230 років тому в місті Клаштерец-над-Огржі виробили перший порцелян
Ця мануфактура стала другою порцеляновою фабрикою в Чехії з тих, які дожили до наших днів (а загалом третьою). Наприкінці 19-го століття порцелян марки Thun здобув і міжнародні успіхи. Та нещодавно виробництво порцеляну в цьому місті було припинене.
Мануфактуру в місті Клаштерец-над-Огржі нинішнього Устецького краю, неподалік Карлових Варів, заснував 1794 року Йоганн Ніколаус Вебер, колишній головний лісничий і управитель маєтків графа Франца Йозефа Туна, власника довколишніх місцевостей. Він скористався з того, що в межах графського маєтку було випадково виявлено поклади каоліну.
Перша спроба виробляти власний порцелян просто на території саду графського замку навесні 1794 року цілком провалилася. Наступна стала першою для новозбудованого підприємства — Thun’sche Porzellanfabrik seit 1794, Klösterle a. d. Eger («Тунова порцелянова фабрика, заснована 1794 року, Клаштерец-над-Огржі»). 15 вересня 1794 року розпалили першу піч цієї фабрики.
Результат спершу був теж не особливо успішним — але з тієї спроби зберігся найдавніший зразок порцеляну «Тун»: горнятко з блюдцем із написом Vivat Böhmen — «Слава Чехії», чи «Хай живе Чехія».
Радикальна зміна настала вже 1797 року. Тоді фабрику взяв в оренду на п’ять років успішний підприємець у галузі виробництва порцеляну Крістіан Нонне, який так само мав в оренді ще цілу низку порцелянових виробництв у Європі. Під його фаховим керівництвом різко змінилася на краще якість виробів — і їхній продаж. Нонне також перейшов на значно якісніший каолін із іншого місця — з околиць сусіднього міста Кадань Устецького краю.
Після завершення терміну оренди Нонне 1803 року, а Вебер на той час уже помер, — мануфактуру купив сам тодішній власник маєтків, граф Йоганн Йозеф Тун. Але офіційного привілею на виробництво порцеляну він дочекався лише 1822 року. Адже в австро-угорській монархії чеські порцелянові фабрики мусили чекати й по три десятки років, поки офіційні органи видавали «декрет» — підтвердження з визнанням якості виробів.
Золота доба тунського порцеляну
У першій половині 19-го століття в Клаштерці виробляли обідні сервізи, частини яких досі цінують колекціонери — в першу чергу горнятка з блюдцями з якісними розписами роботи закордонних художників. Ідеться в першу чергу про квіткові мотиви, зображення античних міфічних героїв, історичних діячів і ведут — зображень вигляду на міста, зокрема на Карлові Вари. Часто використовувалась і позолота.
1843 року порцелянова фабрика в Клаштерці отримала право на створення друкарні. Завдяки цьому її порцелян стало можливо прикрашати й друкованим декором, без використання ручної праці.
1848 року директором фабрики став Карл Веньєр, що принесло підприємству період найбільшого розквіту. Він розпочав велику технічну реорганізацію, що була закінчена 1855 року. Головного художника фабрики він послав до Відня навчатися новим технікам розпису, а вироби підприємства став посилати на міжнародні промислові виставки.
Приблизно з 1850-х років фабрика починає створювати фігурні вироби. З ними працював, зокрема, скульптор і модельєр Ернст Попп. Новітнім виробом стали також так звані літофанові порцелянові абажури, на яких при освітленні зсередини виявлялися зображення завдяки різній товщині напівпрозорого матеріалу.
Вироби фабрики починають здобувати успіхи на міжнародних виставках. А близько 1870 року клаштерецька порцелянка першою в Чехії починає виробництво продуктів із так званим цибулевим мотивом — cibulák, розписом блакитним кольором, що походить у Європі з німецького Майссену, а врешті з Китаю.
У власності родини Тунів підприємство залишалося і в складні воєнні й міжвоєнні роки — аж до примусової націоналізації 1945 року. А з 1958 року фабрика стала частиною народного підприємства «Карловарський порцелян», втративши з назви слово Thun.
Із 1968 року її первісні будівлі поступово зносили, замінюючи сучасним виробництвом. Останні рештки первісної фабрики остаточно знесли 2002 року.
2009 року її купила сучасна фірма Thun 1794, яка повернула фабриці первісну назву, — разом зі ще кількома порцеляновими фабриками в сусідніх містах неподалік Карлових Варів. Та через фінансові труднощі, подорожчання енергоносіїв і скорочення продажу фірма 2023 року закрила виробництво порцеляну в фабриці в Клаштерці-над-Огржі.
Як видно з сайту фірми, там залишилася лише фірмова крамниця компанії Thun 1794 і невеликий музей, у якому виставлений той самий найдавніший її виріб із написом Vivat Böhmen. А Клаштерец-над-Огржі тим самим остаточно втратив зв’язок зі славетною торговельною маркою, якою він пишався століттями — і яка тепер продовжує працювати деінде.