Чехія відсвяткувала День свободи і демократії. Відбувся і протест проти підтримки України
17 листопада є для Чехії також річницею початку Оксамитової революції — цього року це 35-а річниця початку занепаду комуністичної системи.
Цього дня вшановують річниці двох подій, що сталися 17 листопада: 1939 року нацисти силою закрили вищі школи в окупованій ними Чехії, а 1989 року жорстокий розгін комуністичною владою Чехословаччини студентської демонстрації став однією з подій, що призвели до її падіння.
Головні святкування традиційно відбулися в Празі на Національному проспекті (Národní třída) — місці, де пройшли й найбільші демонстрації в 1939 і 1989 роках. Іще зранку туди сходилися провідні чеські політики, щоб покласти квіти до меморіалу, запалити свічки й виголосити промови. Багатьох із діячів — і урядових, і опозиційних — засвистували їхні супротивники.
Зокрема, президент Петр Павел закликав критиків не лише кричати на вулицях, а й пропонувати, що і як поліпшити, і прислухатися що інших. У відповідь йому пригадували, що понад 35 років тому, наприкінці 1980-х, він кілька років був членом Комуністичної партії, що в ті роки було практично обов’язковим для кар’єрного просування.
Лайками зустріла частина присутніх міністра внутрішніх справ Віта Ракушана. Той у відповідь наголосив: свобода лаяти політиків була однією зі свобод, які вибороли демонстранти 35 років тому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Прийшов на Національний проспект і голова найсильнішої за рейтингами чеської партії ANO, попередній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш. Ця популістська партія в питанні України переважно дотримується позиції про негайне припинення бойових дій і переговори між Києвом і Москвою без виведення російських військ із України (не згадуючи про те, що це є по суті частковим виконанням вимог Кремля), а чинний проукраїнський уряд Чехії, який максимально підтримує Україну, вона критикує за «розпалювання війни». В нинішньому парламенті ця партія теж має найбільше місць, але опинилася в опозиції, бо в коаліцію з нею не захотів іти ніхто. На виборах до нижньої Палати депутатів наступної осені ця партія, за опитуваннями, має шанс сформувати однопартійний уряд, а Бабіш — знову стати прем’єром.
У своєму виступі Бабіш твердив, що нинішній уряд і громадські засоби інформації «розпалюють ненависть» стосовно його політичної сили. Він теж отримав свою порцію освистувань і нагадувань про звинувачення його в тому, що він був таємним інформатором комуністичних спецслужб. Через кілька хвилин Бабіша і його заступника Карела Гавлічека мусила евакуювати поліція.
Удень на празькій Староміській площі тисячі людей зібралися на демонстрацію ініціативи «Мільйон хвилинок за демократію». За рік перед виборами вони застерігали перед приходом до влади авторитарних сил і перед дедалі більшими намаганнями порушувати демократичні цінності.
Під вечір у заповненій людьми нижній частині Вацлавської площі відбувся традиційний «Концерт за майбутнє». А на Національному проспекті з балкону одного з палаців на ньому пролунала після «Молитва за Марту». Ця пісня, яку звідти проспівала 1989 року співачка Марта Кубішова, стала неформальним гімном Оксамитової революції. Сама співачка, якій нині 82 роки, виступила з відеозверненням до глядачів «Концерту за майбутнє».
А ввечері в Національному театрі урочисто вручать премії ініціативи «Пам’ять нації», якими традиційно вшановуються люди, які «своїм життям довели, що честь, свобода і людська гідність — не просто порожні слова».
Цього року серед нагороджених є й українка Ольга Гейко, правозахисниця, колишня дисидентка й політв’язень.
Вшанування відбулися і в інших місцях у Чехії, а також у Словаччині.
Протестували й проти підтримки України. Цього разу без надмірних ексцесів
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
А поки більша частина громадськості тим чи іншим чином вшановувала річницю, група супротивників України і чеської допомоги України влаштувала у верхній частині Вацлавської площі, біля будівлі Національного музею, свою акцію.
Її скликав відомий дезінформатор і супротивник підтримки України Чехією Ладіслав Врабел, щоб протестувати проти українського прапора, який із весни 2022 року вивішений на будівлі музею.
У своєму виступі він говорив у зв’язку з цим прапором про «фашистську державу» і «брутальне приниження чеської нації». Кілька сотень його прихильників скандували гасла на кшталт «фашисти» чи «ганьба».
Безпосередньо біля входу до музею їм опонували кілька десятків прихильників України. Але до можливої спроби вдертися до будівлі музею, щоб здерти цей прапор, цього разу не дійшло.
Така спроба відбулася минулої весни на заклик іншого антиукраїнського активіста, який за свої дії врешті опинився за ґратами.
Нині демонстранти вирішили під вигуки на зразок «Чехія для чехів» іти до Національного проспекту. Але туди їх не впустила поліція.
Відтак учасники акції дійшли до будівлі Канцелярії уряду (Úřad vlády), щоб вручити прем’єрові Петрові Фіалі петицію за зняття українського прапора з Національного музею. Петицію підписали напередодні, серед інших, голова Комуністичної партії Катержина Конечна, депутатка від правопопулістської, євроскептичної і відверто проросійської партії SPD Карла Маржикова чи голова аналогічної за спрямуванням позапарламентської партії Trikolora Зузана Маєрова.
От тільки ця урядова будівля на свята закрита, а прем’єр, за своєю програмою, брав участь в одному зі святкових заходів в іншому місці. Тож довелося розійтися. Врабел сказав, що петицію перешле в офіційному електронному вигляді і буде домагатися зняття українського прапора з чеських офіційних будівель через суд.
Під час протесту під Канцелярією уряду поліція затримала одного з учасників протесту, який демонстрував жест нацистського вітання. Його відвели до відділку.
Іще п’ять осіб були затримані біля Національного музею. Один із них мав на собі частину стандартного однострою Збройних сил Чехії, хоча військовослужбовцем не був — у Чехії це заборонено законом. Інших підозрюють у порушенні законодавства про право на зібрання чи в правопорушеннях проти громадського порядку. Йшлося, зокрема, про тих, хто прийшов на акцію з піротехнікою чи кастетом, повідомив речник празької поліції Ян Данек.
