Вирок чехові, засудженому і за службу в ЗСУ без дозволу, оскаржений
Філіп Сіман, який воював як доброволець за Україну, але вчинив мародерство, був за це засуджений. Апеляційний суд додав йому ще рік саме за службу в ЗСУ без дозволу президента. Нині його адвокат подав касаційну скаргу на цю частину вироку.
Він звернув увагу, що тоді, коли Сіман вирушив до України, президент Чехії разом із прем’єром обіцяли зняття кримінальної відповідальності за службу в Збройних силах України. Загалом у Чехії служба в іноземних збройних силах без дозволу президента є, за деякими винятками, кримінальним злочином.
Адвокат Зденек Одегнал підтвердив інтернет-виданню Чеського радіо iRozhlas.cz, що після консультацій зі своїм підзахисним подав касаційну скаргу до Верховного суду Чехії. Йдеться саме про ту частину восьмирічного вироку, що її додав до первісного семирічного терміну апеляційний суд.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У січні цього року суд апеляційної інстанції, Вищий суд у Празі, частково дослухався до апеляції прокурора і додав рік до минулорічного вироку Міського суду Праги. Суд так покарав колишнього чеського військового не лише за мародерство, а й за службу в іноземних збройних силах.
Раніше Міський суд Праги не призначив йому покарання за цим другим обвинуваченням. Як заявляла, виносячи первісний вирок у серпні 2024 року, суддя Гана Крестинова, суд визнав за доведене, зокрема, те, що Сіман вступив до добровольчих підрозділів України без дозволу президента Чехії. Але, звернула тоді увагу суддя, суд узяв до уваги заяви прем’єр-міністра Петра Фіали і тодішнього президента Мілоша Земана, які твердили, що чехам, які вирішать служити в українському війську, буде гарантована безкарність шляхом так званої аболіції, тобто звільнення від кримінальної відповідальності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як сказала тоді суддя, хоча дії підсудного відповідали визначенню кримінального злочину служби в іноземних збройних силах, він не несе кримінальної відповідальності за них. Вона назвала це справедливим підходом у зв’язку з заявами представників держави в засобах інформації і з тим, що Чехія офіційно підтримує Україну.
Та апеляційний суд ухвалив прямо протилежне рішення. Як сказав суддя-доповідач Вищого суду в Празі Давід Протіва, це врешті могло б привести до того, що «суспільна шкода від кримінального злочину могла б у майбутньому визначатися лише заявою політичних представників, що цілком неприпустимо». Він наголосив, що політичні заяви ні до чого не зобов’язують кримінальний процес.
Як додав тоді Протіва, Сіман як колишній професійний військовослужбовець (він два роки прослужив у Збройних силах Чехії) знав, що мусить попросити президента про згоду, і отримання такої згоди не можна розглядати суто як формальність.
«Це засадничий пункт нашої касації, — сказав адвокат, згадуючи про первісне рішення суду першої інстанції. — Якби ми досягли успіху, ми б очікували принаймні повернення до первісного терміну покарання, який встановив Міський суд Праги», — сказав адвокат Одегнал.
Прокурор у справі Мартін Білий підтвердив, що знає про подачу касаційної скарги, але не став коментувати цього. В апеляційному Вищому суді в Празі саме він домігся збільшення покарання Сімана за службу в ЗСУ без офіційного президентського дозволу і привітав це збільшення терміну.
«Я вважаю за визначну подію, що апеляційний суд наголосив: будь-яка особа може вирішити піти на допомогу Україні, але все ж треба поважати закони Чехії і, коли хтось хоче поїхати, має попросити про дозвіл», — сказав він тоді журналістам після закінчення суду.
За його словами, нинішній вирок може стати для органів кримінального провадження дороговказом і в інших схожих випадках. Але, звернув увагу прокурор, кожну кримінальну справу треба розглядати окремо.
Наразі відомо ще принаймні про один випадок, коли громадянинові Чехії висунули кримінальне обвинувачення в службі в Збройних силах України без президентського дозволу.
За даними обвинувачення, Філіп Сіман прибув до Києва приблизно через три тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року і вступив до добровольчого батальйону «Карпатська січ». Там він відбув базове навчання, отримав зброю і разом із групою 11 інших добровольців, якою він командував, був направлений до Ірпеня й Бучі, де вони мали патрулювати після втечі звідти російських військ і здійснювати так звані операції зачистки. Але, за цими даними, Сіман протягом тих трьох тижнів не тільки патрулював, а й грабував помешкання цивільного населення і загиблих військових.
Українські військові затримали Сімана через підозру в мародерстві в квітні 2022 року. Після перших допитів його передали українській поліції, яка після своїх допитів відпустила його.
Сіман приїхав назад до Чехії — але тут потрапив у поле зору Національного центру боротьби з організованою злочинністю. 2023 року центр оголосив Сіманові обвинувачення в недозволеній участі в іноземних збройних силах і в мародерстві (в чеському кримінальному праві — в грабуванні в зоні воєнних операцій). Відтоді Сіман перебуває за ґратами.
Він свою провину спершу відкидав і наполягав, що в зоні бойових дій ніколи не грабував. За його твердженнями, він, мовляв, лише збирав речі і відносив до штабу на підставі наказу своїх українських командирів. Але насправді він залишав ці речі собі.
Він також стверджував, нібито грабував на вказівку своїх командирів, які, мовляв, сказали йому, що можна брати «воєнні трофеї», і твердив, що «так робили всі». Але речниця «Карпатської січі» Василина Наконечна категорично спростувала таку версію. Заперечили її й колеги Сімана з його підрозділу, в тому числі чеські громадяни.
Потім Сіман під час слухання справи висловив жаль через свої дії і вибачився за них. І аж на апеляційному судовому засіданні він чи не вперше визнав, що його дії були «неправильними».
