Як чехи допомагали українцям вивчати дерев’яні храми Карпат
Дерев’яні храми, яким сотні років, є невід’ємною частиною української культурної спадщини, яка опиняється під загрозою через війну. Чеські вчені до повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомагали українцям досліджувати ці культурні пам’ятки. Нині ці дослідження через повномасштабну війну припинені. Але їхні результати можуть допомогти Україні, наприклад, у відновленні цих цінних історичних пам’яток.
Зразки дерева з колод, із яких збудований дерев’яний храм в Ужгороді, брали фахівці Менделевого університету в Брні. Це може відкрити деякі таємниці того, яким було життя людей у тому регіоні.
Про те, як це відбувалося, зараз розповідає біолог і працівник Ужгородського замку Михайло Биланич, вказуючи на зріз колоди: «Ось, бачите, одне річне кільце, друге. А третє тонше. То був поганий рік. Важкий для дерева. Можливо, була холодна зима й весна».
Зразки відбирають, як правило, з найтовщих колод, що були використані при будівництві як фундамент храму. Вчені, наприклад, з’ясували, що хоча більшість храмів була збудована у 18-му столітті, найстаріше виміряне річне коло датується приблизно 1400-м роком.
«І коли потім буде створена так звана хронологія певної області, то завдяки цьому можна буде датувати якісь історичні об’єкти чи історичні конструкції», — пояснює докторантка Менделевого університету в Брні Ірена Сохова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На Закарпатті, за словами фахівців, є близько сотні таких дерев’яних храмів. У деяких випадках дослідникам було просто: досить було прийти до музею під відкритим небом у центрі Ужгороду. До інших храмів доводилося вибиратися далеко в гори.
Дані чеських дослідників українці можуть використати, наприклад, при реконструкції своїх цінних історичних пам’яток, які під час повномасштабної війни потерпають також від браку фінансування. «Найважливіше, щоб суспільство, мешканці цього краю пам’ятали, як важливо це зберегти», — наголошує Михайло Биланич.
