Де зцілюють води. Карлові Вари, величний курорт посеред лісів
Це найбільше і найбільш відвідуване курортне місто Чехії. Разом із Маріанськими Лазнями і Франтішковими Лазнями воно складає Західночеський курортний трикутник, що разом зі ще кількома великими курортами Європи був занесений 2021 року до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Карлові Вари — це величні краєвиди, чудова архітектура і унікальні курортні процедури, засновані на цілющих властивостях місцевих термальних мінеральних джерел.
Як стверджують перекази, місто заснував король Чехії й імператор Священної Римської імперії німецької нації Карл IV 1370 року. Полюючи на оленів, він виявив гарячі джерела і наказав збудувати місто там, у вузькій долині річки Теплої, поміж лісистих пагорбів. Власне, ці гарячі джерела й відображені в місцевих назвах: «вари» — бо вода в цих джерелах аж «вариться», а річка Teplá — це слово чеською мовою, на відміну від української, й означає зовсім не «тепла», але «гаряча».
Протягом століть містечко виросло в курортний центр, слава якого вийшла далеко поза межі Чехії. Воно стало популярним пунктом призначення для європейської аристократії й інших славнозвісностей — таких, як Ґете, Бетховен чи Моцарт.
Щоб відчути атмосферу й красу історичної частини міста, варто прогулятися вздовж річки Теплої — яка, як ми вже знаємо, насправді Гаряча, стільки гарячої води з термальних джерел вливається в неї. Прогулюючись уздовж елегантних історичних колонад, можете налити в курортний джбанок води з одного з джерел, які виведені там на поверхню. Смак специфічний, гірко-солоний. І майте на увазі: можливе несподіване послаблення шлунку.
Систематичне вживання мінеральної води — найважливіший елемент будь-якого курортного лікування в Карлових Варах. Тут лікують у першу чергу хвороби травної системи, метаболічні розлади і захворювання скелетно-м’язової системи. Пацієнти п’ють воду тільки з приписаного лікарем джерела, тільки приписану кількість і в приписаний час. Цілющу воду вживають зі спеціальних курортних джбанків із довгою рурочкою, каже гід Їтка Граділкова.
«Люди приходять сюди тричі на день, завжди за пів години чи за годину до їжі. Вони сьорбають воду з цих джбанків — не більше ніж літр на день».
Загалом у Карлових Варах на поверхню виходять понад 80 мінеральних джерел. Доступні для громадськості близько півтора десятка з них. При цьому найвідоміших джерел дванадцять, а зареєстроване за номером 13 для загального відвідування закрите. Тому в Карлових Варах жартома називають «тринадцятим джерелом» створений у цьому місті лікер на травах «Бехеровка».
Але всі ці струмені на поверхні походять із одного джерела в глибині. Тому склад води в них практично однаковий — єдина відмінність у температурі, розповідає Їтка Граділкова.
«У нас щодня виливається понад три мільйони літрів гарячої води. В кожному літрі близько 6,5 грамів мінеральних солей. Тобто загалом 18 тонн мінеральних солей щодня».
Типовий елемент курортної архітектури пов’язаний якраз із цілющими водами — це колонади. Їх будували, щоб захистити гостей курорту від негоди, коли вони прогулювалися поміж джерел. Саме так є і в Карлових Варах.
Найбільша й найвеличніша з них, Млинська колонада, була збудована 1882 року на місці, де на березі річки Теплої колись стояв млин, розповідає Граділкова.
«Млинська колонада має 124 колони в грецькому стилі. Її спроєктував архітектор Йозеф Зітек, який також збудував Національний театр у Празі. В ній є п’ять цілющих джерел, кожне зі своїм номером, назвою і температурою води».
Зразків пишної архітектури в місті багато, каже гід.
«Тут переважно стиль історицизму — італійський неоренесанс, «Ґранд-отель Пупп» збудований у французькому необароковому стилі, готель «Фелікс Завойський» — у квітучому модерні. Гості приїжджали з різних країн, тож місцеві архітектори проєктували будинки так, щоб вони почувалися як удома».
Багато будівель у Карлових Варах спроєктувала студія віденських архітекторів Фердінанда Фельнера і Германа Гельмера. Серед них — Міський театр, Імператорський курорт (Цісарські лазні), але також і фарбована в біле Ринкова (Тржні) колонада. Дерев’яне різьблення, що прикрашає її, нагадує мереживо, звертає увагу Граділкова.
«У середньовіччі тут стояла ратуша. Але на цій площі є три гарячі джерела, які постійно намагалися вийти назовні з глибин і пошкоджували будівлю. Її врешті знесли, і на початку 1880-х років збудували дерев’яну колонаду як тимчасове рішення на десять років. Але врешті вона простояла сто десять років. Зараз ми бачимо вже її копію, і її вже двічі перефарбовували».
Коли від Ринкової колонади повернути трохи вбік, до річки, можна потрапити до будівлі з бетону й скла. В ній — найбільше, найгарячіше й найпотужніше з карловарських джерел — Вржидло (Vřídlo), назва якого походить від слова vřít — вирувати, кипіти.
Воно викидає гарячу мінеральну воду з глибини двох кілометрів — із температурою близько 72—73 градусів Цельсія — фонтаном заввишки до 12 метрів. Це пересічно по дві тисячі літрів за хвилину, каже геолог Томаш Виліта.
«Багато хто думає, що там стоїть помпа, яка подає воду на поверхню. Але це не так. Воду викидає на поверхню боротьба між водою й газом, який змішаний із водою — це вуглекислий газ».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як пояснює геолог, колись дуже давно вода, яка потрапила в землю в околицях Карлових Варів, із часом нагрілася, збагатилася мінералами й змішалася з газом.
«І приблизно через 35 тисяч років вона повернулася на поверхню у вигляді Вржидла й менших джерел».
Саме з Вржидла й розводять гарячу мінеральну воду по всіх численних курортних будинках Карлових Варів спеціальною системою трубопроводів.
Будівля Вржидельної колонади в соціалістичному стилі бруталізму була зведена 1975 року. Якщо вам трапиться до рук література часів пізнього соціалізму, то з неї ви дізнаєтеся, що тоді вона була названа іменем радянського космонавта Юрія Гагаріна. Мабуть, на цю думку навів авторів такої назви «ракетний» струмінь гарячої води високо в небо.
Будівля була розрахована на 80 років — але вже через 40 років виявилася в такому стані, що її довелося закривати на капітальну реконструкцію. Вржидло на кілька років, до 2022-го, вивели в фонтан під відкритим небом, встановлений поруч.
У залах Вржидельної колонади можна також скуштувати кулінарні смаколики, зроблені з водою з цього джерела. Це і кава, зварена на цій воді, ще й із лікером «Бехеровка» і збитими вершками, і широко відомі карловарські «курортні вафлі» (lázeňské oplatky), тісто для яких замішують на карловарській мінеральній воді.
І, можливо, ви захочете повезти з собою унікальний сувенір — так звані карловарські кам’яні троянди. Їтка Граділкова пояснює, як їх виробляють.
«Паперову троянду підвішують на дротині під «душем» із гарячої джерельної води. За сім днів вона повністю кам’яніє. Осад надає їй брунатного кольору».
Вище за течією річки Теплої стоїть велетенський п’ятизірковий «Ґранд-отель Пупп». Як каже гід, це справжня легенда.
«Перший будинок був зведений тут 1701 року для курфюрста Саксонії Августа Сильного, який відвідав Карлові Вари шість разів. А наприкінці 1760-х років до Карлових Варів приїхав юний кондитер Йоганн Ґеорґ Попп — і заснував тут династію готельєрів».
Прізвище врешті перетворилося на Пупп. Родина і її готель були настільки відомі, що ще перед Першою світовою війною, коли помирав хтось із чільного керівництва готелю, про це з’являлася стаття в «Нью-Йорк Таймз», каже гід.
Завдяки своїй разючій архітектурі «Ґранд-отель Пупп» став популярним місцем, де знімали фільми, включно з одним із серії про Джеймса Бонда, Casino Royale. Готель-символ приймав у себе безліч славнозвісних гостей, серед яких були британський король Едвард VII, австрійський імператор Франц Йосип I чи психолог Зіґмунд Фройд.
«Сюди буквально з’їжджався весь світ».
Поруч, на протилежному березі Теплої, — величний колишній курортний будинок теж у стилі історицизму — так звані Цісарські лазні, або Імператорський курорт. Неоренесансний курортний будинок, найбільший у Карлових Варах, завершений 1895 року, був на свій час найсучаснішим у світі. Та останні десятки років будівля занепадала, перш ніж після капітального ремонту була 2023 року відкрита знову, але вже не як курортний будинок.
І зараз у ньому можна відвідати Цісарську купальню — але вже не скористатися нею. Щоправда, й сам тодішній імператор Франц Йосиф I нею теж жодного разу не скористався.
Але сюди приїздило багато інших відомих людей — таких, як шах Персії Мозаффар-ед-Дін, перший президент Чехословаччини Томаш Ґарріґ Масарик чи радянський космонавт Юрій Гагарін. Останнім із відомих людей, хто прийняв тут ванни, був легендарний актор Джекі Чан, який знімав один зі своїх фільмів у Карлових Варах.
На протилежному ж кінці історичної курортної зони стоїть іще один «шедевр бруталізму» — висотний бетонний готель Thermal. Його збудували в 1967—1976 роках за проєктом, що його створили відомі чеські архітектори Вера і Владімір Махоніни. Щороку в липні він приймає всесвітньовідомий Карловарський міжнародний кінофестиваль.
Також на цю тему
-
Карловарський край
Край всесвітньовідомих курортів, виробництва художнього скла Moser і лікеру «Бехеровка»
-
Познайомтеся з краями Чехії
Наша серія матеріалів поступово провела вас окремими регіонами країни зі сходу на захід. На завершення — столиця
