Кількість українських біженців у гуманітарному житлі різко впала

Причиною стали зміни в наданні такого житла: від початку вересня на нього можна претендувати тільки 90 днів після першого отримання тимчасового захисту.

Тепер біженці, в тому числі так звані вразливі — які раніше мали таке безплатне для них житло безстроково, — змушені тепер оплачувати його на комерційних засадах. Найрізкіше падіння кількості біженців у гуманітарному житлі зареєстроване в Празі і Ліберецькому краї, пише інтернет-видання Seznam Zprávy, посилаючись на дані інформаційної системи про надання гуманітарного житла HUMPO.

Наприклад, у Празі ще наприкінці серпня таким житлом користувалися 2243 особи; у вересні таких лише 11: чотири дитини віком до шести років, чотири дитини чи підлітки віком до 18 років, двоє дорослих чоловіків і один літній чоловік — падіння на 99,5 відсотків.

На другому місці Ліберецький край із падінням на 96 відсотків — із 1315 до 52 осіб. Найменше падіння зафіксовано в Оломоуцькому краї, де воно склало понад половину — з 1532 осіб до 725.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Як впораються біженці з України зі скасуванням безплатного житла?

Загалом по Чехії 28 серпня в гуманітарному житлі було зареєстровано 20 839 осіб, 10 вересня вже тільки 2811.

Клара Боумова з гуманітарної організації Charita Česká republika, яка відповідає в ній за проблематику міграції, каже: таке різке скорочення числа людей у гуманітарному житлі в Празі пояснюється тим, що в столиці вже тривалий час практично не приймають нових біженців. «До Праги не прибував ніхто новий, хто ще має право залишатися в гуманітарному житлі» до завершення 90-денного терміну, пояснює вона.

Як каже Боумова, за даними її організації, частина біженців із закінченням безплатного для них житла вирішила повернутися назад до України — «серед них і люди з зон бойових дій, які тепер стануть вимушеними внутрішніми переселенцями в Україні».

Труднощі з оплатою житла

Клара Боумова також звертає увагу на труднощі, на які наражаються ті, хто втратив безплатне для них житло. «Зараз люди оплачують житло самі з гуманітарної допомоги і доплати на житло. В більшості випадків ця доплата не покриває навіть витрат на гуртожиток. Тому люди витрачають на житло й частину допомоги, і тим самим їм лишається менше грошей, і вони стають залежними від продуктових банків та іншої підтримки», — каже вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Гуманітарні виплати біженцям збільшили. В Празі цього не вистачить і на гуртожиток

Видання Seznam Zprávy пояснює її слова прикладом: доросла людина, що належить до категорії вразливих, може отримати 4860 крон гуманітарної допомоги на місяць і ще 6000 крон на оплату житла. І якщо така людина заплатить за гуртожиток сім тисяч на місяць, їй із загалом 10 860 крон залишиться на життя менш ніж чотири тисячі.

Маґда Фалтова, директорка Асоціації інтеграції і міграції, нагадує ще про одну для багатьох неминучу витрату: доплату за ліки, вартість яких медична страхова компанія покриває не повністю. В такому разі їм із суми, що є фактичним прожитковим мінімумом, не вистачить грошей навіть на їжу. Вона теж нагадує про продуктові банки, до яких змушені звертатися такі біженці.

Тим часом, за даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, кількість зареєстрованих людей із тимчасовим захистом і далі поступово зростає — щотижня пересічно тисячі на півтори-дві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чехія за перше півріччя цього року «заробила» на українських біженцях 4,4 мільярда крон

Міністерство праці і соціальних питань повідомляло, що в серпні гуманітарну допомогу отримувало близько 93 тисяч осіб — переважно з категорії вразливих; це близько чверті від усіх зареєстрованих біженців. При цьому продовжується тенденція зменшення витрат чеської держави на допомогу біженцям і натомість зростання надходжень від біженців до чеського бюджету: в другому кварталі цього року витрати на біженців, за даними міністерства, склали 3,5 мільярди крон, а надходження від них — 5,9 мільярда.