Lex Ukrajina 7: ні схвалений, ні ветований. Тепер останній крок — підпис президента
Під час слухань у Сенаті не вистачило голосів ні за ухвалення закону, ні за ветування, ні за внесення змін. Тож закон, що регулює перебування в Чехії біженців із України, вважається ухваленим. Петр Павел уже давав знати, що не проти тих моментів, які викликали заперечення.
Головні наслідки закону для біженців із тимчасовим захистом — продовження цього захисту ще на рік і майбутнє запровадження нового спеціального дозволу на довгострокове перебування, на який зможуть перейти ті біженці, які відповідатимуть низці досить суворих умов. Відповідно до процедури, закон, що не був ні схвалений, ні ветований, вважається ухваленим через місяць після надходження на розгляд до Сенату. В цьому випадку термін збігає 29 січня, після чого закон іде на підпис до президента.
Під час розгляду документа в обох палатах парламенту кілька його моментів викликали бурхливі дискусії. Але Петр Павел уже давав знати, що не проти цих моментів. Тож у разі швидкого підписання і офіційного оприлюднення закон може набути чинності на початку лютого. Спершу планувалося, що це мало статися 1 січня, але в Палаті депутатів вдалося схвалити закон лише з четвертої спроби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Таким чином, залишиться зовсім мало часу на онлайн-реєстрацію на продовження тимчасового захисту, який нині чинний до 31 березня, ще на рік. Минулого року ця реєстрація була завершена 15 березня. Так само можна буде «виявити інтерес» до отримання спеціального дозволу на перебування.
Найбільш суперечливі моменти не стосуються власне перебування в Чехії біженців. Хоча голова найбільшої опозиційної партії, популістського руху ANO, Андрей Бабіш вимагав не продовжувати тимчасового захисту — за його словами, президент США Дональд Трамп пообіцяв «закінчити війну» Росії проти України, тож, мовляв, це продовження не потрібне.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Великі суперечки точилися навколо повернення до закону окремого терміну запису до шкіл дітей із тимчасовим захистом. Цього домоглася в першу чергу Прага, в якій живе найбільше біженців і школи якої значною мірою перевантажені. Натомість більшість освітян виступала проти, заявляючи, що це дискримінація біженців і що частина їхніх дітей може тепер узагалі не потрапити до шкіл. За їхніми словами, коли минулого року окремий термін запису був скасований, запис до шкіл відбувся успішно.
Урешті сенатори ухвалили рекомендацію урядові організувати освіту біженців іншим чином, ніж окремим записом, і не використовувати його, наскільки можливо, і цього року. Віцепрем’єр і голова МВС Віт Ракушан повідомив сенаторам, що Міністерство освіти вже підготувало для шкіл саме таку рекомендацію і що в будь-якому разі подвійний термін — можливість, а не обов’язок.
Громадянство для росіян
Поправками ж, які ледь не провалили закон узагалі, стали запровадження заборони для громадян Росії, за незначними винятками, отримувати чеське громадянство без попередньої підтвердженої відмови від російського, а також нової статті Кримінального кодексу про «незаконну діяльність на користь іноземної держави».
Критики вимоги до росіян відмовлятися від свого громадянства для отримання чеського заявляли, що для низки супротивників російського режиму буде неможливо позбутися громадянства і отримати документальне підтвердження цього. Але Міністерство внутрішніх справ Чехії звернуло увагу, що закон передбачив і низку винятків із цієї вимоги — наприклад, для прохачів притулку. А ті, хто не потрапляє під виняток, можуть і далі жити в Чехії за наявним дозволом на довгострокове чи постійне перебування.
Нова кримінальна стаття
Нова ж кримінальна стаття стосуватиметься тих, хто працював би на користь іноземної країни чи організації «з наміром поставити під загрозу чи зашкодити конституційному ладові, суверенітетові, територіальній цілісності, обороні чи безпеці Чехії» — для таких порушників передбачене можливе позбавлення волі на термін до п’яти років у звичайний час і до десяти у воєнний.
Супротивники цього кроку вважають, що формулювання статті надто нечіткі й широкі і що влада може зловживати нею проти своїх критиків. Вони збираються оскаржити цей пункт закону в Конституційному суді. Прихильники зміни, зі свого боку, звертають увагу, що нова стаття є елементом реформи Кримінального кодексу, яка буде розглядатися в парламенті, а її формулювання відповідають формулюванням статей про інші кримінальні злочини, але запровадити її треба якнайшвидше.
Зокрема, Ракушан навів недавні приклади, коли вже колишній працівник Міністерства закордонних справ передавав інформацію з дипломатичної пошти російській розвідці чи коли група іноземців документувала в Празі такі місця, як метро, торговельні центри чи різдвяні базари, стежила за політиками, журналістами і членами їхніх родин. «Існувала доведена інформація, що ця діяльність була частиною підготовки до нападу, але поліція не могла на ґрунті наявного законодавства вжити проти них заходів. Ці особи безкарно залишили територію Чехії», — розповів він. Так само було неможливо покарати й працівника МЗС.
Таким чином, усі суперечливі моменти закону Lex Ukrajina 7 залишилися в його тексті, який піде до президента. І поки закон не підписаний і не набув чинності, не реєструйтеся наперед на Інформаційному порталі МВС для іноземців: облікові записи, створені до офіційного початку реєстрації, найімовірніше, будуть видалені.
