Чеський учений Прокоп Дівіш створив перший у світі заземлений блискавичник 270 років тому
Він був встановлений у дворі його будинку в селі Пржіметіце біля Знойма (нині це вже частина міста), де Дівіш був парафіяльним священником і одночасно здійснював наукові експерименти.
Власне, Дівіш не думав про блискавичник, який би просто відводив удар блискавки в землю. Він створював цілу складну «погодну машину», яка, за його ідеєю, мала постійно вирівнювати різницю напруженості між небом і землею і тим узагалі запобігати блискавкам.
Основою його «погодної машини» було металеве перехрестя, встановлене на 40-метровому стовпі. На його раменах були розміщені додаткові палиці з 12 металевими коробками, в яких були насипані залізні ошурки, а на верхній поверхні було загалом чотири сотні металевих шпичаків, які стирчали до неба. Вся ця конструкція була закріплена трьома металевими ланцюгами-розтяжками, які й заземлювали її.
Урочисте встановлення «машини» відбулося 15 червня 1754 року. При кожній грозі Дівіш стежив за власноруч створеним пристроєм і результати спостережень склав у широкий трактат «Про сутність атмосферної електрики», який присвятив імператриці Марії-Терезії.
Але, звісно, ця конструкція не «заземлювала небо», як прагнув винахідник, зате стала першим заземленим блискавичником. Американець Бенджамін Франклін встановив свій заземлений стрижневий блискавичник у Філадельфії аж через шість років. Та його ідея полягала саме в тому, для чого блискавичники й існують — відводити електричний удар у безпечне місце.
Та вже 1759 року центральну Європу охопила посуха. І селяни вирішили, що в ній винна саме Дівішева «погодна машина». Вони вдерлися на його подвір’я і знищили її.
Створювати нову Прокоп Дівіш не став. Навіть коли вже наступного, аж надто дощового року селяни прийшли просити його про це…
Зараз у Чехії існує три зменшені копії «погодної машини» Прокопа Дівіша. Одна — в колишньому селі Пржіметіце, а нині вже на околиці Знойма, де створений меморіал дослідника. Ще одна — на даху театру в Зноймі, названому його іменем. І третя копія — на місці, де стояв дім, у якому народився Дівіш, у селі Гелвіковіце біля Жамберку. У хаті, що стоїть на місці рідного дому винахідника, нині присвячений йому музей.
