про те, що треба завжди вміти захищати те, що твоє. Це можна прийняти як пересторогу.
— Чому ви вважаєте, що чеському читачеві це цікаво? І чи є якась реакція? Наприклад, останній переклад Жадана у вашому виконанні — його роман «Інтернат».
— Останній мій переклад — це роман «Депеш Мод». І насправді я набагато раніше почав перекладати «Депеш Мод», коли ще Сергій Жадан «Інтернат» і не почав писати, я вже перекладав «Депеш Мод». Але так вийшло, що спочатку чеською з’явився «Інтернат», бо вже йшла війна, а потім з’явився «Депеш Мод». Це мій останній переклад. Це неважливо, по суті. Я думаю, що «Інтернат» успішний тому, що чеський читач хоче читати про війну в Україні. Там, правда, нестиковка, тому що «Інтернат» — про війну у 15-му році, яка триває з 2014 року. Чеські читачі це, мабуть, не завжди усвідомлюють. Просто беруть книжку, відкривають і думають, що там буде про нинішню війну в Україні. Через те книжка має чималий успіх, люди її купують, відгуків багато. «Депеш Мод», яке вийшло наприкінці минулого року, не користується аж таким успіхом.
— Це шкода. Але там було багато лексики, вживаної між хлопцями.
— У нас це скандалу чи ажіотажу викликати не може, чеський читач призвичаєний, це контекст української і чеської літератури. У цьому плані вони дещо відрізняються.
— Ви спілкуєтеся зараз з Жаданом?
— Ми знайомі, але щоб так переписуватися — ні, бо він дуже зайнятий. Рік тому я брав у нього інтерв’ю, і дуже довго тривало, щоб узгодити час.
— Тепер ми поступово підходимо до повідомлення, що Сергій Жадан приєднався до лав ЗСУ. Вас це дивує, чи ви вважаєте, що для Сергія це нормальна позиція?
— Про це говориться вже два місяці, тоді якийсь журналіст написав, що бригада «Хартія» вже скоро поповниться ще одним солдатом на ім’я Сергій Жадан. Потім навіть Тімоті Снайдер написав про це у твітері. Жадану, мабуть, було трохи незручно, але ясно, що у нього багато справ, які треба було закрити. 25 травня був великий виступ у Києві, на якомусь стадіоні. Жадан презентував повне зібрання віршів. Я очікував, що так станеться, сподіваюся, що його життя будуть берегти. Мабуть, він не буде на передовій весь час, знаходитиме час продовжувати свою творчу діяльність, виступи, подорожі. Вже зараз відомо, що у вересні у Сергія виходить книжка нових оповідань, які він частково вже оприлюднив у фейсбуці.
Також на цю тему
-
Важливо співпереживати разом із Україною — поет Сергій Жадан на празькому книжковому ярмарку
Цьогорічний міжнародний книжковий ярмарок «Svět knihy» («Світ книги»), який відбувся в чеській столиці минулого тижня, відвідали рекордні 60 тисяч людей