Генерал Геліодор Піка був страчений комуністами 75 років тому після інсценованого процесу
Судовий фарс із Геліодором Пікою разом зі справою Мілади Горакової належить до найвідоміших політичних процесів у комуністичній Чехословаччині. Його засудили до страти на підставі фальсифікованих доказів.
Геліодор Піка, легіонер у часи Першої світової війни, був патріотом, поважаним дипломатом, який виступав на захист демократичних принципів перших президентів Чехословаччини Томаша Ґарріґа Масарика і Едварда Бенеша.
Під час Другої світової війни він, перебуваючи на Балканах, а потім в СРСР, урятував життя багатьох чеських біженців, інтернованих полонених і чехословацьких євреїв. Він брав участь у створенні в СРСР майбутнього Першого чехословацького армійського корпусу, там він зустрічався, зокрема, з Людвіком Свободою, який пізніше, під час «Празької весни» 1968 року, став президентом комуністичної Чехословаччини.
Пізніше Піка став командувачем чехословацької військової місії в СРСР. У травні 1945 року він повернувся до визволеної Чехословаччини і отримав звання дивізійного генерала (по-сучасному генерал-майора).
Судове вбивство
Переконаний демократ був вкрай незручним для комуністів, які захопили владу після державного перевороту в лютому 1948 року. Він також надто багато знав про роботу радянських спецслужб і про плани радянського керівництва запровадити на звільнених Червоною армією територіях диктатуру пролетаріату. За це він мусив заплатити життям.
Радянські шпигуни в тодішній Чехословаччині, керівник військової розвідки Бедржих Рейцин і комуністичний фанатик, який цілком неприховано працював на СРСР, Карел Ваш, не вагалися створити фальшивий доказ, на підставі якого після триденного фальсифікованого процесу Геліодор Піка був визнаний винним у шпигунстві і зраді батьківщини. 21 червня 1949 року його стратили просто на території в’язниці «На Борех» у Плзені.
Посмертне визнання
Син Піки Мілан (1922—2019), бригадний генерал, член закордонного опору і офіцер британських Королівських повітряних сил, у 1950-х роках теж зазнав репресій. Але він домігся того, що 1968 року розгляд справи поновили — і реабілітували його батька. Та комуністичний режим не поспішав визнавати його заслуги.
І вже 1991 року Вацлав Гавел, на той час президент посткомуністичної Чехо-Словаччини, посмертно нагородив Геліодора Піку орденом Мілана Растіслава Штефаніка — однією з найвищих у той час військових державних нагород — за особливі заслуги в бою за визволення батьківщини під час Другої світової війни. А 2020 року президент Чехії Мілош Земан посмертно нагородив генерала й орденом Білого лева — найвищою чеською державною нагородою.
Геліодор Піка також був вшанований посмертно й іншим чином: у Плзені і в його рідному селі Штітіні йому встановили пам’ятники, його іменем названі вулиці й площі, а також 53-й полк розвідки і радіоелектронної боротьби Збройних сил Чехії, що базується в Опаві — місті за десяток кілометрів від Штітіна.
Комуністичний фанатик і агент НКВС СРСР Карел Ваш, що працював на прокурорських і суддівських посадах, а в справі Піки вів її як слідчий суддя, а потім уже як прокурор запропонував йому смертну кару, після падіння комунізму постав перед судом. 2001 року, у 85-річному віці, він був засуджений до семи років позбавлення волі, але в апеляції справу закрили, пославшись на перевищення терміну давності. Ваш дожив віку непокараним. 2012 року після смерті Ваша його дочка висипала його попіл десь на природі, заявивши, що її батько не гідний мати могилу.
А Бедржих Рейцин, іще один учасник переслідування Геліодора Піки, сам був обвинувачений комуністичною владою в антидержавній діяльності і страчений 1952 року.
